Наступальні операції військові Червоної армії розпочали ще влітку 1943 року. Кампанія по визволенню Києва, отримала назву "Битва за Дніпро". Трохи більше 4 місяців, близько 4 мільйонів людей з обох сторін, майже 1,5 тисячі кілометрів лінії фронту – ця операція увійшла в історію, як одна з наймасштабніших і найкривавіших. Історики і досі не можуть бодай приблизно оцінити кількість втрат з обох боків. Лік йде не на тисячі й сотні тисяч, а й на мільйони – від 1,7 до 2,7 млн загиблих. У запеклих боях на фронті від Ржищева до Києва обидві сторони зазнали величезних втрат. Німецьке командування ввело в бій всі свої сили та почало перекидати на цей напрям танкові дивізії з інших ділянок фронту. Втратити Київ було для нацистської армії неприпустимо.
1 листопада 1943 року розпочався штурм Києва. Командував операцією генерал Микола Ватутін. Окупанти не очікували раптового удару, тож атака з Лютізького плацдарму зрештою змогла прорвати оборону ворога. Не останню роль у цьому відіграв і так званий "другий фронт" – разом із солдатами ворогу протистояли підпільники та партизани. Битва за Київ увійшла в історію України як прояв масового героїзму.
Перший радянський танк з’явився у центрі столиці 5 листопада. Але бої на вулицях Києва точилися всю ніч на 6 листопада – особливо в районі нинішньої Борщагівки та Сирця. Ворог відступав. О 04:00 ранку 6 листопада генералу Ватутіну доповіли про звільнення столиці України.
Тисячі втрачених життів, спалені будинки та руїни посеред міста – такою була ціна за стратегічну перемогу.Попри це, історики одностайні: битва за Київ – один з переломних етапів у Другій світовій війні.
Немає коментарів:
Дописати коментар