Приблизно 35 тисяч років тому доісторична людина зробила перші малюнки на мурах та стелі печери.
Але лише багато пізніше спершу в Месопотамії, потім у Єгипті з'явилися перші писані знаки. Письмо, як система графічного зображення, з'явилося лише в середині четвертого тисячоріччя д.н.е. у країні шумерів в Месопотамії.
Системи єгипетського письма та письма майя, походження яких невідоме, теж утворилися на основі знакових зображень.
Письмо винайдене трипільцями (а вони, зважаючи на їхній високий рівень господарського й культурного розвитку, не могли обходитися без письма), як вважають деякі вчені, поширилося на Середземномор*я й дісталося Греції, щоб потім у зміненому вигляді повернутися знову на береги Дніпра.
Губерначук С. Трипілля і українська мова. - К.:Фенікс.2005.-232. с.
У запропонованій книзі, автор знову намагається простежити найдавніші витоки української мови, проводячи аналіз мовних, археологічних, етнографічних, антропологічних та історичних фактів.
Більшість із нас пам'ятає, як ми завчали кольори веселки. "Каждый Охотник Должен Знать Где Сидит Фазан". Та ми маємо чудову примовку на рідній мові. "Чапля Осінь Жде Завзято Буде Сани Фарбувати".
Можна стверджувати, що багато з того чого досягди, що вміли і знали трипільці успадкувалося українством. Трипільці навчилися працювати коло землі, вирощувати хліб, накопичувати резерви для харчування та багатство. Відповідно й витворити терміни, які стали базою для української сільськогосподарської лексики, корені яких, можна простежити в найдавнішій українській мові. Наприклад: машака - мішок, пактар - пекар, куркі - півень, цапра - коза, агна - ягня та інші.
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії народу. Від часів Володимирового хрещення церква стала головним поширювачем писемної культури. Сучасний український алфавіт складається з 33 літер ,які вживаються для позначення 38 фонем. Його попередницею була кирилиця. Кирилиця - цілком оригінальна система слов'янської писемності. Накреслення її літер в подальшому стали графічною основою сучасної української, болгарської, російської, білоруської писемності.
Історія кожної мови вивчається в нерозривному зв'язку з історією народу, який є носієм цієї мови, її творцем. Отже і періодизація української літературної мови тісно пов'язана з історією українського народу. Сучасна українська мова зазнала значних змін. Міграція всередині країни, політичні амбіції, вплив іншомовних слів, сленг, протистояння діалектам та русизмам - все це впливає на чистоту мови та письма.
Пропонуємо до вашої уваги декілька цікавинок
Антисуржик:
1. Ви не рахуєтесь з моєю думкою. - Ви не зважаєте на мою думку. Я рахую ,що вмію співати. - Я вважаю ,що вмію співати. (рахують ворон, а не думки).
2.Сонечко,зозулька,бездрик,бедрик, але не "божа корівка (Лети, лети, сонечко,на дідове полечко, на бабине зіллячко,на наше подвір'ячко.)
М
3."Просити руки", але не "зробити пропозицію". Крім того можна" освідчитися", але це слово має два значення : "зізнатися в коханні" і "просити руки".
 |
Більшість із нас пам'ятає, як ми завчали кольори веселки. "Каждый Охотник Должен Знать Где Сидит Фазан". Та ми маємо чудову примовку на рідній мові. "Чапля Осінь Жде Завзято Буде Сани Фарбувати".
Кожен з нас може збагатити свою мову безліччю фрезеологізмів.
Ти мене жданиками годуєш ( неодноразово обіцяти, і не виконувати обіцяного ).
"Хоч з лиця воду пий","хоч малюй, хоч цілуй", "хоч у рамці вправ" - дуже гарний, вродливий.
"Передати куті меду" - перебільшити.
"У свинячий голос" - дуже пізно, несвоєчасно.
"Пускати бісики очима" - кокетувати очима, загравати з кимось.
Якщо ви, дорогий читачу, сумніваєтеся, як сказати українською мовою правильно, якщо хочете висловитись образно, якщо мрієте говорити точно, красиво, гарно та виразно - тоді завітайте в нашу бібліотеку. До дня писемності бібліотекарі влаштували виставку пізнавальної та цікавої літератури.
Не вчили рідну мову в школі? Пропонуємо надолужити згаяне (прогаяне), але не наздогнати упущене.
Немає коментарів:
Дописати коментар