Тиждень медійної та інформаційної грамотності в рамках Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності ЮНЕСКО
Ми живемо в сучасному світі інформаційних технологій, які щодня
оточують нас. Ви теж, як тільки прокинетеся, обов’язково гортаєте стрічку
Instagram чи Facebook? Коли снідаєте вмикаєте новини на Youtube чи по
телевізору?
Бути медіаграмотним?
Уміння аналізувати інформацію, ставити її під сумнів, мислити критично, або помічати пропаганду, цензуру, фейки, дезінформацію, цікавитися власниками ЗМІ, щоб розуміти вплив на інформацію та її подачу, - усі ці навички притаманні медіаграмотній людині.
Активна участь у житті медійного суспільства починається з технічних навичок використання медіа. Вони варіюються від простих завдань, як-от використовувати мишку або відкривати вкладення, до складніших навичок, як-от налаштувати інтернет на мобільному телефоні або створити презентацію, й до дуже складних вмінь, таких як редагування відео або створення веб-сайтів.
Бути медіаграмотним означає бути відкритим для використання нових засобів масової інформації, це означає активно вивчати нові програми та технології, але не піддаватися на будь-яку нову рекламу; це означає також бути в змозі вимкнути свій телефон час від часу.
Для наших відвідувачів бібліотекарі проводять курси комп’ютерної грамотності для людей похилого віку.
Літні люди відчувають впевненість у своїх силах і з легкістю вчаться спілкуватися з рідними та друзями через месенджери, шукати нові рецепти в інтернеті, дивитися фільми онлайн та багато іншого, чим можна урізноманітнити своє дозвілля.
Фейки – одна з ключових проблем сьогодення.
Як відрізнити фейкову інформацію від правдивої?
1. Будьте уважні до заголовків.
Фейкові новини часто мають яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо заголовок здається вам неймовірним, то, швидше за все, так воно і є.
2. Придивіться до адреси URL.
Обов’язково перевірте назву ЗМІ: для розкрутки чуток часто створюють копії відомих сторінок або сайтів. Від оригіналів вони можуть відрізнятися парою літер у веб-адресі або доменом – такі деталі легко не помітити.
3. Фактчекінг – це перевірка фактів та тверджень, які викликають сумнів, на точність та правдивість
Якщо в новині є посилання на конкретну людину – перевірте, чи є ця інформація на її акаунтах в соцмережах. Правда ніколи не матиме такого ж вірусного розповсюдження, як брехня. У цьому випадку, вам допоможуть фактчекінґові сайти:
Snopes, Politifact, FactCheck.org — світові
StopFake, VoxUkraine, FactCheck та «Слово й діло» — в Україні.
4. Стежити за помилками: у новинах багатьох «фейкових» сайтів, як правило, є грубі помилки в орфографії і пунктуації.
5. Уважно придивитися до фото- і відеоконтенту, оскільки помилкові новини містять несправжні фотографії або сильно оброблені.
6. Звертайте увагу на дати.
Особливо – на дату публікації і на ті дати, про які йдеться в новині. Багато фейкових новин не мають дати публікації і пишуть про події, яких ніколи не відбувалося.
7. Фотофейк. Користувачі соцмереж (а інколи навіть ЗМІ) нерідко поширюють неправдиві фотографії скандального змісту. Це можуть бути палаючі міста, шокуючі кадри, зроблені начебто під час бойових дій. Для визначення правдивості знімка чи інших картинок в інтернеті потрібно не більше декількох секунд. Якщо ви користуєтеся браузером Google Chrome, то достатньо лиш клікнути на підозрілий малюнок правою кнопкою миші і обрати пункт "Знайти це зображення в Google".
8. Перевіряйте, від чого відштовхується автор
Якщо не вказані джерела інформації або наводяться дослідження неназваних експертів – це ознака фейкової новини.
9. Звернути увагу на тон написання матеріалу: він може свідчити про те, що це лише гумор.
10. Завжди бути пильним, оскільки навіть перевірені джерела можуть помилятися.
Діліться з обережністю – особливо, якщо вас читає велика кількість людей!
Попрактикуватися допоможе наша міні - вікторина "вірю - не вірю".
Немає коментарів:
Дописати коментар