Гепатит: знай, тестуй, лікуй вчасно!

 Незважаючи на прийняття цілої низки важливих

документів (Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", «Концепція Загальнодержавної

програми "Здоров'я 2020: український вимір" на 2012-2020 роки», Державна програма «Репродуктивне здоров'я нації», сьогодні маємо

незадовільну ситуацію - низьку народжуваність, зростання смертності, скорочення середньої тривалості життя, а також зростання та поширення хвороб.   Наша бібліотека не залишається осторонь цієї проблеми, ми постійно проводимо інформаційні заходи, щодо  виховання та формування культури здоров’я  для різного покоління. 

     28 липня - Всесвітній день боротьби з гепатитом. Датою для його заснування став день народження американського лікаря Баруха Самюеля Блумберга, лауреата Нобелівської премії, який відкрив вірус гепатиту B. Перший подібний День був проведений в 2008 році за ініціативою Міжнародного альянсу по боротьбі з гепатитом. Ця дата - нагадування всьому людству про глобальну проблему поширення такого важкого захворювання, як гепатит.

  Досить цікавим фактом про всесвітній день боротьби з гепатитом є те, що на його символі зображені три мавпи, у яких закриті вуха, рот і очі. Це вказує на головну проблему боротьби з гепатитом – його ігнорування з боку людей і влади. 

А що ми знаємо про гепатит?

 Сам гепатит – це одна з найнебезпечніших хвороб людства. Все тому, що хворіє нею майже кожен третій житель планети. У деяких країнах заражені гепатитом більше половини населення. 

Гепатит – це запалення печінки. Як правило, викликається вірусною інфекцією.
   Існує 5 основних вірусів гепатитів: A, B, C, D і E. Гепатит є одним з найбільш серйозних і поширених інфекційних станів на планеті, є глобальною проблемою в зв’язку з тягарем хвороби і смерті, з можливістю викликати спалахи і приводити до епідемічного поширення захворювання. Гепатити В і С викликають хронічний перебіг у сотень мільйонів людей, є основною причиною цирозу і раку печінки.

  Причиною зараження гепатитами А та Е зазвичай є вживання в їжу забруднених харчових продуктів або води. Гепатити В, С і D розвиваються в результаті парентерального (через кров, різноманітні втручання з пошкодженням шкіри та слизових) контакту з інфікованими рідинами організму. У число найпоширеніших способів передачі цих вірусів входять переливання зараженої крові або продуктів крові, інвазивні медичні процедури з використанням забрудненого обладнання. Відносно гепатиту В також актуальний статевий шлях передачі (при різного роду сексуальних контактах).

   Присутній в фекаліях інфікованих людей і найчастіше передається при споживанні забруднених харчових продуктів або води, також може поширюватися при деяких видах сексуальних відносин. У багатьох випадках інфекції протікають в легкій формі, більшість людей повністю одужує і у них залишається по-життєвий імунітет, наявність якого засвідчує позитивний результат дослідження антитіл G до вірусу гепатиту А. Однак реєструються і випадки важкого перебігу гепатиту А, які можуть становити загрозу для життя. Для профілактики зараження даним вірусом гепатиту існують безпечні та ефективні вакцини.

      Гепатити B і C - хронічні інфекції, які можуть протікати безсимптомно протягом довгого часу, іноді декількох років або навіть десятиліть. Як мінімум 60% випадків раку печінки пов'язані з пізнім діагностуванням та лікуванням вірусів гепатиту В і С. 

Інкубаційний період інфекції (період від моменту зараження до розвитку клінічних проявів хвороби) гепатиту В становить в середньому 75 днів, але може коливатися від 30 до 180 днів. Вірус може виявлятися в крові протягом 30-60 днів після інфікування і здатний переходити в хронічну форму.

   У деяких пацієнтів виникають гострі стани з вираженими симптомами, які зберігаються кілька тижнів і включають:  

Вірус гепатиту В здатний виживати поза організмом людини щонайменше протягом семи днів. Протягом цього періоду вірус зберігає здатність викликати інфекцію при попаданні в організм осіб, які не захищені вакциною. 

Крім цього, поширенню вірусу гепатиту B можна запобігти таким чином:

• уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
• уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін’єкцій там, де це можливо;
• уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив;
• ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;
• використовуйте тільки стерилізовані інструменти для пірсингу і татуювання;
• вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.

                                   

Вперше про існування гепатиту С широкому загалу стало відомо 1989 року.  Однак з’ясувати, що спричинило поширення вірусу, вченим не вдалося. Точної інформації щодо збудника хвороби немає і досі.

Вакцини проти гепатиту С не існує, тому профілактика інфекції гепатиту С залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов'язані з контактом із кров'ю.

Найпоширеніші шляхи передавання:

• небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
• використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
• використання нестерильного ін’єкційного інструментарію для вживання наркотиків;під час переливання крові та її компонентів.

Вперше про існування гепатиту С широкому загалу стало відомо 1989 року.  Однак з’ясувати, що спричинило поширення вірусу, вченим не вдалося. Точної інформації щодо збудника хвороби немає і досі.

  

Вірусний гепатит D (ВГД) — рідкісна форма вірусного гепатиту, що вперше описана в 1977 р. лікарем М. Різетто та іншими вченими.

   Гепатит D є найбільш тяжкою формою вірусного гепатиту зі швидким прогресуванням до цирозу, підвищеним ризиком розвитку гепатоцелюлярної карциноми та смертності в порівнянні з моноінфекцією гепатиту В   

Вірус гепатиту D є неповноцінним РНК-вірусом, який реплікується лише в присутності гепатиту В, зокрема HBsAg. 

  Передача вірусу найчастіше відбувається перинатальним шляхом від матері дитині, а також при контакті з кров'ю або іншими біологічними рідинами.

Вертикальна передача від матері дитині відбувається рідко.

Не менше 5% всіх людей з хронічною інфекцією також інфіковані HDV. Іншими словами, у всьому світі число інфікованих HDV становить 15-20 млн. Чоловік. Проте, це лише приблизна цифра, оскільки багато країн не ведуть обліку поширеності гепатиту D.

   В даний час показники ефективності курсів лікування, в цілому, невисокі лише 20–30%.

Інфекцію гепатиту D можна запобігти за допомогою імунізації проти гепатиту В.

Гепатит Е — гостре інфекційне захворювання, яке за клінічними проявами подібне до гепатиту А, передається завдяки фекально-оральному механізму передачі інфекції, має доброякісний перебіг, однак у вагітних та породіль характеризується тяжким перебігом з частим розвитком печінкової енцефалопатії і високою летальністю.

   
Вірус порівняно нестійкий у зовнішньому середовищі, гине при кип'ятінні, під впливом антисептиків, однак може тривало зберігатися в прісній воді.

   У зоні ризику знаходяться молоді люди у віці 10-30 років. Зафіксовані випадки передачі гепатиту Е через немиті руки, овочі, фрукти. Для безпеки слід виключити зі свого раціону сирі молюски (якщо даний продукт в ньому присутня), так як вони теж є переносниками гепатиту Е.

  Інкубаційний період вірусу гепатиту Е варіюється від 3 до 9 тижнів. В інкубаційний період відбувається поділ вірусу на дрібні клітини, і на перших стадіях недугу ніяк себе не проявляє. Симптоми гепатиту Е часто схожі з проявами деяких хвороб печінки. 

  

У людей зі слабким імунітетом можуть проявлятися такі ознаки:

• відчуття сухості в роті;
• слабкість, апатія;
• сонливість;
• головний біль в потиличній області, що має змінний характер.

Стадія клінічних проявів полягає в:

• втраті апетиту;
• тяжкості і здуття живота;
• больовий чуттєвості в правому підребер'ї;
• жовтушності шкіри;
• збільшенні печінки;
• потемнінні сечі;
• світлих калових масах;
• порушення стільця.

В нашій бібліотеці ви зможете більш детальніше ознайомитися з книгою  "Гепатит ".                 

Скачко Б.Г. Гепатит. - К.: Медицина, 2006.-224 с.                                                        У книжці на сучасному науковому рівні показано можливості профілактики та поетапного лікування хворих на гепатит різного походження (вірусний, токсичний, бактеріальний тощо), а також реабілітації після перенесеного захворювання. Автор рекомендує для лікування хворих на гепатит збори лікарських рослин, які мають протизапальну дію. Для широкого кола читачів, усіх, хто цікавиться умовами відносно безпечного життя в екологічно забрудненому середовищі, намагається жити без хвороб і хоче досягти активного довголіття. Буде також корисною інфекціоністам, токсикологам, терапевтам, гастроентерологам, сімейним лікарям.

Коротко про гепатити дивіться в нашому відео: