Мрію про незвичайну празоряну дію...
Де, і для кого і з ким?
Вітер повіє, мрію розвіє,
ніби легесенький дим...
Все таки маю, маю надію...
Ой та надія, мрія пташина,
В небо навіки, навіки полине...
Відкрийте для себе творчість і Всесвіт Олеся Бердника! Наукова фантастика 👽 письменника – це яскравий приклад нового мислення, що відкриває шлях до самопізнання, усвідомлення себе частиною великої духовної нації.
Олександр (Олесь) Павлович Бердник (27 листопада 1926, офіційно 25 грудня 1927 — 18 березня 2003, Гребені) — український письменник-фантаст, філософ, громадський діяч.
Вогнесміх — філософський науково-фантастичний роман з елементами фентезі українського радянського письменника Олеся Бердника. Роман написаний письменником в ув'язненні, та повністю опублікований уже після реабілітації Бердника в 1988 році. Сам письменник назвав цей твір «зібранням дивних ідей».
У центрі роману знаходиться історія великої української сім'ї Гуків, які живуть у селі під Києвом. Розпочинається сам роман із історії наймолодшого сина Гуків, Григорія (Грицька). Він навчався на факультеті журналістики Київського університету, проте на останньому курсі вирішує покинути навчання в університеті, перейти на заочне навчання в політехнічний інститут, та одночасно працювати водієм таксі. Спочатку він розчарувався у новій роботі, проте поступово звик до роботи. За рік Грицеві дали відпустку влітку, і він вирішив за час відпустки самостійно пройти через Кавказькі гори. Під час переходу хлопець випадково зустрічається із дивним чоловіком, який спочатку здався йому юнаком 17—18 років. Чоловік майже не носив одягу, крім коротких шортів, а також не мав на ногах взуття. Гриць зацікавився дивним чоловіком, який випадково також звався Григорієм, та був родом із Києва. Чоловік також повідомив Грицеві, що він навчився засвоювати енергію безпосередньо від Сонця, не потребуючи ні рослинної, ні тваринної їжі. Хлопець спочатку не повірив Григорію, і той вирішив розповісти йому сторію свого життя. Зі слів Григорія, за освітою він є кібернетиком, і деякий час він працював у науково-дослідному інституті. Проте під час роботи він почав відчувати розчарування як роботою, пов'язаною виключно з технікою та електонно-обчислювальними машинами. Та ось одного разу, катаючись на ковзанах разом із нареченою, він провалився під лід, після чого тривалий час лікувався, проте унаслідок цього нещасного випадку у Григорія паралізувало обидві ноги. Григорія покинула наречена, і він у зв'язку з інвалідністю втратив роботу. Тривалий час він лише лежав, поки одного разу в одному науково-популярному часописі не прочитав статтю про лікування голодом. Після цього Григорій вирішив спробувати лікуватися голодом, і зі здивуванням відзначив, що його стан унаслідок цього лікування значно покращився, і за два тижні він уже міг самостійно ходити. За короткий час Григорій зумів відновитись на роботі, проте взяв собі тримісячну відпустку, й поїхав відпочивати в Карпати. Там він продовжив експерименти з утримуванням від їжі, та поступово навчився засвоювати енергію безпосередньо від Сонця. Для цього Григорію довелось навчитися втупати у безпосередній інформаційний контакт із рослинами та із Землею. Далі чоловік повідомив Грицеві, що для досягнення цієї мети — засвоєння енергії безпосередньо від Сонця — людина повинна пробудити в собі Радісну Істоту, для чого люди повинні більше веселитися і сміятися. Після цього Григорій повідомив Гриця, що його чекають, і щез.
Зустріч із Григорієм справила велике враження на Гриця, й після цього він тривалий час сидів у бібліотеках, вивчаючи проблему оптимізму, радості, сміху та гумору. Пошуки вирішення цих питань привели його до редакції гумористично-сатиричного журналу «Хрін», де він став позаштатним кореспондентом, одночасно продовжуючи працювати таксистом. Одного разу в нічних видіннях він знову зустрівся з Григорієм, який повідомив хлопцеві, що він знаходиться на правильному шляху до формування Радісної Людини. Уранці до нього подзвонив головний редактор журналу, та повідомив, що увечері відбудеться нарада всіх працівників журналу для вироблення подальшої стратегії роботи. Після дзвінка головного редактора він виходить на зміну. під час якої знайомиться із молодою жінкою на ім'я Віолета, яка ненароком показала Грицеві портрет своєї подруги на ім'я Інна, та запросила шофера таксі до себе додому, щоб той познайомився з Інною. Після зміни Гриць їде на нараду до редакції журналу, на якій головний редактор наголошує на необхідності докорінної зміни редакційної політики журналу, та навіть можливе його перейменування, а також необхідність більш глибокого вивчення народного гумору, з якою метою створити графік виїзду працівників журналу в українську глибинку для вивчення народної гумористичної творчості. Пізніше головред особисто запрошує Гриця для спільної поїздки в одне із сіл. Після наради Гриць вирішує трохи перепочити, і під'їхавши до Золотих воріт, він виходить із автомобіля, та вирішує посидіти біля старовинної пам'ятки. Там він знайомиться з міліціонером Савою Коренем, сиротою, який оберігав громадський порядок на прилеглій території. Сава відразу сподобався Грицеві, який запропонував йому стати своїм названим братом, та запропонував приїхати до своїх батьків та сестри додому. Наступного дня він по запрошенню Віолети приїжджає на її квартиру, щоб познайомитися з Інною. там він застає досить різношерсту компанію молодих чоловіків та жінок та знайомиться з Інною, яка йому дуже сподобалась. Уночі, після цього як компанія вирішує розійтись, Гриця попросили підвезти двох хлопців та Інну додому. Інна виходить з машини дещо раніше, після чого тривалий час щось говорить хлопцям. За деякий час після виходу Інни з машини хлопці нападають зі зброєю на Гриця, проте йому дивом вдається врятуватися, хоча він і отримує серйозні поранення. Після цього Гриць тривалий час лікується, а пізніше від слідчого міліції дізнається, що ледь не став жертвою злочинного угрупування, на совісті якого пограбування і вбивства кількох київських таксистів. Також слідчий повідомив його, що Інна намагалась запобігти нападу зловмисників на Гриця, тому найімовірніше їй призначать лише умовне покарання. Також у лікарні його відвідують брат Борис, який працює в кібернетичному центрі, сестра Христина, яка живе разом із батьками хлопця, та Сава, який повідомляє побратима, що хоче відвідати його рідні краї.
Альтернативна Еволіція - Для чого людина приходить у цей світ? У чому критерій її Буття? Яка стежка суджена нашій планеті у III тисячолітті?
Олесь Бердник намагається відповісти на ці запитання у творах, які увійшли до цієї збірки. Автор стверджує: «Альтернативна Еволюція» - ось шлях у майбутнє. Людина покликана засівати поле Буття квітами Любові й Радості. Але зараз над світом гримить поєдинок Світла й Мороку, краси і потворності, — і доля світу залежить від кожного з нас.
До збірки увійшли:
Заповіт людям Землі
Альтернативна Еволюція
Словник Ра (Воскресіння Слова)
Падіння Люцифера
Пора звести блакитиний храм!
"Астероїд свободи". Школа астросталкерів
Це вогняне слово - Свобода
Тайна Христа
Пісня надземна
Немає коментарів:
Дописати коментар