"Роль диких тварин у природі"

До Всесвітнього дня дикої природи бібліотекарі організували еко-бесіду з елементами гри. Під час цього заходу діти та дорослі різного віку взяли участь у пізнавальних іграх, де дізналися багато нового та цікавого про тварин, ліси, рослини та секрети планети.

Сьогодні бібліотекарі зосередилися на ролі диких тварин у світі природи.

Україна має велике біорізноманіття, що є важливим для збереження природних ресурсів та екологічної рівноваги. Втручання людини у екосистему може мати негативні наслідки, такі як зникнення рідкісних видів та деградація природних угруповань.
На кожному нашому заході ми нагадуємо про важливість збереження природи та біорізноманіття. Чим більше видів існує, тим стійкішою є екосистема до різних негативних впливів. 

Бережімо природу, і вона нам віддячити! 

Рідне Слово – це незборима сила.

Літературна вітальня до Всесвітнього дня письменника

 Кожного року 3 березня у всіх країнах святкується Всесвітній день письменника - професійне свято літераторів. Це свято було започатковано на 48-му конгресі Міжнародного ПЕН-клубу, який відбувся у 1986 році. ПЕН-клуб був заснований в Лондоні у 1921 році за ініціативою англійської письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт.

Україна має багату та різноманітну літературну спадщину, яка охоплює різні періоди та жанри. Українські письменники внесли значний вклад у нашу культуру та залишили багато крилатих фраз, які ми використовуємо у щоденному житті.

З нагоди цього свята бібліотекарі запросили всіх охочих до нашої "літературної вітальні". Сучасна українська література відображає наш час. Коли ти поглинений світом книги, проблеми життя відходять на задній план, що допомагає розслабитися та відволіктися, допомагає зрозуміти проблеми суспільства, сучасна література піднімає актуальні питання сьогодення.

Варто ознайомитися з творчістю сучасних українських письменників, оскільки "Рідне Слово - це незборима сила". Тому варто читати сучасну літературу, настане день, коли вона стане класикою. Зокрема, в нашій Бібліотеці №11 ви зможете ознайомитися з різноманіттям її творів, яке задовольнить найвибагливіші смаки читача.

Це є місією кожного бібліотекаря, і сьогодні ми читали та слухали вірші та уривки з творів відомих українських письменників, а також дізналися багато цікавих фактів про них та про написання їх творів. Ми відгадували відомі твори, читаючи уривки та цитати, дивилися відеоролики, а бібліотекарі розповіли про екранізації літературних творів сучасних українських письменників. Ці фільми-екранізації не залишать вас байдужими і заохочуватимуть прочитати книжку.

«Ґудзик» автора Ірен Роздобудько
Цей роман має багато нашарувань, сюжетних колізій і героїв. Його часовий простір: від середини 70-х до наших днів, його географія — Київ, українська провінція, Росія, Чорногорія, зрештою — Америка. Але головна ідея така: велике щастя або велика трагедія може початися з найменшої деталі, з гудзика, який так легко загубити, а потім шукати все життя... Це роман про любов, вірність, зраду. Про те, що ніколи не варто оглядатися назад, а цінувати те, що існує поруч із тобою — сьогодні і назавжди.

 "Червоний" Андрій Кокотюха

Їм закидають масові вбивства вчителів. Бандерівцям місце в ГУЛАГу, де вони... можуть бути корисними. Замість скніти в таборах, ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому єдиному до снаги приборкати ув’язнених злодіїв. Як це було, розкажуть три свідки: міліціонер, чекіст і ворог народу. Не шукайте Червоного ані серед мертвих, ані серед живих, шукайте — серед овіяних легендою!

Позивний "БАНДЕРАС" Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов

"Позивний Бандерас" - чи не перший в Україні повномасштабний військовий бойовик, заснований на реальних подіях: у вересні 2014 року в зоні АТО диверсантами-"стукачами" було здійснено теракт. Сепаратисти знищили мікроавтобус, в результаті чого загинули 12 дорослих і дитина. Ворожий інформатор виявився українським військовим, а радіоперехоплення показало, що в цей район мав прибути полковник ГРУ Росії. Розпочинається операція зі знешкодження диверсантів, для проведення якої призначається група контррозвідників на чолі з капітаном Антоном Саєнком.

На основі твору Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова знято військову кінодраму.

Тарас Шевченко "Причинна"

«Причинна» — романтична балада Тараса Шевченка, написана орієнтовно в 1837 році, написаний ще до його викупу з кріпацтва, один з ранніх творів поета.    

Створено анімаційний фільм «Причинна» Андрія Щербака, знятий за мотивами однойменної балади Тараса Шевченка. Стрічка переплітається із сучасними подіями на Донбасі. Фільм створено кінокомпанією «МАГІКА-ФІЛЬМ» за підтримки ДержКіно України.

"Мавка. Лісова пісня" Леся Українка

Лісова пісня» (англ. «Mavka. The Forest Song») — український 3D-анімаційний фентезійний фільм 2023 року, створений студією «Animagrad» («Film.UA Group») за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» та на основі образів слов'янської й української народної міфології.

Дивіться, читайте і надихайтеся!

Веселі історії та пригоди від письменниці Меґан МакДоналд

Письменниця з'явилася на світ 28 лютого 1959 року в Піттсбурзі. Була наймолодшою, п'ятою дитиною в сім'ї, в якій росли ще чотири дівчинки. Враження дитинства згодом надихнули авторку на письменництво.

Навчалася в Оберлінському коледжі і університеті Піттсбурга. Кілька років пропрацювала бібліотекарем. Згодом повністю присвятила себе писанню.

Меган МакДоналд заміжня. Зараз разом з чоловіком проживає в штаті Каліфорнія. Пише дитячі книги, які користуються величезною популярністю в США і за кордоном.

Перша книга Меган Макдоналд, що називалася «Це дійсно будинок рака-самітника?», удостоїлася відразу двох літературних премій. Успіх надихнув авторку на нові творчі звершення.

Нині перу письменниці належить вже більше сорока книг, серед яких найбільшою популярністю у дітвори користується серія про Джуді Муді і її молодшого братика Стінке. На її основі в 2011 році навіть було знято фільм, але він не став таким же популярним, як книга. Невгамовна дівчина підкорила серця дітвори своєю невгамовною фантазією, енергією і оптимізмом. Вона постійно потрапляє в кумедні халепи, але незмінно знаходить вихід з будь-якої ситуації. У всіх пригодах Джуді супроводжують друзі - Роки, Френк і малюк Стінке, якому нерідко дістається від сестри, але він не в образі.

Якщо ваша дитина ще не знайома з цим веселим і пустотливим дівчиськом, радимо завітати в нашу бібліотеку і познайомити вашу дитину з книгами Меган МакДоналд.

 Їх сюжети захоплюють навіть тих дітей, які не люблять читати. Малюки буквально «ковтають» всю серію цілком. Та й мами з татами із задоволенням знайомляться з творчістю Меган МакДоналд. А все тому, що письменниця придумує дивно позитивні і оптимістичні історії, які захоплюють, дарують гарний настрій і при цьому не позбавлені виховних моментів. Однак останні так вміло вплетені в текст оповіді, що книги не справляють враження нудного моралізаторства. Просто з самої послідовності подій стає зрозуміло, що і як трапляється в житті.

Майстер - клас "Вовняна акварель"

Майстер - клас від Надії Валентинівни Архіпенко "Вовняна акварель"

                              

На перший погляд, часто вважається, що акварельний живопис вовною неможливий і вимагає таланту та підготовки художника. Багато хто порівнює його з малюванням і вважає, що якщо не можеш творити на папері за допомогою олівців і фарб, то з вовняною пряжею нічого не вийде. Все, що вам потрібно - це приблизний ескіз і вибір матеріалів, а якщо ви зробите помилку, то зможете швидко її виправити. Сьогодні на майстер-класі пані Надія Валентинівна розкрила секрети розпису вовною та допомогла нам опанувати цей новий вид рукоділля.

Це захоплююча робота з природнім матеріалом. Вовна австралійського мериноса - це чудовий матеріал для творчості - теплий, м'який, ніжний та "слухняний". Процес створення картини нагадує справжнє малювання, це арт терапія,  яка допомагає людині відчути себе творцем краси, вирішувати психологічні проблеми, сприяє підвищенню особистісної самооцінки, навчає її звільнятися від  негативних емоцій та думок. 
Навіть початківці можуть виготовити власні унікальні вироби, які сподобаються їхнім рідним та друзям. 
Запрошуємо всіх бажаючих на наші майстер класи. Слідкуйте за нашими афішами.

Публічна бібліотека 11 ЦБС Солом'янського району міста Києва

“Геній народжений в Україні”

 

До 145 річчя з дня народження Казимира Малевича, бібліотекарі для читачів нашої бібліотеці №11 для дорослих, провели вікторину і познайомили з творчістю художника. Відвідувачі мали змогу створити свою власну картину в стилі Малевича.

23 лютого 1879 - у Києві народився Казимир Малевич, художник-авангардист, теоретик мистецтва, засновник супрематизму, автор однієї з найвідоміших картин 20 століття "Чорний квадрат".

Його батько був польським менеджером цукрового заводу, а мати - українською домогосподаркою з Полтавщини. Обоє батьків належали до дворянського роду. Прізвище Малевич зустрічається в Польщі, Литві, Україні та Білорусі.

"Мій батько був не дуже задоволений моїм потягом до мистецтва. Він знав, що є художники, які малюють, але ніколи не говорив про це. Тим не менш, мій батько намагався змусити мене дотримуватися тієї ж лінії мислення, що і він. Батько розповідав мені, що життя художника жахливе і що більшість з них сидять у в'язниці".

Малевич, який згодом став живописцем, навчався у чудового українського художника М. Пимоненка в Київській рисувальній школі М. Мурашка. Малевич залишився в боргу перед Пимоненком на все життя, іноді малюючи в стилі Пимоненка.

     В автобіографії художник згадує про відвідини майстерні Пимоненка на Хохлівській вулиці в Києві: "Його картини справили на мене велике враження. Він показав мені картину "Гопак". Я був у захваті від усього, що побачив у його майстерні. Сила мольберта з картинами, на яких зображено українське життя. Я показав йому свої роботи - замальовки з натури. Я вступив до Київського художнього училища. ......".

"Кубофутуристичний" напрям у творчості Малевича почав з'являтися приблизно на початку Першої світової війни. 1913 року він розробив дизайн постановки футуристичної опери "Перемога над сонцем". "Чорний квадрат", який Малевич створив як декорацію, вперше було представлено на театральній сцені. Це був початок супрематизму. 

Супрематизм – напрямок авангардного мистецтва, в центрі якого – естетика безпредметності, абстрактний геометризм, який виник на початку ХІХ століття. Спочатку термін, похідний від латинського suprem, означав домінування, перевага кольору над усіма іншими властивостями живопису.  "Супрематизм", за визначенням Малевича, "мав три ступені розвитку: чорний, кольоровий і білий".

Насправді "Чорний квадрат" ніколи не був окремим твором – він є частиною триптиху, де були ще "Чорне коло" і "Чорний хрест". Разом ці три форми утворюють новий художній іконостас, в якому багато релігійних асоціацій і мотивів. 

      У 1928-30 роках був професором Київського художнього технікуму, де писав київські пейзажі, а в 1920-х роках був членом Об'єднання сучасних художників України (ОСМУ) і брав активну участь у мистецькому житті Києва.

      Київські журнали публікували теоретичні статті самого Малевича та схвальні відгуки про його роботи. У листі до Крамаренка Малевич писав: "Незалежно від того, приїдете Ви до Києва чи ні, будь ласка, надішліть мені Ваші враження від моєї виставки".

    Каземир Малевич отримав запрошення розписати стіни конференц-залу Української академії наук (вул. Володимирська, 55). Ескізи фрески збереглися до наших днів і зберігаються в Національній художній галереї України в Києві.

У 1923 році Малевич отримав запрошення намалювати другу версію "Чорного квадрата". Фарба почала відшаровуватися від магічного чорного кольору.

    Останню персональну виставку свого життя Малевич провів у Київській картинній галереї в 1930 році.

      На жаль, у 1930 році Малевича, як і багатьох інших видатних викладачів Київського художнього технікуму, було позбавлено професорської посади. Його ув'язнили на кілька місяців як "польського шпигуна".

Внаслідок арешту він серйозно захворів і в останні роки був зайнятий упорядкуванням свого майна. Після важкої хвороби він помер (15 травня 1935) від раку, але навіть у свої останні, найважчі дні залишався самим собою, справжнім художником.

 

Рідна мова звучить у словах.

  Повномасштабна війна, яка триває вже два роки, пробудила в Україні більший інтерес до української мови – і люди масово почали переходити з російської на українську. Але чи збережеться ця потужна тенденція? Чи має Україна шанс стати переважно україномовною? Як війна впливає також і на саму українську мову?

  Українці розповідають, що активно переходять на українську мову вже два роки від початку широкомасштабного російського вторгнення.
Хтось каже, що чітко почав асоціювати російську мову з росією і мовою війська, яке вторглося.

  Хтось переконує, що шокований діями російських військ у Бучі, Бородянці чи Ізюмі і не хоче говорити однією мовою з тими, хто скоїв воєнні злочини проти мирних людей.
  Хтось не хоче, щоб російський президент міг використовувати аргумент про "захист російськомовного населення" в Україні як привід для своєї так званої "спеціальної військової операції", як називають війну проти України в кремлі.

Як би там не було, але війна, як свідчать опитування, посприяла популяризації української мови, якій – якби не розпався союз – взагалі пророкували зникнення до 2050 року.
Але  українська вижила. Вона стала державною в незалежній Україні. А зараз на тлі війни українці переходять на спілкування рідною мовою та відкривають для себе світ дивовижних милозвучних слів.

Так, за даними січневого опитування, зараз українською в побуті спілкуються 65 відсотків людей, а на початку великої війни таких було 53 відсотки населення України. 

  Термін "лагідна українізація" був одним з улюблених словосполучень колишнього міністра культури Олександра Ткаченка, коли він говорив про потребу впровадження української мови в різні сфери. "Українізація, але лагідна, без примусу".
Та й українське суспільство не сприйняло б жорстких, нав’язливих кроків, зауважують фахівці.

"Сподівання на україномовність в Україні – це не марні сподівання, а певною мірою природній процес, – зазначає в інтерв’ю письменник Кокотюха. – І сприятиме цьому освіта, культура і навіть сфера шоу-бізнесу, а також мова кіно, телебачення, реклами і мова спілкування в соцмережах. Масова культура підтягне за собою молодь, і та перейде на українську, бо її кумири говорять українською, – бо зараз непристойно говорити російською публічно".

 Для вивчення української мови ви можете скористатися запропонованими книгами.

Але що буде після війни?

"Після нашої перемоги відбудеться, все ж таки, певний відкат назад до російської. Тобто, трошечки пружина розтисниться. Російська знову заповнить певну нішу, але не аж так, – прогнозує Андрій Кокотюха. – Бо вже будуть певні бар’єри і стоп-сигнали, щоб в широкий простір, в офіційний, робочий простір російська мова не приникала".

Хоча збройний конфлікт переважно витіснив мовні питання на другий план, тема майбутнього російської мови та її носіїв в Україні є потенційно конфліктною.
Багато російськомовних респондентів та білінгвів хотіли б, щоб у їхніх дітей зберігалася можливість спілкуватися російською мовою, тоді як прихильники українізації вважають, що російська мова становить загрозу для української, і повинна поступово взагалі зникнути з України. Вони описують процеси, які зараз відбуваються у публічному просторі, як продовження русифікації.Україна має ретельно слідкувати за дотриманням мовного законодавства. За участі представників громадянського суспільства та організацій меншин розробити та прийняти нове мовне законодавство, яке б утверджувало державний статус української мови, одночасно враховуючи рекомендації ЄС щодо збереження мов меншин, які знаходяться під загрозою зникнення, та включало чіткі правила забезпечення мовних прав меншин на локальному рівні.

“Небесна Сотня - ангели свободи "

Щороку 20 лютого в Україні вшановуються Герої Небесної Сотні. Це визнання великого подвигу, який вони зробили для нашої країни. Революція Гідності, яка відбулася у листопаді 2013 - лютому 2014 року, була найбільшою, тривалою і трагічною протестною акцією в історії України. Люди різного віку, соціального статусу, національності та релігії об'єдналися, щоб захистити свої права, свободу і європейський шлях розвитку від несправедливості та корупції влади. Цей рух поширився на всю країну, а також отримав підтримку українських громад за кордоном.
Боротьба проти режиму Януковича символізувала протистояння між силами добра і зла, світла і темряви, свободи і рабства. Події на Майдані залишили незабутній слід у пам'яті і історії. У цей день бібліотекарі нашої бібліотеки організували годину поезії, де вони читали вірші та спогади очевидців.

Запалимо свічку в наших серцях, щоб вшанувати пам'ять загиблих Героїв Небесної Сотні, вони віддали своє життя за долю, свободу, незалежність і єдність України!

Літературна творчість Євгенії Кононенко

   Євгенія Кононенко, народилася 17 лютого 1959 року в Києві.
 Закінчила механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка у 1981 році та Київський університет іноземних мов у 1994 році.
   Наразі мешкає в Києві та працює науковим співробітником Українського центру культурних досліджень. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Творчий доробок Євгенії Кононенко заслуговує на увагу, адже еволюція письменниці є віддзеркаленням життя української інтелігенції 90-х років, західної культури, погляду звичайної пересічної людини та долі сучасної української жінки. Письменниця дуже вміло показує стан людської розгубленості та беззахисності. Кононенко властива рідкісна в теперішній українській літературі риса – чесність із собою. Адже головна мета цієї прози не шокувати читача, а показати логіку людських взаємин у повсякденності. У чомусь неправильну й патологічну, проте завжди несподівану, відверту та загадкову.

Євгенія Кононенко є автором низки новел та багатьох перекладів. Поезія, оповідання, есеїстика, романи, дитячі книжки, культурологічні розвідки про масову культуру та гендерну проблематику, публіцистичні статті. Її оповідання, романи та есеї неодноразово перевидавалися в Україні та перекладалися за кордоном.

 Євгенія Кононенко також є відомою перекладачкою, чиї переклади прози та поезії (з французької на англійську) дозволили сучасним читачам глибше зрозуміти сучасну світову літературу. Улюбленими авторами, за словами Євгенії Кононенко, є: "Американець Пол Остер, у якого дуже химерний світ. Він багато пише про письменників, про тексти, які оживають. Мілан Кундера подобається тим, що він нікого не судить. Жертви, кати – він усіх намагається зрозуміти. Француженка Маргарита Йорсенар, яка пише історичні романи. Вона мало написала, але таке враження, ніби вона згадала своє попереднє життя – так вона пише про XVI століття Фламандії".

   Романи "Імітація", "Зрада" та "Ностальгія" написані в жанрі детективу та психологічної белетристики і поєднують теми сімейного життя, материнської любові, дружби, романтики, реалізації таланту, співіснування міста та села, пошуку істини та сенсу життя після смерті.
  
Щоб дізнатися більше про творчість Євгенії Кононенко, бібліотекарі підготували відео огляд її творів.

"Валентинка" майстер клас

День святого Валентина, який полюбився багатьом і всесвітньо визнаний та відзначається в багатьох країнах 14 лютого, є одним з найніжніших, затишних, казкових і романтичних свят. Особливо для жіночої частини населення. Діти, підлітки і навіть дорослі прагнуть привітати тих, кого дуже люблять і цінують.

У нашій бібліотеці № 11 бібліотекарі прагнуть покращити розуміння учнями свята Дня святого Валентина, презентуючи різні валентинки, знайомлячи з історією свята та технологією виготовлення листівок "валентинок" та наголошуючи на важливості любові до книг над іншими носіями, а також виявляючи повагу один до одного. З цією метою провели майстер-клас для учнів з оформлення вітальних листівок «Валентинки».

Чоловіки дарують дівчатам квіти та подарунки, жінки для коханих готують романтичну вечерю, деякі освідчуються в коханні, а хтось саме в цей день наважується зробити пропозицію.

Символ цього свята — серце. Вже давно прийнято робити маленький подарунок у вигляді листівки або валентинки.
Валентиинка — невелика вітальна листівка у вигляді сердечка, з добрими побажаннями, словами кохання, пропозиціями руки та серця чи просто жартами, яку не підписують. Одержувач повинен здогадатися, хто надіслав привітання.

Цей жест означає визнання у почуттях до партнера. В сучасному світі традицію трохи змінили і тепер на полицях магазинів закохані купують найрізноманітніші валентинки за різними цінами. А любителі всього незвичайного замовляють особливі види листівок. 
Традиційний колір валентинки — червоний або рожевий. Часто валентинки роблять власноруч.

Автор першої валентинки — французький герцог Карл Орлеанський. У 1415 році, будучи в полоні після битви при Азенкурі, він посилав дружині з лондонської в’язниці любовні вірші.  І до цього дня всі охочі можуть в цьому переконатися —одна з тих «валентинок» стала експонатом Британського Музею (Блумсбері, Лондон) – одного з найбільших музеїв у світі, другого за відвідуваннями після Лувру серед художніх музеїв.

Найдорожчу валентинку було зроблено на замовлення Аристотеля Онассіса. Її зробили із золота, а прикрасили серце смарагдами та діамантами.

Також було розкішне пакування. Валентинку загорнули шубу з норки. Таким чином мільярдер із Греції показав коханій, яка на той час була відомою оперною дівою, як він її цінує. Тоді валентинка вартувала $300 000.

Учні, які завітали до нас на майстер клас, створили свою  "Валентинку", яку з любов'ю подарують найкращому другові, вчителю, батькам. 

 Колись дівчата вірили в повір'я: якщо дівчина побачить у день Святого Валентина птицю вільшанку, то їй судилося вийти заміж за моряка, якщо горобця - то судився їй бідняк, з яким вона все ж знайде своє щастя, а щиглик обіцяв чоловіка-мільйонера.

Творча виставка "Світ тварин"

Ми звикли малювати фарбами, але не звикли до того, що простим олівцем можна створити шедевр.

Відвідувачі, які взяли участь у виставці малюнків Кириленка  Анатолія Гнатовича "Світ тварин" у Бібліотеці №11, насолодилися чудовими роботами та дізналися про техніки малювання олівцем.

   У такій роботі автор використовує лише папір і простий олівець. Малювання олівцем вважається досить простим і зручним. Багато професіоналів вибирають цей спосіб передачі задуманих образів.

 Іноді картини настільки приголомшливі, що їх неможливо відрізнити від фотографій. Цей стиль мистецтва називається гіперреалізмом і вимагає великої майстерності та терпіння. 

Давно відомо, що  малюнки простим олівцем - найкращий спосіб освоїти базові техніки малювання.  Картинки, створені в цій техніці, прості і природні, але дуже красиві.

 Існує думка, що сам по собі графітовий олівець настільки простий у використанні,  що його називають простим олівцем .

 Якість кінцевої роботи залежить  не тільки від твердості олівця, але і від кінчика грифеля.

Існують дві техніки малювання олівцем: 

Штрихування -цей прийом заснований на розподілі мазків, що вдало передає тональність зображення.  Від їх кількості залежить ступінь насиченості. Чим менше число, тим темніше буде, і навпаки. Передача фактури поверхні залежить від напрямку штриха. Горизонтальний - для води, вертикальний - для трави.

Розтушовування - цей спосіб часто рекомендують початківцям художникам.

 Допомагає створювати тональні градієнти, які додають зображенням об’єм.

 По суті розтушовування - це продовження штрихування, заповненого графітом або спеціальними інструментами.  Це робиться для підтримки рівного тону.