ЗСУ - це серце України! Поки вони Є ми живемо! З любов’ю у серці та вірою в перемогу ЗСУ – напередодні літніх канікул, протягом тижня в бібліотеці провели майстер-класи, для учнів 324 школи, і виготовили патріотичні листівки-подяки для наших захисників. Дуже важливо особливо в такий час виховувати патріотизм та любов до рідної землі, України.
Всі дітки дуже старались, проявляли свою фантазію: на листівці зобразили песа Патрон як охоронця нашої України та тризуб🔱, написали щирі слова подяки для захисників.
Прочитали про життя найвідомішого, єдиного у світі пса доброї волі дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, володаря медалі «За віддану службу», який допомагає саперам знешкоджувати ворожі вибухові пристрої - Патрона.
Ми постійно повинні дбати про безпеку — свою та своїх дітей. Бібліотекарі розповіли учням про мінну безпеку, повторили правила, як діяти, якщо вони побачили підозрілий предмет.
🎶
Якщо десь побачив міну, Повертайся неодмінно Стежкою якою йшов І дорослих повідом. Дин, дин, дин - телефонуй 101.
Разом з учнями переглянули мультфільм "Пес Патрон", який має корисну мету — підвищувати рівень знань про мінну небезпеку серед дітей. Також вивчили нові слова з англійською мови, адже мультик має англійські субтитри.
Низький уклін усім, хто боронить наше життя, наш спокій, нашу землю і небо! Дякуємо за кожен новий день!
Уся планета відзначає 8 червня важливе екологічне свято – Всесвітній день океанів, яке було запропоновано під час саміту «Планета Земля» в 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), а з 2009 року святкують офіційно за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.
Щороку 8 червня це свято відзначають усі, хто має навіть найвіддаленіший стосунок до Світового океану. В цей день екологи, іхтіологи та співробітники багатьох зоопарків, акваріумів, дельфінаріїв координують свої зусилля для того, щоб захистити права мешканців морських глибин і стабільну екологічну обстановку. Океани – легені нашої планети, адже забезпечують більшу частину кисню, необхідного для нашого дихання. Вони є одним із основних джерел їжі та ліків, а також важливою частиною біосфери. Світовий океан з кожним днем стає все бруднішим через згубний вплив людства: забруднення відходами, масовий вилов риби та збільшення транспортувань. Великою проблемою на сьогодні є забруднення океану засобами індивідуального захисту. Адже пандемія відбувається на суші, тоді як в океан викидають маски, рукавички та респіратори. Проблема утилізації виникла через погане функціонування системи поводження з відходами. Часто, коли рукавички та маски викидають у смітник, в підсумку вони опиняються не на сміттєзвалищі, а в навколишньому середовищі. А також через те, що маски та рукавчики зроблені з дуже легких матеріалів і тому легко губляться або здуваються вітром. Зрештою, причин є багато, а результат один – усі вони опиняються у дикій природі та несуть небезпеку для морської флори та фауни. На жаль, коли пластик (макро- / мікро-) довго перебуває у воді, на ньому починають розмножуватися водорості та бактерії. І морські жителі сприймають це пластиково-гумове сміття за їжу. Наша спільна турбота про океан стане перешкодою до вимирання багатьох видів рослин і тварин і дозволить майбутнім поколінням насолоджуватися красою, багатством і потенціалом Світового океану.
Дбати про безпеку дітей на дорозі - завдання кожного учасника дорожнього руху!
Важливість правил дорожнього руху для дітей.
На відміну від дорослих, діти не достатньо уважні та сконцентровані, щоб завжди бути обачними під час прогулянок.
З настанням тепла, діти більше часу проводять на вулиці, тому не слід забувати про правила безпечного поводження на дорозі.
Основною причиною ДТП за участю дітей на дорозі є нехтування ними правил дорожнього руху та недостатній контроль з боку дорослих.
Тож перед літніми канікулами бібліотекарі для учнів 324 школи запросили патрульну поліцію.
Працівники поліції Анастасія і Максим провели заняття правил безпеки дорожнього руху.
Учні активно відповідали на запитання.
Повторили і вивчили найпопулярніші дорожні знаки, вирішували дорожньо-транспортні ситуації, закріпіли знання з основних правила поведінки дітей на дорозі застосовуючи їх на практиці.
Правила дорожнього руху є обов'язковими для всіх учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів і пасажирів. Анастасія детельно розповіла учням про ці правила.
Навчайтеся з користю! Безпека дорожнього руху - це життя!
Щороку 5 червня проводиться Всесвітній день навколишнього середовища — подія, встановлена ООН і яку відзначають мільйони людей у всьому світі.
Цього дня увага всього світу привертається до екологічних проблем.
На нашу екологічну мозаїку, до бібліотеки завітали учні 2 класів 324 школи. Вони вже знають дуже багато про природу та біорізноманіття в Україні і світі, які тварини на межі зникнення, про рідкісних тварин України, з попередніх наших бібліотечних уроків. Сьогоді розмова йшла про екологічне забрудненя. Здається, ця проблема давно вже вийшла з-під контролю, але таки є спосіб боротьби з нею.
Забруднення довкілля давно стало проблемою в будь-якому куточку світу. Від сміття, недбало кинутого на узбіччі дороги, до мільйонів тон небезпечних хімікатів у воді, ґрунті та повітрі. Третина населення планети вже має труднощі з питною водою, проте ми продовжуємо знецінювати свої незамінні природні ресурси.
Оскільки війна продовжує вирувати на території країни, забруднення ґрунтів і водних шляхів викликає серйозне занепокоєння екологів. Збитки, пов’язані з руйнуванням Росією природного середовища України, оцінюють у мільярди євро. Війна також сприяє викиду парникових газів , зокрема метану з пошкодженого газопроводу. – Викид однієї тонни метану еквівалентний викиду понад 30 тонн вуглекислого газу.
При цьому забруднене повітря не має меж. Викиди в атмосферне повітря, викликані військовою агресією рф на території України, переносяться, осідають і впливають на території інших держав.
Розриви мін призводять до забруднення ґрунтів важкими металами – свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем. Іноді це робить ґрунт непридатним для подальшого сільськогосподарського використання.
Проблема в Україні відходи війни(нерозірвані снаряди, їхні уламки, понівечена та спалена техніка, будівельні руйнації та частки військової техніки) ускладнюється й тим, що у нас і раніше були складнощі зі сміттєвими полігонами: уже зараз люди вивозять сміттєві відходи у ліси чи придорожні лісосмуги. Наразі збір інформації про екологічні злочини здійснюється на платформі SaveEcoBot
На прикладі гри показали, наскільки є вашливим взаємозв’язок людини з природою і що може трапитися, якщо хтось із цього ланцюжка зникає.
Як же зберегти рідну природу?
Учні активно відповідали на поставлені запитання, бібліотекарі розповіли, як допомогти нашій планеті, нашій Україні.
Бібліотекарі "презентували" книжки, які представлені на виставці про екологію "Обери чисте майбутнє".
Про деякі з них ми розповімо:
"Книжка про сміття", Галина Ткачук
Ця книжка про те, що ми виносимо з нашого помешкання у сміттєвих пакетах і викидаємо у бак. Або, у найкращому разі, в кілька різних баків. Про те, що зустрічає нас, коли ми приходимо на пікнік до лісу. Про те, що пропливає повз нас у річці або в морі. І про те, що може заполонити всю нашу планету. Простіше кажучи, ця книжка про сміття — таку дивовижну річ, яку дуже легко створити, але якої неймовірно важко позбутися.
У книжці є спеціальні сторінки, на яких можна записати свої думки, спостереження, експерименти та ідеї.
Авторка книги «Дім нуль відходів» Беа Джонсон заснувала глобальний рух «Нуль відходів», метою якого є мінімізація кількості сміття у житті людей. Її книга «Дім – нуль відходів» вчить жити без сміття. Кожна людина може вплинути своїми вчинками на зменшення кількості відходів, і тим самим допомогти довкіллю.
П’ять базових правил життя в стилі zero waste від авторки книжки:
Скажи Ні (REFUSE)
Скорочуй споживання (REDUCE)
Скористався повторно (REUSE)
Сортуй та утилізуй (RECYCLE)
Сумлінно компастуй (ROT)
Більшість із нас навіть не уявляють, наскільки екосвідомішими ми стали під час війни.
Багато людей очистили свої домівки, віддали зайвий одяг, посуд і дитячі речі. Подіставали весь можливий текстиль, щоби плести з нього маскувальні сітки, зі старих речей плели килимки на передову, збираємо кришечки від пляшок.
Зараз ворог чинить шкоду нашому довкіллю, ми на своєму рівні можемо хоч якось підтримувати рівновагу та не погіршувати ситуацію.
Які прості кроки для екології може робити кожен українець щодня і, найголовніше, в умовах війни:
курців бути ековідповідальними щодня та не смітити, доносити свої недопалки до сміттєвих баків.Пластиковий фільтр, який містить целюлозний ацетат, може розкладатися 10-12 років;
відмовитись від одноразового пластику (соломинки, одноразові пакети, вологі серветки);
купувати воду в більшій пластиковій тарі замість меншої, тоді менше пластику потрібно буде переробити;
сортувати сміття; органічні відходи потрібно відсортовувати та компостувати;
беріть власну багаторазову пляшку з водою;
шопер на закупи;
розумне споживання електроенергії та тепла на побутовому рівні;
харчові звички: не купуйте зайвого.
Шматочки тканини, обрізки, залишки різних матеріалів, клаптики – все це можна перетворити на цікаві вироби які прикрасять ваш будинок або стануть відмінним подарунком близьким і друзям.
На нашому майстер класі, ми з учнями виготовили, забавну листівку у техніці аплікація, яку можна подарувати своїм, друзям або знайомим.
Завдяки таким прикладам, знайомством з книжками і бібліотечними ттематичними урокам ми виховуємо у дітей бережливе ставлення до природи і відповідальність за власні дії.
Для Росії немає нічого "святого". Діти? Вони для країни-терориста лише ще одна зброя для тиску на світ. Примусова депортація, насильство, вбивства – ось що чинить Росія з українськими дітьми. Всупереч конвенціям, рішенню МКС, здоровому глузду та людяності. Закликаємо всіх небайдужих продовжувати збирати інформацію про злочини РФ проти дітей, звертатись до МКС, ООН та інших міжнародних інстанцій для покарання винних за позбавлення дітей життя, порушення невід'ємного права на безпечні умови проживання, свободу думки, освіту, сімейне спілкування. Діти – не зброя.
Наша бібліотека долучилася до акції в Парку Захисників України в Міжнародний день невинних дітей - жертв агресії. В парку висадили дерева, розвісили янголят та дзвіночки, поклали квіти до пам'ятного стенду, хвилиною мовчання вшанували всіх невинних дітей, які загинули.
Через російську агресію порушені абсолютно всі права українських дітей. За останніми даними, в Україні російські окупанти вже вбили 501 малюка, майже тисячу важко поранили, понад 19 тисяч депортували, а ще 394 дитини зникли безвісти. Це лише підтверджена ООН кількість.
Справжня цифра, ймовірно, набагато вища, а втрати для постраждалих сімей неймовірні. Російські військові вбивають, завдають поранень українським дітям, здійснюють сексуальне насилля над ними, викрадають, депортуючи та примусово переміщуючи. Від війни страждають всі українські діти, адже 7,5 млн дітей чекають когось з рідних з фронту, ще дуже велика кількість дітей сьогодні змушена прощатися з кимось з батьків, хто загинув від дій російської армії, багато малюків не можуть ходити до своїх шкіл і гуртків, гратися на дитячих майданчиках та жити у своїх будинках, оскільки вони були зруйновані російською армією. Уповноважена президента з прав дитини наголошує, що Росія має дві мети – «знищити українських дітей, тому що це основа української нації, або русифікувати – зробити їх росіянами». Росія навмисно намагається зробити так, щоб діти на окупованих територіях ненавиділи Україну. Потім вони активно залучають хлопців, які виросли на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, у війні з Україною. Найбільш диким було те, що на перші штурми Маріуполя були кинуті саме ті хлопці, яким у 2014 році було 9, 10, 11 років. Вони зростали й виховувались в цій ненависті й йшли до лав окупаційної армії так званого «ДНР» (незаконне збройне угруповання) і всіх їх вбили. Їх кидали хвилями на українських військових лише для того, щоб побачити, де в них є вогневі точки. А потім все це накривалося артилерією, літаками, ще чимось. І ось ці діти загинули, тому що їм промили мізки. Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 458, Харківській — 277, Київській — 128, Херсонській — 97, Запорізькій — 89, Миколаївській — 89, Чернігівській — 70, Дніпропетровській — 69, та Луганській — 66. Ці цифри не остаточні. Триває робота з їхнього встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Про традиції святкування свята Трійці користувачі ознайомилися на народознавчі годині, яка проходила в бібліотеці.
Трійця, або П’ятидесятниця - свято, що відноситься до дванадцяти найголовніших свят року.
Трійця традиційно припадає на п'ятдесятий день після Великодня. У народі це свято відзначають три дні. Є три версії чому їх називають зеленими: в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню; дехто вважає, що Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято. За третьою месією вважають, що цей звичай походить ще від старозавітної Церкви, коли будинки і синагоги прикрашалися зеленню в пам'ять про те, як при Сінайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував скрижалі закону.
Трійцю з давніх часів на Русі відзначали весело і шумно. Після служби в храмах влаштовували гуляння, хороводи з іграми і веселими жартами.
На Трійцю обов'язково печуть паляниці, а на святковий обід заведено скликати всіх друзів. У храмах заведено освячувати букети з ароматних трав. Зазвичай у цей букет беруть аїр, любисток, м'яту, полин, чебрець. Букети потім зберігають удома - він служить оберегом від нечисті, пожеж та неприємностей.
У межах нашого циклу знайомств з оберегами "Прадавні добрі символи-захисники", ми сьогодні розповімо вам про м'яту і березу. Бо з давніх-давен символом Трійці вважали березу. Це дерево першим стає зеленим і, за народними повір’ями, має хорошу енергію, силу зростання. На свято прикрашали гілочками берези вікна, двері, ворота. Підлогу встеляли травою, будинок оздоблювали польовими квітами.
Береза – символ чистоти, дівочої ніжності,оберіг від злих духів, рослина зцілитель. Водночас береза символізує смерть і воскресіння, зиму і весну. На Зелені свята – існував звичай завивати вінки на березах. Завивання вінків починалося в четвер. Дівчата в гаю чи лісі вибирали молоді невисокі берези й виплітали вінки просто на гілках. Потім обмінювалися жовтими сонячними крашанками, цілувалися крізь вінок і так освячували свою дружбу і майбутнє кумування. Через три дні, в неділю, йшли до беріз і розвивали свої вінки: в якої був свіжіший, менш зів'ялий – доля тієї передбачалася щасливішою.
Березу як оберіг часто садили біля хати. У переддень Купала березові гілки встромлювали під дверима хліву, щоб перешкодити відьмам. Амулет зроблений з цього дерева допомагає слабким та хворим, може полегшити біль та страждання, зменшити тягар хвороби, швидше стати на ноги. Мітлу зроблену з гілок ставили біля колиски з дитиною, щоб відлякувати злих духів.
Вважалося, що заткнуті під дахом хати чи залишені на горищі березові галузки захищають від блискавки, грому, граду; устромлені біля посівів у полі, вони відганяють гризунів і птахів.
Спілкування з березою корисно людям з розладами нервової системи, що знаходяться в стані депресії. Це дерево знімає втому нейтралізує негативні наслідки повсякденних стресів.
По городу ходжу, Руту-м’яту саджу.
М'ята — теж рослина-оберіг. З м'ятою складали букети, які ставили в будинку, оскільки вірили, що вона захищає від злих духів. Вважається рослиною, що приносить удачу і притягає гроші. Тому нерідко м'яту клали в гаманець або натирали нею схованку, де тримали свої цінності. Крім того, ця рослина наділена приворотною силою.
Зірвана на Трійцю м'ята оберігає дітей від поганих снів і нічних криків, вважали наші предки. М'ята🌿 - розслабляє, тонізує, знімає головний біль і нейтралізує вплив заздрісних людей.
Нерідко м'ята використовувалася для здійснення «світлих» ритуалів. Її носили в гаманцях, нею натирали стіни схованок, де зберігалися цінності і гроші.
Про інші обереги читайте в нашій рубриці "Прадавні добрі символи-захисники", перейдіть за посиланням 👇
У день Святої Трійці забороняється будь-яка робота: прибирати дім, прати білизну, шити, різати — усю цю хатню роботу.
Не рекомендується на Зелені свята ходити на кладовище, оскільки для цього є спеціальний день — Троїцька Батьківська субота, який передує святу.
Про традиції дізналися з книжок представлених на виставці "Чар-зілля збирали..."
Дівчата в цей день плели вінки і пускали їх плисти по річці. Якщо вінок пливе рівно, то сімейне життя буде благополучним, якщо почав кружляти - то чекай розладу в сім'ї. Якщо вінок прибився до берега, то швидкого заміжжя чекати не варто. Якщо дівчина мріє про заміжжя, про багатого нареченого, вінок треба плести з волошок, конвалій, незабудок і постаратися його закинути на дерево, яке росте поряд з річкою, водоймою. Якщо русалка його «забере», значить бажання здійсниться, дівчина обов’язково цього року вийде заміж.
У народі на Трійцю будинок прикрашають травами - лепехою, свіжоскошеною травою - любистком, чебрецем, полином. А ікони в оселі прикрашають м'ятою та гілками берези.
По клечання до лісу їхав старший родини. Дід-Ладо — добрий дух предків — опікунів роду — разом з гіллям-клечанням приходив до господи.
Також на Зелені свята раніше було прийнято засилати сватів. Навіть існувало народне повір'я — якщо заручитися на Трійцю, а потім зіграти весілля на Покрову (14 жовтня), тоді подружнє життя буде щасливим.
