Український мовленнєвий етикет. Вітання.

  Кожен громадянин України незалежно від національності зобов'язаний знати й поважати державну мову, уміти спілкуватися нею, дотримуючись культури мовлення з її невід'ємним складником - мовленнєвим етикетом

  Український мовленнєвий етикет - це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості. Він сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності та честі, української шляхетності й аристократизму духу.

 Знання правил мовленнєвого етикету виступає не тільки показником зовнішньої культури людини, але й має безпосередній влив на формування її особистості, на виховання високої моралі, духовності. Засвоєння національного мовленнєвого етикету, вміння користуватися ним робить спілкування приємним і бажаним. Для ділової людини користуватися правилами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації є конче необхідно.

 Український мовленнєвий етикет передбачає властиві українцям національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки.

До таких ситуацій належать:
звертання, вітання, знайомство, запрошення, прохання, вибачення, згода, незгода, скарга, втішання, комплімент, несхвалення, побажання, вдячність, прощання.
  У кожній життєвій ситуації мають застосовуватися відповідні вислови.

Почнемо з вітання . 

  Вітання виконує важливу функцію в комунікативному акті - з нього починається спілкування, а часто ним же і обмежується як етикетним ритуалом.
 Перше враження про людину складається від того, наскільки щиро і привітно вона вітається. У вмінні вибрати доречну форму вітання виявляється загальна і мовна культура людини. Вибір залежить від того, в якому оточенні перебуває людина, від віку співрозмовника чи співрозмовників, від характеру стосунків між людьми, що вітаються чи прощаються, від того, де й коли це відбувається тощо.

  Набір українських народних вітань надзвичайно різноманітний і поліфункціональний, напр.: Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір! Здрастуйте! Привіт! Дай, Боже! Мої вітання! Вітаю!

 Існує цілий ряд сакральних вітань, напр.:  "Слава Ісусу Христу", "Христос народився" (на Різдво), "Христос воскрес" (на Великдень)," Зі святом!" "Зі святою неділенькою!"

Формул вітання в українській діловій мові порівняно небагато, але завжди можна знайти потрібний вислів, виходячи з конкретної ситуації, щоб висловити пошану до особи, напр.:
 "Добрий день!" - найпоширеніше вітання, яке фіксують пам'ятки з XVI ст. Прикметник добрий вживається як синонім до слів приємний, сприятливий, а значення цілого вислову "побажання хорошого дня, удачі протягом дня". Використовується у високій та нейтральній тональностях.      Вітання "Доброго дня!"" Добридень!"- обмежуються фамільярною тональністю. 

  Залежно від часу дня для привітання з колегами по роботі використовують також вітання "Доброго ранку! ""Добрий вечір!"

  Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі та доброзичливі взаємини з людьми. Вона дуже вимоглива до дотримання мовленнєвого етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака високої духовності та людської краси. Згадаймо народну пісню "Ой у полі нивка". Козак, який "їхав з України", зустрівши дівчину, яка жито "жала й сіла спочивати", "мусив шапку зняти, добрий день сказати", тобто привітатися і побажати їй успіху в роботі: "Помагай Біг, дівчинонько, теж жито жати". Може, й завдяки цьому між ними склалися прекрасні стосунки.
  В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто з ким, коли і як повинен вітатися:
• Вітаючись, добирайте ту вітальну формулу, яка підходить для даної ситуації.
• Вітаючись, привітно посміхайтеся. Дивіться людині у вічі.
• Вітаючись, не тримайте руки в кишенях.
Зніміть рукавички (у рукавичках може дозволити собі вітатися лише жінка).
• Якщо ви молодший, вітайтеся першим.
• Якщо ви кудись зайшли (до установи, до квартири чи хати друзів), вітайтеся першим(першою).
• Жінку має вітати чоловік (руку для вітання першою подає жінка).
• Підлеглий має привітати свого керівника (а руку може подати першим керівник).
• Незалежно від віку, статі, посади тощо першим (першою) вітається той (та), хто заходить до кімнати (кабінету).
• Ідучи в гості, не забудьте, що першою маєте привітати господиню, потім господаря, потім гостей (у тому порядку, як вони сидять).

Кожна маленька справа - це великий внесок у спільну Перемогу!

    У суботу, 16 квітня, відзначається День довкілля, який традиційно в Україні проходить у третю суботу квітня.
   Головна мета свята — це підвищення рівня свідомості українців у питаннях, що  стосуються охорони навколишнього природного середовища.
   А у четвер, 14 квітня, у столиці була проведена загальноміська толока, приурочена до Дня довкілля.
У цей день комунальники столиці здійснювали прибирання території, висадження дерев та кущів.
   Кияни, незважаючи на воєнний стан, також долучилися до організованих толок. Кожен мав можливість зробити своє місто, свій район, свій двір гідним поваги, гордості, захоплення.
   Київ – це місто, на яке зараз без перебільшення дивиться увесь світ. Під час толоки ми хочемо продемонструвати єдність не тільки у питаннях оборони країни, але і у наведенні ладу у нашому улюбленому місті.

  Працівники Бібліотеки 11 також долучилися до загальноміської толоки, бо кожна маленька справа - це великий внесок у спільну Перемогу! Слава Україні!

Наша мета – жити!

Наша мета – жити! Їїхня мета – геноцид українців, знищення України та пам’яті про неї.

24 лютого 2022 року, як і 22 червня 1941 року страшні дати для нашого народу, які вже вписані кров'ю наших людей в Історію Ураїни. Ворог різний - сутність одна - знищення.

  Чому? На сьогодні відповідь очевидна! Це  страх, лють, заздрість. Заздрість до нашого щасливого, можливо не заможного, але й не бідного життя; права вибору, в повному обсязі цього слова, в усіх сферах. Страх втратити можливість присвоювати собі все, що створено Україною в усіх сферах життя. Лють від неможливості зупинити природні зміни світу. Тому і була "розконсервована" ідеологія денацифікації.

Для росіян нацисти – це всі, хто прагнуть вирватись із тоталітарних обіймів росії, будувати демократичне суспільство та бути частиною Європи. Іншими словами, шляхом прямої воєнної агресії.

Отже, "денацифікація України" Росією передбачає:

1. "Воєнну перемогу над київським режимом, звільнення територій від озброєних прихильників нацифікації, ліквідацію непримиренних нацистів, полон військових злочинців".

Тобто тотальна окупація України і терор проти українців.

2. Деєвропеїзацію України. "Дебандеризації буде самої по собі недостатньо для денацифікації – бандерівський елемент є лише виконавцем і ширмою, маскуванням для європейського проєкту нацистської України, тому денацифікація України – це її неминуча деєвропеїзація".

Оскільки українська ідентичність є європейською, оскільки демократія, повага до прав людини, верховенство права є спільними для українців та всієї Європи, – це є загрозою для Росії.

3. "Деукраїнізація" – знищення української державності та пам’яті про неї.
"Українізм – штучна антиросійська конструкція, яка не має власного цивілізаційного змісту, підлеглий елемент чужої цивілізації". Росія заперечує право на існування української нації.

 Так раніше робила Російська імперія, знищуючи українську державність, забороняючі українську мову та право називатися українцем.

 Так робила сталінська Росія, заморивши голодом мільйони українців. 

 Так робить сучасна Росія, яка напала на Україну та здійснює геноцид української нації.

 Уже сотні років триває ця боротьба за право на життя українців.
"Україна, як вважає росія, неможлива як національна держава, тому що всі спроби "побудувати інертну державність" закономірно призводять до нацизму".

 Отже, гарантоване статтею 1 Міжнародних пактів про права людини, право українського народу на власну національну ідентичність та державність, росією вважається "нацизмом".
Назва "Україна" не може бути збережена, як титул жодного повністю денацифікованого державного утворення на звільненій від нацистського режиму території, тільки "Малоросія".

Оскільки наша сила, сила українців в аутентифікації, тому ми розпочинаємо цикл публікацій пов"язаних з нашою самобутньою культурою: мова, музика, мистецтво, наука,  спорт, побут, спілкування.

.

Маленькі таємниці нашого організму

   

  Останнім часом інтерес до здорового способу життя почав зростати. Рано чи пізно починаєш замислюватися, що спосіб життя, який зараз ведеш, не кращим чином позначається на здоров'ї. І добре, якщо це станеться рано...

   Найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров'я, коли наздоганяє якась проблема, з'являється хвороба чи нездужання. Турбота про своє здоров'я не має бути проблемою, а образом життя.

  По закінченні війни ви зможете відвідати тематичну виставку ,яку ми підготували для вас напередодні

Розглянемо найважливіші правила здорового способу життя.

правило № 1. Найважливіше при здоровому способі життя - це правильне харчування!

1. Насичення організму УСІМА корисними речовинами: білками, вуглеводами, жирами, вітамінами і мінералами. Тобто виключати, наприклад, жири (вершкове і рослинне масло, жирну сметану, вершки і т.д.) з раціону харчування абсолютно не потрібно. Навіть навпаки: вся їжа, яка надходить у Ваш організм, повинна насичувати його всіма групами корисних речовин, і жирами в тому числі!

2. Необхідно споживати таку кількість калорій в день, яка необхідна для нормальної життєдіяльності з врахуванням фізичних навантажень (в середньому від 1500 до 2500 кілокалорій на день).

3. Їжа повинна втамовувати голод, а не ненадовго його маскувати. Це означає, що замість двох-трьох булочок з метою втамування голоду краще влаштувати “нормальний” перекус: і за якістю (салат, наприклад), і за кількістю – порції їжі ні в якому разі не повинні бути маленькими. Зовсім навпаки: їжі має бути достатньо для втамування голоду, але без переїдання.

4. Потрібно створити режим харчування: їсти кожні 3-4 години, не рідше. Часті прийоми їжі невеликими порціями призводять до того, що прискорюється метаболізм (їжа перетравлюється швидше), виключається ймовірність переїдання, здуття і відчуття тяжкості в шлунку.

5.Якість Вашої їжі: варена, парена і тушкована їжа однозначно корисніше для Вас, ніж смажена і копчена. Точно так само варто не забувати і про хімічний склад продуктів харчування і вибирати ті, в яких якомога менше різноманітних хімічних елементів і добавок.

   Як говорив сам товариш Гіппократ, їжа повинна бути нашим ліками, а не ліки їжею. В ідеалі, звичайно, потрібно відмовитися від шкідливої ​​їжі назавжди, але ... Але як відмовитися від улюбленої їжі, навіть не найкориснішої, але коханої? Це як будь-яка шкідлива звичка, розумієш, що шкідливо, але відмовитися не можеш. Іноді можна побалувати свій шлунок, але без фанатизму.

  правило № 2 Активність, активність і ще раз активність!

 Будьте активними, життєрадісними і відкритими до світу. В умовах постійної зайнятості важко знайти час на походи в спортзал, заняття спортом ... А даремно! І все-таки, навіть якщо на спорт часу немає, то піші прогулянки на свіжому повітрі, ранкову пробіжку, зарядки вранці ніхто не відміняв. Ходіть більше пішки, гуляйте у парках та лісах, будьте рухливими. Від серцево-судинних та інших серйозних захворювань потрібно йти або навіть тікати. У прямому сенсі слова.

правило № 3 Здоровий спосіб життя жодним чином не сумісний з шкідливими звичками: куріння, вживання алкоголю і тим більше наркоманія. І якщо алкоголь по святах при здоровому способі життя ще можна зрозуміти, то куріння і наркоманія скасовуються повністю.

  правило № 4 Основа здорового способу життя - правильний розпорядок дня. 

Що значить правильний розпорядок дня? Це, перш за все, 8-ми годинний здоровий сон. Потрібно привчити свій організм лягає і прокидатися в один і той же час, не залежно від того, який день тижня: будній чи вихідний. В ідеалі, звичайно, прокидатися треба без будильника - це означає, що виспалися. Чому важливо висипатися? Хоча б, тому що існує прямий зв'язок між недосипанням і появою надмірної ваги.

правило № 5 Одне з найважливіших правил здорового способу життя - це позитивний настрій!

   Не зациклюйтеся на невдачах і промахи. Не вийшло встояти перед тортиком або тістечком, ну і Бог з ним! Не варто через це засмучуватися! І навіть, якщо постійні тренування і дієти не допомагають скинути зайву вагу, це не привід для відчаю! Значить, дієта не та - варто спробувати іншу! Можна купити якусь дрібничку — ефект від цього теж буде. Кольори покупок також мають значення, наприклад:

• Оранжевий колір — пробуджує радість життя і веселість, посилює почуття радості та благополуччя.
• Жовтий — найоптимістичніший колір, що створює веселий, піднесений настрій.
• Зелений — заспокоює нерви, а перевтому і напругу зводить нанівець.
• Блакитний і синій кольори — порівнюють з відчуттям прохолоди; вони заспокоюють, і навіть краще, ніж зелений колір.
• Фіолетовий — розслаблює. Фіолетові тони сприяють кращій концентрації уваги, помітно знижують психічну напругу.

правило № 6 Здоровий спосіб життя - це так само дбайливе ставлення до себе!

   Себе треба любити, про себе потрібно піклуватися. Наприклад, під час занять у спортзалі, потрібно думати не про те, щоб швидше піти і рахувати хвилини, а займатися із задоволенням, з думками про те, що кожну вправу підтягує ваші м'язи .... Кожна вправа наближає Вас до ідеалу! Навряд чи вийде схуднути, якщо постійно лаяти себе: «Я товста!», «Я нічого не можу!». Треба говорити собі: «Я сильна, я впораюся!», «У мене все вийде.»

  правило № 7 Вести здоровий спосіб життя легше не поодинці, а в компанії.

   В ідеалі, звичайно, потрібно, щоб усі навколо дотримувалися такої ж життєвої позиції - разом веселіше і є дух суперництва, наприклад, в позбавленні від зайвої ваги. Уявіть, що всі навколо ведуть здоровий спосіб життя, все в прекрасному настрої, бажають один одному тільки добра. З ранку всі домочадці не за ванну лаються, а бажають один одному чудесного дня. Ех, не життя, а казка! 

 Краще вже бігати на свіжому повітрі, ніж по лікарях! 

 

Крим. Нескорена земля

   У той час, коли на Майдані снайпери вбивали мирних українських громадян, Російська Федерація почала окупацію Криму. Знехтувавши всіма міжнародними нормами, порушивши власні обов’язки, російські війська підступно розпочали анексію української землі.
   Захопивши владу, окупанти посилили репресії, намагаючись придушити спротив патріотів. Але це їм не вдається вже багато років.

  До Дня кримського спротиву російській окупації в нашій бібліотеці проведено інформаційні хвилинки.

   26 лютого День кримського спротиву російській окупації — пам’ятна дата на річницю проведення мітингу кримських татар та українців у місті Сімферополі на підтримку територіальної цілісності України.

   Відзначається відповідно до Постанови Верховної Ради України . Цього дня 2014 року у Сімферополі відбувся мітинг кримських татар на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.

   Усі ці роки доки триває окупація Автономної Республіки Крим, Україна на міжнародній арені бореться за свої законні території та висловлює підтримку усім незаконно затриманим та ув’язненим на території півострова, а також родинам зниклих безвісти, усім, хто сьогодні в жорстких умовах безправності в Криму насмілюється висловлювати свою громадянську позицію.
   Відмова України від ядерної зброї в обмін на гарантії провідних держав щодо забезпечення її незалежності, суверенітету, наявних кордонів і взяття ними зобов’язань утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України стала важливим кроком на шляху боротьби світового співтовариства проти розповсюдження ядерної зброї.

    У цьому контексті військова агресія РФ проти України, окупація та анексія Кримського півострова є викликами для світової спільноти, адже демонструють, що добровільна відмова від ядерної зброї не є кроком безпеки, а навіть навпаки – така відмова робить державу вразливішою.
   Боротьба за мирне повернення півострова та повноцінну реінтеграцію населення в конституційне поле України наразі триває.

   Позиція України та усього цивілізованого, демократичного світу залишаєтья незмінною - Автономна Республіка Крим є і залишається територією Незалежної України.

Наша мова лунає у пісні і в серці дзвенить

Сьогодні відзначається свято, що порушує питання важливості та самобутності кожної мови. Мова – це унікальна культурна спадщина кожної окремої національності на планеті. Чим багатша наша культурна спадщина – тим краще для всіх.
Зараз у всьому світі відбувається глобальний процес вимирання мов. Виною тому глобалізація і міграція населення, особливо гостро проблема стоїть для корінних народів Америки, Африки, Австралії та Індокитаю. Також малі мови витісняють такі «гіганти» як англійська, французська, російська, китайська тощо.


Факти про мови світу

• Найпоширенішою мовою у світі є – мандарин (китайська), далі йде іспанська, потім англійська та хінді. Близько 1,3 млрд. людей спілкуються на китайській (це найбільший показник серед всіх мов світу). Крім того, китайська мова вважається найдавнішою з тих, що нині існують. Загальна кількість ієрогліфів в Китаї перевищує 80 тисяч. Для розуміння 80% тексту досить знати 500 ієрогліфів, 2000 буде досить для його 99% розуміння, а також для перегляду фільмів з субтитрами і читання газет.
• Найбільше мов у Папуа-Новій Гвінеї. Тут спілкуються на понад семистах папуаських і меланезійських мовах та діалектах. Логічно, що домовитися про те, яка з них стане державною, було складно.

Тому, згідно із конституцією країни, державна мова тут відсутня, а в документації застосовується англійська мова та її місцевий варіант – піджин-інгліш («ток-пісін»).

• Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української є білоруська мова. На їхнє переконання, починаючи з IX—XI століття обидві мови формувалися на спільній діалектній базі, а обидва народи до XVI століття мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову.

Українська мова – одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу. Філологи кажуть, що все це – через те, що ми маємо досить велику кількість фонем — 48.

Українська мова має чимало говірок: Степовий говір, Слобожанський, Середньонаддніпрянський, Підляський, Західнополіський, Середньополіський, Східнополіський.

Українська мова є однією із найдавніших на нашому континенті.

• У корінних мешканців острова Бугенвіль є свою власна мова і алфавіт, що складається всього з 11 букв.
• У деяких регіонах В’єтнаму поширена мова під назвою седанг, в алфавіті якої є цілих півсотні голосних літер.
• 
  

Мови, що зникають

Мансі – наріччі північноамериканських індійців, розмовляє лише двоє осіб, яким понад 70 років.

В Україні під загрозою перебувають понад 10 мов. Караїмська мова на території Кримського півострова вважається зниклою, а у західних областях вона під загрозою зникнення.

У небезпеці також кримськотатарська, ногайська мови, мова маріупольських греків і кримський варіант турецької мови. Русинська мова на Закарпатті має статус «вразливої».

Як рятують мови?

У 2009 році вчені Кембриджського університету почали архівувати вимираючі мови і збирати аудіо та відеофайли з народними міфами, легендами та піснями. Отриману інформацію оцифровують, усі охочі можуть отримати до неї доступ.

ЮНЕСКО у свою чергу закликає до збереження мовного різноманіття в світі. Експерти видали спочатку «Червону книгу зникаючих мов» (Red Book of Endangered Languages), а потім «Атлас мов світу, що знаходяться під загрозою зникнення» (Atlas of the World’s Languages ​​in Danger), який має свою онлайн-версію (http://www.unesco.org/languages-atlas/en/atlasmap.html).

Пропонуємо вашій увазі вікторину:

Там в синім небі, янголи співають

ДО ДНЯ ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини…

   В Україні сьогодні – День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Революція Гідності стала переломним моментом у новітній історії нашої держави. Її події змінили всіх нас. Уже минуло вісім  років, а спогади настільки яскраві, наче це було вчора. У День Героїв Небесної Сотні ми маємо віддати шану тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього. Подвиг героїв Небесної Сотні має визначне значення для нашої Батьківщини. Перш за все, вони віддали своє життя за те, щоб кожен наш новий день був сповнений свободи, надії та світла.

Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

Герої Небесної Сотні стали уособленням людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

 Держава визнала цих людей героями. Усім загиблим під час Євромайдану посмертно присуджено звання Героя України.

 

АНГЕЛИ МАЙДАНУ

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Майдан героїв з почестю ховає.

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю

В його садах довічно проживати.

Вони завжди залишаться в строю,

Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,

Душа яких летить під небесами.

Ніхто із вас вмирати не хотів,

Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина,

Багато з вас в коханні не признались.

Надворі скоро втішиться весна.

Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.

Земля ридає, плачуть небеса –

Героїв Україна пам’ятає.

Богдан Пісний

Задля збереження пам’яті про цю трагічну сторінку нашої історії, пам’яті про учасників та наслідки Революції Гідності, Революції на граніті - 20 січні 2016 року був створений Меморіально - музейний комплекс Героїв Небесної Сотні . Музей революції, готуючи до друку тематичні видання, серед яких серія книжок «Майдан. Пряма мова» (упорядники Олена Чебанюк і Оксана Ковальова) та тритомник «Небесна Сотня. Життєписи», автором якого є Світлана Терейковська,  сприяє дослідженню, збереженню та трансляції пам’яті про Героїв Небесної Сотні та події Революції Гідності,а також проводить інформаційні кампанії, розміщує соціальну рекламу, надає матеріали для меморіальних заходів в містах і селах України, а також за кордоном.

Український інститут національної пам’яті  у 2014 році започаткував проєкт «Усна історія Майдану». Він полягає у зборі відео й аудіосвідчень активістів Революції Гідності.  Планується, що ці записи стануть основою онлайн-архіву і джерельною базою для істориків, режисерів-документалістів, соціологів, психологів, інших дослідників. Їх також  використано в експозиції Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

У 2015 році в рамках цього проєкту стартувала серія друкованих видань. Першою побачила світ книжка «Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності», в якій представлено спогади очевидців та учасників подій із різних кіл протестного середовища з метою представити структуру Майдану та масштаби його самоорганізації. Другу збірку – «Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах» – склали спогади митців, більшість із яких не лише брали безпосередню активну участь у подіях Революції Гідності, а й фіксували все, що відбувалося, у своїх мистецьких творах та проектах. Видання побачило світ в 2016 році. «Майдан від першої особи. Регіональний вимір» є третім випуском серії і складається з двох книг. Його метою є реконструкція подій місцевих майданів, адже під час Революції столиця перебувала в центрі суспільної уваги, а протестні рухи в областях – на її периферії.

В нашій бібліотеці представлена  книжкова виставка присвячена подіям на Майдані 2014 року.

 До дня вшанування Героїв Небесної Сотні долучилися учні СШ N159

Був проведений майстер клас з виготовлення атрибутів національної символіки.

Також учням було запропоновано долучитися до створення виставки малюнків.

 

   Ми Єдина країна! Ми всі прагнемо одного – миру, спокою, міцної і квітучої держави та чистого неба над головою.

  Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв Небесної Сотні у наших серцях. Ушануємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої з вами єдиної України! Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них!

Ми всі єдині в Україні.

16 лютого відзначають День єднання. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.

У президентському указі №53/2022 від 14 лютого 2022 року йдеться, що День єднання оголошено для "посилення консолідації" українців, зміцнення їхньої "стійкості" на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

В нашій бібліотеці проведено патріотичний урок присвячений дню єднання. Слухали Гімн, плели браслет. Ми з дітьми згадали і обговорили події 2014 року, анексію Криму і прийшли до спільної думки, що наша Україна єдина, непохитна, непорушна.
Ми щиро вдячні кожному військовому, лікарю, добровольцю, волонтерам, капеланам які захищають нашу країну, наш спокій, нашу тишу.

В єдності наша сила

Любімо Україну,

вона у нас єдина!

Слава Україні! 

В Афгані нам зозулі не кували, Сади там яблуневі не цвіли

  15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
   Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які протягом десяти років брали участь у війні на території цієї країни.
    Афганська війна – сама трагічна сторінка історії нашого народу, яка тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизняна.
Її ніхто не оголошував, але вона забрала життя  понад трьох тисяч українців і залишила по собі невиліковні рани у 150 тисячах українських родин. 

    Сьогодні не нам судити щодо правомірності дії керівництва тодішнього часу і вводу  військ в Афганістан. Потрібно з розумінням відноситися до цього і не забувати, в які часи, і при яких обставинах воювали наші солдати та офіцери. Вони приймали присягу і виконували накази.  Ми просто назавжди повинні пам’ятати про великий подвиг воїнів-афганців.

    Багато горя принесла війна в родини простих українців.
 Для кожної розумної людини мужність і героїзм воїнів-інтернаціоналістів – речі безспірні. До того ж, ще живі матері, які оплакують своїх полеглих синів, дружини і діти воїнів-афганців.  Для тих, хто не хоче визнавати цю війну і намагається витіснити її з історії нашої держави, варто побувати на кладовищах, де щороку стає все більше могил афганців, які передчасно померли через поранення і хвороби.

Окликом з вічності: Книга Пам'яті мужніх синів та дочок Київщини, які загинули на війні в Афганістані / авт.-упоряд. О. І. Шепелєв. - К. : Молодь, 2009
Матеріали зібрані учасниками тих подій - воїнами-афганцями, як данина пам'яті побратимів, полеглих в бою.

 

 По різному склалася доля юнаків, які повернулися живими з Афганістану. Важкою була адаптація до мирного життя, напевно, не легшою, ніж випробування боями.
Ще й досі сняться їм гори, походи, стрілянина бою.. і друзі, яких втратили, або зранені і душевно спустошені повернулися додому.
Чимало з них, за проявлену у боях хоробрість, мають високі нагороди.

Їм присвячують пісні, вірші, книги.

Не заживає в серці рана.

Не заживає в серці рана.

Болить у матері за сина.

Молитва слізна материна-

Не вберегла від смерті сина.

Із ночі в ніч відлуння бою:

„Мій синку, любий, я з тобою!”

Пісок розпечений в пустелі,

Гаряче сонце, сірі скелі.

Ось постріл, крики, лемент бою...

Мій синку, любий, я з тобою!”

Знов постріл, крики, лемент, стогін...

Підрублено під корінь пагін.

Той пагін був з міцного роду.

Йому не було переводу.

Земля йому давала сили -

Всі хлібороби нею снили.

Мав чорні брови, очі сині...

За що загинув на чужині?

І де взялась та чорна сила,

Що поламала твої крила?

Чому намарно гинуть діти?

Ще довго буде лан чорніти...

В.Кухарук.

Відлуння афганських гір: нариси, спогади, вірші, пісні. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. –
268 с.

Ця збірка, яка має колективного автора, на прикладі багатьох доль уманчан, яких обпалив, але не зламав Афган, розповідає про справжній героїзм і дружбу, про сміливість і незламність духу воїнів; прослідковує спадкоємність поколінь захисників Вітчизни.
Повернувшись на рідну землю, колишні воїни знайшли гідне місце у мирному житті, наш край може пишатися ними.

У горнилі локальних воєн…: Нариси, спогади, вірші, пісні. – Умань : Видавництво "Алмі", 2014. – 536 с., іл.


Це видання є логічним і закономірним продовженням унікальної книги “Відлуння афганських гір”, яка знайшла одностайне схвалення у всіх, хто її читав. Але воїнами-інтернаціоналістами називають не лише афганців. З 1924-го по 1989 роки наші військові брали участь в бойових діях на території більше 20-ти іноземних держав: Іспанії, Монголії, Китаю. Ефіопії, Північній Кореї, В’єтнамі, Анголі та інших.
В пропонованій книзі – розповіді про ті події та їх учасників, людей нелегкої долі, справжніх чоловіків, вірних присязі і військовому обов’язку.

Відлуння чужої війни: фотокаталог пам'ятників, пам'ятних знаків, могил учасників війни в Афганістані 1979-1989 рр., розташованих на території Тернопільської області

          

Полягли в снігах Суомі: Книга пам’яті України про громадян України, які загинули у воєнних конфліктах на території інших держав. – К.: Пошуково-видавниче агентство “Книга пам’яті України”, 2004. – т.2.- 968 с.

“Полягли в снігах Суомі” – черговий том історико-меморіального серіалу “Книга пам’яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах на території інших держав”. Це звитяжно-трагедійна епопея про радянсько-фінляндську війну, в якій у Збройних силах колишнього Союзу брали участь наші земляки. Про загиблих у цій війні, їх звитягу і жертовність розповідається на сторінках цього меморіального видання.

Обпалені війною. Афганістан (1979-1989) / авт.-упоряд. В. Погорецький. - Тернопіль: Астон, 2009. - 480 с

.Книга розповідає про долі, подвиги та загибель наших земляків на афганській війні, які, залишаючись вірними військовій присязі, брали участь у бойових діях на території Афганістану, а також засвідчує яскраві приклади героїзму та мужності наших солдатів.
Матеріали зібрані учасниками тих подій - воїнами-"афганцями" та працівниками обласної і районних державних адміністрацій, іншими небайдужими людьми, яким також обпалює серця жорстока правда про афганську війну.
У книзі є такі розділи:
"Країна кривавих маків" - історія Афганістану
"Жорстокі жорна неоголошеної війни" - як все починалось
"Крило скорботної пам'яті" - згадаймо душ пресвітлі імена
"На їхню долю випала війна" - прізвища всіх учасників афганської війни.

Стовба, А.И. Мама, я вернусь…: стихи / А.И. Стовба; автор вступ. ст. А.М. Дмитренко. - К.: Рад. шк., 1987. - 104 с."Мама, я вернусь…" - це збірка поезії молодого лейтенанта, який загинув в Афганістані.
В його віршах глибока філософія, нехитрі і правдиві рядки.
В книзі використані фрагменти фотокопій листків із записної книжки поета.

Трагедія народу

Чомусь болить душа і стукає у скроні,

Знов відгомони тій, за річкою, війні.

За примхами років, на часовій попоні,

Щось загубили ми, як у страшному сні.

Трагедія людей, одягнутих в шинелі,

І посланих на смерть у мусульманський світ.

П'ятнадцять тисяч їх, що за рікою вмерлі,

Сьогодні звідтіля нам шлють священний звіт.

Про те, що не вернулись у материнську хату,

Далеко не усі були на тім мосту.

Коли парадний стрій в кінці вісімдесятих,

Завершив ту війну, як взнали – непросту.

А потім караван порогів військкоматів,

Холодна фрази сталь: «Тебе не слав туди»,

І всі пошкодували, що склали автомати,

І мріяли, щоб правда, колись прийшла сюди.

Вона прийшла і знов у бій іде піхота,

Покликав Вас Майдан, вже сиві шураві.

Як залишилась там дев’ята Ваша рота,

Небесну Сотню тут спалили на зорі.

Приємність поколінь, трагедія і правда,

Потрібно відродити всю логіку життя.

Щоби звучала вічно салютів канонада,

Що повертає пам’ять до вдячного буття.