«Закон - обов’язок для всіх"

Впродовж 6 років створювалася Конституція України, і три місяці без відпочинку і вихідних члени комісії розробляли й вдосконалювали її закони. І ось 28 червня 1996 року, після останньої безсонної ночі роботи над документом, Конституція була прийнята.

День Конституції – не просто свято нормативного акту, а день, коли було затверджено права і свободи громадян України.

Права і свободи людини визначають її правовий статус (становище) у відносинах із державою в особі державних органів, службових та посадових осіб.

У статті 3 Конституції України наголошено: людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Це означає, що людина є цінністю не тільки сама для себе, а й для всього суспільства. Всі інші цінності мають бути підпорядковані цінності людини.

Держава не всевладна щодо людини у своїй діяльності, вона має бути обмежена її правами і свободами. Це означає також, що держава має створювати умови, за яких стає можливою реалізація прав громадян, тобто держава має забезпечити гарантії цих прав.

Конституція України розрізняє права людини і її свободи.

- люди вільні від свого народження, й ніхто не має права порушувати їхні природні права, до того ж саме держава у демократичному суспільстві є головним гарантом свободи людини;

- людина вільна робити все, за винятком того, що прямо заборонено чинним законодавством;

- люди мають рівні можливості, що закріплені правом.

Конституція України розрізняє також поняття "права людини" і "права громадянина". У першому випадку йдеться про права, пов'язані з самою людською істотою, її існуванням та розвитком. Людина (як суб'єкт прав і свобод) у цьому розумінні виступає переважно як фізична особа. До цього виду прав належать: право на життя (ст. 27); право на повагу до гідності людини (ст. 28); право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29); право на недоторканість житла (ст. 30); право на невтручання в особисте та сімейне життя (ст. 32) тощо.

Обов'язки людини і громадянина закріплені статтями 

65-68 Конституції України.

Класифікація конституційних обов’язків:

1) залежно від того належать ці обов’язки людині чи громадянину на обов’язки людини і обов’язки громадянина;

2) за сферами суспільного життя ( особисті, політичні, соціальні, економічні, екологічні, сімейні, культурні);

3) за способом закріплення ( прямо закріплені у конституції чи витікають з тлумачення її норм);

4) за функціональною спрямованостю дії ( прямо і опосередковано діючі);

5) за адресатами ( суб’єктами) дії ( державні, суспільні, інших людей, власні);

6) за характером здійснення ( в конкретних чи у загальних правовідносинах);

7) за формами здійснення ( індивідуальні чи колективні);

8) за часом реалізації ( постійні чи тимчасові);

9) за характером забезпечення (у право реалізаційній чи правозастосовчій діяльності)

Стаття 65 Конституції України встановлює конституційний обов'язок громадян України захищати свою Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність, шанувати її державні символи.

Захист Вітчизни від збройної агресії є обов'язком усіх громадян України, а також державних органів, підприємств, установ, організацій їх посадових осіб.

Пропонуємо перевірити свої знання Конституції України, відповівши на питання вікторини:

Цікаві факти про Конституції світу:

• Конституція Сан-Марино вважається найстаршою з чинних конституцій (1600 рік);
• Конституція Індії є найбільшою у світі (395 статей, 12 додатків, 500 правок, 117400 слів);
• найменшою конституція вважається у США;
• у Великій Британії та Ізраїлі немає конституцій, є лише тимчасові акти та закони;
• у Конституції Австралії прописана зарплата генерал-губернатора;
• у Конституції Еквадору закріплені права не лише громадян країни, а й навколишнього середовища, як екосистеми;
• у Лівії конституцією офіційно затверджено Коран;
• у Конституції Японія чітко пише про офіційну відмову у війні через поразку в Другій світовій;
• Конституція Мальти проголошує країну нейтральною, яка прагне до миру;
• Конституція Польщі є першою реально чинною в Європі (1791 рік)