Прийди весно з радістю.

Масляна – одне з найдавніших слов’янських свят, яке досі відзначається в останній тиждень перед Великим постом.

В Україні назва «Масляна» походить від слова «масний», тобто містить жир, олію. Адже в останній тиждень перед постом вживали багато жирних страв. Сім днів поспіль було дозволено їсти олію, яйця та молочні продукти.

У святі тісно переплетені елементи язичницької міфології та християнства. Ще за дохристиянських часів Масляна відзначалася на честь весняного рівнодення, яке вважалося початком нового року. З приходом християнства церква зберегла старий звичай зустрічі весни, але приурочила його до початку Великого посту.

Сенс свята зберігався і був загальним всім. У цей час не можна було робити важку домашню роботу — рубати, ткати, прясти, білити, шити і вишивати.

Універсального обряду та способу святкування Масляної для всієї України ніколи не було.

В нашій бібліотеці провели літературно-народознавчі оповідки та пограли в  традиційні ігри. 

Присутні дізналися про походження свята, пограли в народні ігри та забави : різні естафети

 

кидання черевика, метання сніжок та інші забави

 

 
Традиційні страви Масляної.

Українці щодня готували миску вареників із сиром, щедро политих вершковим маслом чи сметаною. Існували приказки: «Чекайте, вареники, прийде й на вас Масниця!», «Давши Бог — Масниці діждали, то вареників ся понаїдали!». Крім вареників з сиром, на свято готували:

мандрики (пампушки, які готували із розчиненого в сметані сиру, пшеничного борошна та яєць);

гречані млинці;

пшеничні налистники із сиром;

сирники;

запіканки із сиром, з яйцями;

запечені молочні каші;

галушки в молоці;

локшину в молоці;

запечені вареники (вареники відварювали, поливали олією та сметаною, а потім запікали в печі)

білий борщ (з додаванням сироватки, вершків, сметани чи молока)

молочний кисіль («крохмаль»);

малаї (хліб невеликих розмірів або коржик з кукурудзяного, горохового або пшоняного борошна)
https://www.bbc.com/ukrainian/features-51614712