Дуже короткі, влучні, яскраві вислови, своєрідні золоті зерна народної мудрості й повчальності прийнято називати прислів’ями та приказками. Префікс «при-» у цих назвах засвідчує, що прислів’я та приказки вживаються принагідно, доречно під час спілкування (при слові, при розмові, при оповіді).
Приказки - прозові, переважно дуже короткі, але надзвичайно влучні шедеври усної народної творчості.
Прислів'я - влучний образний вислів, переважно ритмізований, наділений узагальненою думкою, з ненав’язливою повчальністю та чітко вираженим висновком.
На зустрічі обговорювали різницю між прислів'ями та приказками, яка, в принципі, є незначною. Прислів'я зазвичай є повноцінним реченням, що містить завершену думку, тоді як приказка є коротким фрагментом прислів'я. Наприклад, прислів'я може містити розгорнуте судження, а приказка - стисле образне висловлювання. Обидва ці види мовлення не слід сприймати буквально, оскільки їхній справжній зміст часто прихований і містить метафори. У прислів'ях іноді фігурують тварини, що підкреслює їх образність.
Деякі прислів'я та приказки мають невідомі причини свого виникнення, оскільки достовірна інформація про їх походження втрачена. Наприклад, приказка «Коли рак на горі свисне» означає, що щось ніколи не відбудеться, але її походження залишається загадкою.
Цікаво знати
Науковці намагаються пояснити причини виникнення прислів'їв і приказок. Це вдалося зробити, наприклад, стосовно приказки «Ні пуху ні пера!». Цей вислів виник дуже давно в середовищі мисливців. Коли людина збиралася на полювання, то їй, щоб «не наврочити», бажали не успіху, а протилежного - невдалого полювання. Казали: «Ні пуху ні пера!», тобто не принести з полювання ні звіра, ні птиці. Вважали, що тоді й буде справжня удача на полюванні. Із часом це побажання почали казати не тільки мисливцям. Вислів міцно засвоївся в мові, став приказкою.Читали приказки та пояснювали їх значення.
Пограли для закріплення матеріалу в гру: "Установіть відповідність між частинами прислів'їв."1. Хто з правдою зрідниться,..
2. Плачем горя не зміниш...
3. Не лінуйся рано встати,..
4. Кажи завжди правду,..
5. Дружба дружбою,...
6.Ти йому про діло,...
7. Як хочеш пропасти,...
8. Око бачить далеко, ...
9. Краще бути живим котом,...
10.Народ скаже,...
11. Злий плаче від заздрості,...
12. Береженого Бог береже,...
13. Високо літає,...
14. Вчи лінивого не молотом,...
15. Дай дурневі макогона,...
16. Живіт товстий,...
17. Де багато господинь,...
18. Дивись на зріст,..
А ...а соромся довго спати.
Б ...то не будеш нічого придумувати
В ...той і грому не боїться.
Г ...і в сльозах не втопиш.
Д ...а служба - службою.
Е ...а він - про козу білу.
Є ... то візьмися красти.
Ж...а розум - ще далі
З...аніж мертвим тигром.
І... як зав’яже
К... а добрий - від радості.
Л... а козака шабля.
М... та низько сідає.
Н...та низько сідає.
О... а голодом.
П... то він і вікна поб’є.
Р... а лоб твердий.
С...там хата неметена
Т... та питайся розуму.
2. Плачем горя не зміниш...
3. Не лінуйся рано встати,..
4. Кажи завжди правду,..
5. Дружба дружбою,...
6.Ти йому про діло,...
7. Як хочеш пропасти,...
8. Око бачить далеко, ...
9. Краще бути живим котом,...
10.Народ скаже,...
11. Злий плаче від заздрості,...
12. Береженого Бог береже,...
13. Високо літає,...
14. Вчи лінивого не молотом,...
15. Дай дурневі макогона,...
16. Живіт товстий,...
17. Де багато господинь,...
18. Дивись на зріст,..
А ...а соромся довго спати.
Б ...то не будеш нічого придумувати
В ...той і грому не боїться.
Г ...і в сльозах не втопиш.
Д ...а служба - службою.
Е ...а він - про козу білу.
Є ... то візьмися красти.
Ж...а розум - ще далі
З...аніж мертвим тигром.
І... як зав’яже
К... а добрий - від радості.
Л... а козака шабля.
М... та низько сідає.
Н...та низько сідає.
О... а голодом.
П... то він і вікна поб’є.
Р... а лоб твердий.
С...там хата неметена
Т... та питайся розуму.
Наш мовний аукціон народної мудрості відбувся в теплій та затишній атмосфері! Дякуємо всім, хто був з нами!
Немає коментарів:
Дописати коментар