Це люди, які, незважаючи на обмеження, прагнуть жити повноцінним життям, працювати, навчатися, кохати. Це вони – наші сусіди, колеги, друзі. Давайте проявимо турботу та повагу, та разом створимо суспільство, де кожен відчуває себе потрібним і цінним.
Сьогодні, в цей день бібліотекарі бібліотеки №11, провели акцію, розповіли, як правильно звертатися до людей з інвалідністю, роздали пам'ятки "Слова мають сенс", щоб в разі потреби людина могла розкрити і пригадати, як правильно звернутися, допомогти і не образити.
Спілкуйтеся з людиною з інвалідністю як з рівним.
Активне слухання: Будьте уважними до того, що вам говорить співрозмовник.
Що варто пам’ятати:
Уникайте:
- Слів: інвалід, каліка, хворий, неповноцінний, страждає.
- Фраз: «бідолаха», «нещасний», «потерпає», «обмежений у можливостях».
- Питань: «Як ти це робиш?», «Як ти себе почуваєш?», «Що ти можеш?».
Правила є невичерпними та залежать також від особливостей характеру людини.
10 загальних правил етикету під час спілкування з людьми з інвалідністю:
1. Коли ви розмовляєте з людиною з інвалідністю, звертайтеся безпосередньо до неї, а не до супроводжуючого або сурдоперекладача, які присутні при розмові.
2. Коли Вас знайомлять з людиною з інвалідністю, цілком природно потиснути їй руку - навіть ті, кому важко рухати рукою, або хто користується протезом, цілком можуть потиснути руку - праву або ліву, що цілком допустимо. Від себе додам, що перед будь-яким тактильним контактом варто уточнити у людини чи можна це зробити. Тіло людини - це частина приватного простору особистості.
3. Коли Ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або зовсім не бачить, обов'язково називайте себе і тих людей, які прийшли з Вами. Якщо у Вас спільна розмова в групі, не забувайте пояснити, до кого в цей момент ви звертаєтеся і назвати себе.
4. Якщо Ви пропонуєте допомогу:
А) почекайте на згоду людини їй допомогти
Б) Потім запитайте про алгоритм Ваших дій
Може бути виконане в іншому порядку за умови, що людина з інвалідністю сама просить співрозмовника про допомогу або ж людині загрожує небезпека, що пов’язана із станом здоров’я.
5. Звертайтесь до дітей з інвалідністю на ім’я, так само як до інших дітей, а до підлітка на ви, як до дорослого.
6. Крісло колісне – це частина недоторканого простору людини, що ним користується, отже спиратись на нього(візок) є негарним тоном. Так само як вдертися у приватний будинок.
7. Коли ви розмовляєте з людиною, що має труднощі у мовленні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, коли людина сама закінчить фразу. Не виправляйте її, і не договорюйте за неї. Ніколи не вдавайте, що ви розумієте, якщо насправді це не так. Повторіть, що ви зрозуміли, це допоможе людині відповісти вам, а вам – зрозуміти її.
8. Коли ви говорите з людиною, яка користується кріслом колісним, або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші очі та очі співрозмовника були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти, а співрозмовнику не потрібно буде закидати голову.
9. Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, помахайте їй рукою або поплескайте по плечу. Дивіться їй прямо в очі і говоріть чітко, хоча майте на увазі, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Розмовляючи з тими, хто це може, розташуйтеся так, щоб на вас падало світло, і вас було добре видно, постарайтеся, щоб вам нічого (їжа, сигарети, руки) не заважало.
10. Не хвилюйтеся, якщо випадково допустили помилку, сказавши "Побачимося" або "Ви чули про це ...?" тому, хто не може бачити чи чути.
10 загальних правил етикету під час спілкування з людьми з інвалідністю:
1. Коли ви розмовляєте з людиною з інвалідністю, звертайтеся безпосередньо до неї, а не до супроводжуючого або сурдоперекладача, які присутні при розмові.
2. Коли Вас знайомлять з людиною з інвалідністю, цілком природно потиснути їй руку - навіть ті, кому важко рухати рукою, або хто користується протезом, цілком можуть потиснути руку - праву або ліву, що цілком допустимо. Від себе додам, що перед будь-яким тактильним контактом варто уточнити у людини чи можна це зробити. Тіло людини - це частина приватного простору особистості.
3. Коли Ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або зовсім не бачить, обов'язково називайте себе і тих людей, які прийшли з Вами. Якщо у Вас спільна розмова в групі, не забувайте пояснити, до кого в цей момент ви звертаєтеся і назвати себе.
4. Якщо Ви пропонуєте допомогу:
А) почекайте на згоду людини їй допомогти
Б) Потім запитайте про алгоритм Ваших дій
Може бути виконане в іншому порядку за умови, що людина з інвалідністю сама просить співрозмовника про допомогу або ж людині загрожує небезпека, що пов’язана із станом здоров’я.
5. Звертайтесь до дітей з інвалідністю на ім’я, так само як до інших дітей, а до підлітка на ви, як до дорослого.
6. Крісло колісне – це частина недоторканого простору людини, що ним користується, отже спиратись на нього(візок) є негарним тоном. Так само як вдертися у приватний будинок.
7. Коли ви розмовляєте з людиною, що має труднощі у мовленні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, коли людина сама закінчить фразу. Не виправляйте її, і не договорюйте за неї. Ніколи не вдавайте, що ви розумієте, якщо насправді це не так. Повторіть, що ви зрозуміли, це допоможе людині відповісти вам, а вам – зрозуміти її.
8. Коли ви говорите з людиною, яка користується кріслом колісним, або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші очі та очі співрозмовника були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти, а співрозмовнику не потрібно буде закидати голову.
9. Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, помахайте їй рукою або поплескайте по плечу. Дивіться їй прямо в очі і говоріть чітко, хоча майте на увазі, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Розмовляючи з тими, хто це може, розташуйтеся так, щоб на вас падало світло, і вас було добре видно, постарайтеся, щоб вам нічого (їжа, сигарети, руки) не заважало.
10. Не хвилюйтеся, якщо випадково допустили помилку, сказавши "Побачимося" або "Ви чули про це ...?" тому, хто не може бачити чи чути.