20 червня, відзначають Всесвітній день біженців. Його встановлено згідно з рішенням 55-ї сесії Генасамблеї ООН від 4 грудня 2000 року й відзначають з 2001 року водночас з Африканським днем біженця.
Цей день відзначають щороку, а затвердила його Генасамблея ООН у 2000 році. Багато років різні країни відзначали подібні дні і навіть тижні, але свої. Особливо відомий – День африканських біженців, його теж відзначають 20 червня в декількох країнах. Резолюцію про цей день прийняли одноголосно, так висловили солідарність з Африкою, де багато біженців, до яких вона проявляє великодушність.
Біженці і вимушені переселенці – це люди, які втекли зі своєї країни через обґрунтовані побоювання переслідування за расовою чи релігійною приналежністю, громадянством, політичними поглядами або належністю до певної соціальної групи. Такі люди не можуть або не хочуть повернутися. Часто стають біженцями через стихійні лиха або техногенні катастрофи.
Війни, стихійні лиха, порушення прав людини – головні причини того, чому люди змушені кидати рідні домівки й шукати кращого життя деінде. За даними ООН число біженців у світі в 2018 році вперше після закінчення Другої світової війни досягло позначки в 70,8 мільйонів осіб.
Статус біженця - визнається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань міграції іноземця або особи без громадянства.
На сьогодні лідерами щодо переселенців стали Центральноафриканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Ірак, М'янма, Південний Судан та Сирія. Разом з тим до списку країн з найбільшою кількістю внутрішніх переселенців потрапила й Україна.
Біженці, внутрішньо переміщені особи, вимушені переселенці – за майже шість років бойових дій на Донбасі люди, які покинули свої домівки, чули різні варіанти назви свого статусу.
Серед найпоширеніших проблем внутрішньо переміщених осіб – відсутність житла, складність із пошуком роботи чи школи для дітей. Загалом через те, що в країні немає механізму виплати компенсацій за втрачену квартиру/будинок, переселенцям доволі складно адаптуватись на новому місці. Частина – повертається назад на окуповані території. В результаті, понад мільйон людей залишається "за бортом", бо в законодавстві досі не прописано ні їхнього статусу, ні прав, ні стратегії надання допомоги.
Нині світ зіткнувся із найвищим рівнем вимушеного переміщення. Небувала кількість людей змушена була залишити свій дім у пошуках безпечного притулку. Кожну хвилину 20 осіб залишають усе, тікаючи від війни, переслідування або насильства.
Щороку, 20 червня, у Всесвітній день біженців, ми відзначаємо мужність і витримку мільйонів біженців; це саме той, ключовий, момент для суспільства, щоб заявити про свою підтримку родин, вимушених тікати з рідного дому.
Державна міграційна служба (ДМС) України - це єдине державна установа, яка може надати статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, а також надати законне право перебувати в Україні.
Права та обов’язки біженців в Україні визначені Конституцією України, Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Конвенцією ООН про статус біженців.
Міжнародна спільнота консолідує свої зусилля щодо полегшення важкої долі цих людей. Створене в 1950 році Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) є зараз центральним міжнародним агентством, яке робить зусилля для вирішення цього завдання.
Цікаві факти:
- Внаслідок частих неврожаїв в Ефіопії селяни змушені кидати рідні села і жити в таборах, сподіваючись лише на гуманітарну допомогу.
- 1947 року близько 5 млн індусів та сікхів втекло з Пакистану до Індії, а мусульмани водночас тікали з Індії до Пакистану.
- По закінченні в 1975 році війни у В'єтнамі сотні тисяч в'єтнамців покинули країну морським шляхом.
- Через громадянську війну в Афганістані в 1979 році рідні домівки покинули майже 4 млн афганців.
- Переважна кількість біженців-дітей вважають, що зелена трава — це їжа, а не те, на чому можна побавитись та побігати.
- Кількість біженців у світі сягає майже 26 мільйонів людей, 3,5 мільйони є шукачами притулку, і ще 41,3 мільйона – це внутрішньо переміщені особи.
- Третину всіх біженців у світі приймають найбідніші країни, країни середнього та низького рівня доходів в середньому приймають близько шести біженців на тисячу осіб свого населення, а країни з високим рівнем доходу – менше трьох на тисячу своїх громадян. 80% біженців живуть у країнах, що межують з їхніми країнами походження.
- В Україні зараз перебуває близько шести з половиною тисяч шукачів притулку, які чекають результатів розгляду своїх заяв, із них статус біженця або додатковий захист отримує щороку тільки близько сотні.
Щорічно тисячі сімей кидають свої домівки в пошуках кращого життя. Та чи можливо його віднайти? Саме тому, До Дня біженців пропонуємо список відомих людей, які були змушені покинути свої рідні краї, рятуючись від воєн і злиднів, щоб згодом зробити вагомий внесок в розвиток мистецтва, науки і спорту.
Далай-лама XIV
Коли в 1949 році в Тибет увійшли китайські комуністи, духовний лідер Далай-лама намагався зберігати спокій. У 1951 війська КНР змусили його ратифікувати Договір із 17 пунктів, який передавав Тибет під контроль Китаю. Після цього ще протягом 8 років Далай-лама робив спроби мирного співіснування з центральною владою Китайської Народної Республіки. Та все ж після невдалого повстання в 1959 року емігрував до Індії, де заснував уряд в вигнанні. Та згодом у 1989 став лауреатом Нобелівської премії миру.
Альберт Ейнштейн
Великий вчений був змушений покинути рідну Німеччину в 1933 році, коли націоналістичні настрої в країні стали наростати. Ейнштейн, який мав єврейське походження, зіткнувся з антисемітськими настроями: після приходу до влади нацистів авторство багатьох праць Ейнштейна було приписано "арійським" вченим, а на адресу самого Альберта Ейнштейна все частіше стали надходити образи і погрози. Щоб врятуватись від переслідувань Ейнштейн змушений був назавжди переїхати до США.
Незабаром на знак протесту проти злочинів нацизму він відмовився від німецького громадянства і членства в Прусській і Баварській Академіях наук.
В архівах Нобелівського комітету збереглося близько 60 номінацій Ейнштейна на Нобелівську премію.
Фредді Мерк'юрі
Фронтмен групи Queen народився в Занзібарі. Проте у 17 років 
Мерк'юрі разом із сім'єю змушений був втекти з Занзібару з міркувань безпеки через Занзібарську революцію 1964 року, під час якої загинули тисячі арабів та індійців. Сім'я переїхала в невеликий будинок в Англії.
Дві пісні Мерк'юрі, "We Are the Champions" і "Bohemian Rhapsody", визнані найкращими піснями всіх часів у головних опитуваннях Sony Ericsson та Книги рекордів Гіннеса.
Міла Куніс
Відома американська актриса у 7 років разом зі своєю сім'єю змушена була переїхати до США. Батьки Міли Куніс вирішили покинути СРСР (актриса народилася в Чернівцях, Україна), щоб уникнути антисемітських переслідувань і дати дітям краще майбутнє.
Є володаркою декількох кінопремій, зокрема, нагороди Сатурн.
Боб Марлі
Найвідоміший реггі-співак хоч і був прив'язаний до Ямайки, але все ж його змусили залишити її після того, як в 1976 році під час репетиції на нього напали кілька бойовиків, які поранили артиста. До цього Боб Марлі вже виїжджав з Ямайки в США, але повертався.Є володарем музичної премії Греммі "За життєві досягнення".
Мадлен Олбрайт
Перша жінка-держсекретар США разом з родиною бігла з Чехословаччини два рази. Спочатку - після вторгнення Гітлера. Сім'я, що мала єврейське коріння, рятувалася в 
Сербії і в США. Потім, після повернення на батьківщину, Мадлен і її батькам довелося знову бігти (до влади в країні прийшов Радянський Союз). Дівчина поїхала вчитися до Швейцарії, а в 1957 році отримала американське громадянство.
Немає коментарів:
Дописати коментар