Хочете жити в Україні як у Норвегії?

Чомусь вже давно закріпився такий стереотип у головах українців, що за кордоном гарантовано краще. І безліч їх кожного року покидають батьківщину та їдуть за кращим життям в інші країни.

За різними статистичними даними, за кордоном сьогодні працює кожен сьомий українець, тобто більш як 7 мільйонів громадян працездатного віку.

В останні роки вік українських емігрантів зменшився, саме молодь активно полишає території України.

Чому молоді люди покидають Україну?

Хтось навчатися, хтось працювати, а хтось і те, і інше. Ми звикли, що «там» завжди все добре, стабільно і визначено. Але чи справді все так гладко, як уявляється?

Сьогодні до нашої бібліотеки завітала дочка нашого постійного читача, Олена Миколаївна. Вона вже 15 років проживає у Норвегії.

Як жити в Україні, як у Норвегії?

Сонце сходить над фіордами, заповнює нескінченним світлом всі улоговини та ущелини, гріє і дає можливість читати газети під куполом небес до одинадцятої години чи то вечора, чи ночі.

Сучасне життя Норвегії більше нагадує існування між учора та завтра. Цей, здавалося б, немислимий парадокс є визначальною складовою того, що означає типово норвезьке. Відчути це якнайкраще можна в Ставангері, позиціонується як нафтова столиця, а також місті знаків епохи вікінгів.

Саме на цих землях у 880-х роках відбулося об'єднання безлічі дрібних королівств у єдину державу під керівництвом Харальда Прекрасноволосого, і ця дата вважається офіційною точкою відліку для історії Норвегії.

Сила норвежців, що твердою ходою крокують з минулого в майбутнє, полягає в тому, що вони не забули про сьогодення. Ті соціальні програми у галузі медицини, освіти, допомоги інвалідам, реабілітації тих, хто опинився на дні суспільства, виводять Норвегію на перше місце у списку благополучних та успішних країн. Неодноразово доводилося чути від норвежців фразу: «Наша країна — модель наслідування» - Олена Сом-Сердюкова.

У Норвегії нема ієрархії, всі звертаються один до одного на ім’я і немає такого, щоб бос тобі наказав, а ти маєш це робити. До тебе є кредит довіри.

В країні існує принцип синергії "Ми різні, всі ми гарні! Розвинена культура вчити одне одного. Люди думають не тільки про себе, а й про інших. "Я відповідаю за себе! "

Дуже прикро чути від іноземних гостей, як брудно у нашій столиці, адже це залежить від кожного громадянина. Такі елементарні речі...

Що треба змінити, щоб покращити якість життя в Україні? Необхідність зміни ставлення, менталітету, mindset– спосіб мислення. Сподіваємося, що молоде покоління зрозуміє що покращення полягає у самих людях, і зможе змінити життя в Україні. Саме вони, згадали про розвиток науки і культури, освіти. Прочитана книга може змінити спосіб мислення.

Олена Миколаївна подарувала нашій і в шкільну бібліотеки свої 📚книжки.

Книга "Русь вікінгів" Гальвора Чйона - переклад: з норвезької Олени Сом-Сердюкової

"Дорожні знаки", Вільні умоглядні розвідки та путівні нотатки мандруючого мистецтвознавця як штрихи до портрета сучасності. Також ця книжкаа рефлексій від задоволення зустрічами з красивим та цікавим, вічним та досконалим.

https://zn.ua/SOCIUM/zdravstvuy,_norvegiya,_takaya,_kak_ty_est.html

Українки, про яких варто знати

11 лютого щорічно, починаючи з 2016 року, за рішенням ООН відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці, що означає рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки і інновацій як запорука забезпечення гендерної рівноправності в даній сфері. 

Україна належить до країн із високим рівнем участі жінок в наукових дослідженнях і розробках. За даними ЮНЕСКО  в українській науці 45% жінок. Це 12-те місце серед європейських країн. Для порівняння, у сусідній Білорусі кількість науковиць становить 39,6%, у Польщі – 37%. Лідирує у списку європейських країн Латвія. Там налічується 51% жінок у науковій сфері. Найменше дослідниць у Нідерландах (25,4%), у Чехії (26,9%), Франції (27%) та Німеччині (28%). За сучасними даними ЮНЕСКО, жінки і дівчата, як і раніше, в науковому середовищі представлені значно менше, ніж чоловіки: в середньому лише 30 % науковців- жінки. Численні дослідження показали, що жінки в областях STEM (наука, технології, інженерія та математика) публікують менше матеріалів, отримують менше грошей за свої дослідження і не досягають у своїй кар'єрі більшого прогресу, ніж чоловіки. Сучасна участь жінок у науковій діяльності відрізняється від участі в ній чоловіків у багатьох аспектах, зокрема:

• участь жінок будь-якого віку (навіть сьогодні) в науці менша за чоловічу: жінкам належить менше 30 % наукових публікацій;
• жінки присутні в конкретних наукових напрямках (наприклад, жінок і досі мало у STEM);
• жінок менше на керівних посадах ;
• заробітна плата жінок у науці нижча за чоловічу;
• жінки отримують менше персоналу та гірше фінансування при відкритті лабораторій за однакових умов з чоловіками;
• напрацювання, винаходи та відкриття жінок приписуються їхнім колегам - чоловікам;
• роботи жінок рідше цитуються;
• журналістські, біографічні, художні тексти про науковиць акцентують на їх родинних заняттях, практиках краси, дітонародженні замість наукової діяльності .
• жіночих біографій значно менше в Вікіпедії, ніж чоловічих (до 15 %).

Забезпечення доступу до вищої освіти і державної підтримки у ХХ столітті, принаймні у США та Європі, призвело до масового зростання участі жінок у всіх галузях науки.

В нашій бібліотеці представлені книжки завдяки яким ви можете познайомитись з успішними жінками. 

 Сьогодні ми розкажемо про видатних українок, які змінили і продовжують змінювати світ науки, щоб показати: дівчата можуть усе.

Наталія Полонська-Василенко – історикиня

 Пані Наталя ще з початку ХХ століття і аж до кінця життя вже у 1970-х роках займалася дослідженням історії та археології України, причому як в Україні, так і згодом в еміграції у Німеччині та Чехії. Вона у непростий, історично для України, час стала однією з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, тобто просувала ідею самостійності та безперервності українського історичного процесу. Наталія Полонська-Василенко – авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальними і досі.

Валентина Радзимовська – біологиня

Одним з найвидатніших імен нашої історії є Валентина Радзимовська – професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а до того ж – громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілкці визволення України у 1930-х роках Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. У 1945 році науковиця виїхала з України, емігрувавши спочатку до Німеччини, а потім – до США. Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.

Ніна Мороженко – фізикиня

Українська астрономикиня, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються. Адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людської діяльності. Без вивчення сонця неможливо зрозуміти не тільки те, яке майбутнє чекає на нашу цивілізацію, а і те, що відбувається в космосі – на далеких зірках, до яких так прагне дістатися людство. Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці в фізику сонця в которий раз демонструє, що фізика не є суто "чоловічою" наукою.

Наталія Виноград – епідеміологиня

Епідеміологиня, професорка, докторка медичних наук Наталія Виноград завідує кафедрою епідеміології Львівського національного медичного університету. Вона – експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки. Колись – звичайна дівчинка з села на Хмельниччині, а тепер авторка 305 наукових праць, а також 8 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України, доводить, що для дівчини, яка знає, чого вона хоче, немає нічого неможливого.

Ніна Вірченко – математикиня

Професорка кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей докторка фізико-математичних наук Ніна Вірченко – одна з найвідоміших українських математикинь. Вона авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами. Ніна Вірченко визнана не лише в Україні, але і за кордоном – вона членкиня Австралійського, Американського, Бельгійського, Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. Доля Ніни Вірченко не була простою: у віці 18 років у 1948 року її засудили до 10 років таборів ГУЛАГу за підготовку "політичної змови, заколоту" та участь в "українсько-націоналістичній банді". Роки у таборах не зупинили майбутню докторку від досягнення мрій – у 1964 вона захистила кандидатську, а у 1988 – докторську дисертацію в Києві.

Елла Лібанова – економістка

Науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Елла Лібанова – академік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних розрахунків.

Нана Войтенко – біологиня

Професорка, докторка біологічних наук, нейробіологиня, завідуюча відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України. Більше 20 років Нана Войтенко займається дослідженнями болю. Що ми знаємо про біль? Для більшості людей на Землі біль – це те, чого вони воліли б позбутися якнайшвидше, якщо його відчувають. Нана Войтенко займається саме природою болю, як він виникає і поширюється в центральній і периферичної нервових системах людини. В умовах лабораторії Войтенко і її колегам вдалося розробити експериментальне лікування, що впливає тільки на ті клітини, які беруть участь в больових синдромах. Крім того, Нана Войтенко активно популяризує науку: вона є лекторкою "Днів науки", а також організаторкою "Тижня знань про мозок". Наука – поруч і доступна вона всім.

Ольга Броварець – біофізикиня

Українська біофізикиня, докторка фізико-математичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" і премії Президента України для молодих вчених, а ще – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга – наймолодша докторка наук в Україні, вона стала докторкою у віці 29 років. Зараз Ольга продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.

Марина В'язовська – математикиня

Українська вчена, докторка природничих наук. Математикиня з України Марина В'язовська, яка зараз працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, отримала "Премію Салема 2016", яка є надзвичайно престижною для математиків. Комісія присудила премію Марині В'язовській за її відкриття світового рівня. Українка розв'язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами.

Марія Байляк – біологиня

Докторка біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Науковиця Марія Байляк вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння. Відкриття Марії Байляк стосуються, наприклад, підвищення стресостійкості та загального стану живих організмів (а отже, і нас з вами, і це хороші новини: стресостійкість ще нікому не заважала), а ще anti-aging речовин. Завдяки своїй інтенсивній роботі Марія входить у Топ-10 успішник українських жінок-вчених.

Юлія Безвершенко – фізикиня

Українська вчена у галузі теоретичної фізики, популяризаторка науки, громадська діячка, кандидатка фізико-математичних наук Юлія Безвершенко входить до списку ТОП-20 українських жінок в STEM за 2018-2019 роки. Юлія займається математичними методами, які застосовуються до задач динаміки квантових систем у зовнішніх полях та керування квантовими системами. Вона впевнена і доводить це на практиці, що теоретичною фізикою можна займатись із пристрастю.
За словами Юлії, свого часу вона почула від свого наставника важливу річ – бути собою можна у будь-якій діяльності! Тому не треба боятися стереотипів та упереджень інших.

Якщо ви – дівчинка, дівчина, жінка, неважливо, звідки, неважливо, скільки вам років, і ваше серце лежить до науки – не бійтеся. Йдіть туди сміливо. Адже ніщо не зупинить жінку, яка готова працювати і робити наукові відкриття!

Просторами Інтернету

 
Кожного дня ми знайомимося зі світом, подорожуючи просторами Інтернету: читаємо новини, спілкуємося з друзями, переглядаємо фото та відео. Мережа сьогодні надає нам безліч можливостей. Для багатьох людей Інтернет - це робота, для інших - можливість спілкування; хтось знаходить в мережі своє кохання, а дехто розміщує фото свого улюбленця.
Подорожуючи сторінками інтернету не треба забувати про небезпеки. Веб-квест, який ми підготували,

 в цьому вам допоможе і нагадає основні правила безпечного використання інтернету.

Перейдіть ща посиланням 👇
🔗🔗🔗

 День безпечного Інтернету відзначається на другий день другого тижня другого місяця щорічно.

 День безпечного Інтернету націлений не тільки створити безпечний Інтернет, а й також кращий Інтернет, де кожний\кожна може використовувати технологію відповідально, у дусі поваги, критично та творчо.

Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.
Приклади включають:

• поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;

• надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;

• видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

• Не переходьте на посилання з листів. Не відкривайте сайти держорганів, платіжних систем, банків за посиланнями у листах у форматі HTML. Введіть URL-адресу необхідного сайту самостійно або користуйтеся закладками. 

• Використовуйте лише захищені сайти. Не вводьте особисті дані на незахищених сайтах.

Як уберегтися від шахраїв? 

Адреси захищених сайтів починаються з https:// , а у правому верхньому кутку вікна браузера є значок «закритого замку». Двічі клацніть мишею на значку замка і перевірте, щоб адреса, вказана в сертифікаті безпеки, співпадала з текстом в адресному рядку браузера.

ПІД ЧАС ФАКТЧЕКІНГУ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА НАСТУПНЕ:

• відповідність між інформаційним повідомленням і дійсністю;
• походження інформаційного повідомлення: чи дійсно це оригінальний фрагмент контенту;
• джерело: хто завантажив матеріал;
• автора: хто його створив;
• дата: коли контент був створений;
• місце: де контент був створений.

Почувайте себе у Всесвітній павутині впевнено та безпечно! 

Історія, яка говорить: "Я вижив!"

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, який був проголошений у 2005 році Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями.

За даними ВООЗ: існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей.
 
Основними чинниками ризику розвитку онкологічних захворювань є: вживання тютюну,алкоголю, нездорове харчування, хронічний стрес, інфекції, у тому числі викликані вірусами гепатиту B(рак печінки) або C і деякими типами вірусу папіломи людини(ВПЛ) викликає рак шийки матки, і навіть вік людини. Вживання тютюну є найзначнішою окремою причиною раку.

Ймовірність захворіти на рак легень у курців становить близько 22% протягом життя. У тих, хто курив і кинув, — 4%; у тих, хто курить інколи, — 13%; у тих, хто не курив ніколи, ризик появи онкозахворювання становить 0,3%.
Захворюваність на рак різко зростає з віком. Загальне нагромадження ризиків збільшує тенденцію до зниження ефективності механізмів відновлення клітин по мірі старіння людини.
Злоякісні новоутворення уражають в Україні кожного четвертого чоловіка і кожну шосту жінку, при цьому шанс захворіти істотно збільшується після 50-ти річного віку.
В нашій бібліотеці відбулась година роздумів. З метою підвищення обізнаності людей про рак, як одного з найбільш важких захворювань сучасності, бібліотекарі підготували виставку-застереження та відбулася бесіда-обговорення.

 Бібліотекарі розповіли, що варто знати і як уберегтися від такої підступної хвороби.
Щоб знизити частоту захворюваності, існують два види профілактики:

Первинна – це вакцинація.

Вторинна – рання діагностика і скринінг, які повинні бути ініційовані на національному рівні. На прикладі розвинених країн доведено, що при такому підході смертність від злоякісних новоутворень буде зменшуватися.

Радимо вчасно проходити медогляд та прочитати корисні книги.

"Вірусосфера. Від застуди до COVID – навіщо людству віруси" Автор Фрэнк Райан.  

  "Віруси можуть бути дуже дивними й незрозумілими. Ми поки що не знаємо, чому вірус Епштейн-Бар доволі не шкідливий у західному світі, а тим часом у молодих африканців спричиняє  пухлини, а в південному Китаї - рак епітеліальних клітин." 

Завдяки цій книжці дізнаєтесь про особливості поведінки вірусів і про причини, через які віруси вражають людство.

Медицина не стоїть на місці: завдяки сучасним терапевтичним методикам імовірність успішного лікування раку на ранній стадії дуже велика.

"Я, Ніна" автори Яніна Соколова, Ольга Купріян.
«Я, Ніна» – перша українська книга про публічну людину, яка пережила рак. Як зберегти себе й чому варто жити – моя сповідь. Надихніться... І любіть, що б не сталося.

ЧАС ОБИРАТИ ЗДОРОВ'Я!

Євген Павлович Гребінка. Письменник, педагог, видавець

 

Євген Павлович Гребінка прожив коротке життя - всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я і в українській, і в російській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідан

21 січня 1812 року -Євген Гребінка народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну) в сім'ї дрібного поміщика П. І. Гребінки. Батько був учасником Вітчизняної війни 1812 р., пройшов шлях до Парижа, після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків та 145 десятин землі .

Маленькоо Євгена виховували в любові. Батько вчив хвацько їздити верхи, влучно стріляти, а також дбав про освіту. Євген мав гувернерів, був допитливим і мріяв про солідний фах вченого-ботаніка.

У 1825-1831 рр. Є. Гребінка навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, одержав чин 14 класу. Влітку 1831 р. повернувся додому.

Листопад - грудень 1826 року - в листах до рідних і знайомих Гребінка хвалиться своїми успіхами у складанні поезій. Згадує такі твори: байки «Мышь» і «Вишня», пісню «Пленник», вірші «Переяславль», «Осень», «Отзывы русского воина к товаришам его молодости», «Буря», «Совет русскому гражданину», «Лилия», «Ручеек», «Соловей», «Радость Мазепы, когда он узнает о смерти Кочубея».
1827 рік - написав перший і єдиний драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись».

1829 рік - разом з товаришами-гімназистами брав участь у створенні студентської бібліотеки, видавав рукописні журнали «Аматузія» та «Пафія».

Служив чиновником, з 1835 р. викладав словесність у Дворянському полку, з 1837 р. - у військово-навчальних закладах. Часто писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко - в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка".

Був знайомий з О. Пушкіним, І. Криловим, О. Кольцовим. І. Тургенєвим, мав дружні зв'язки з Г. Квіткою-Основ'яненком, П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, В. Забілою.

1835 рік, червень — І. Сошенко познайомив Євгена Гребінку з Т. Шевченком, підтримував його матеріально, допомагав у самоосвіті, взяв безпосередню участь у викупі поета з кріпацтва.1840 рік — допомагає Шевченку у виданні «Кобзаря». 

У травні 1842 р,  після смерті батька, досить часто відвідує с. Рудку. Тут він написав тут свій широко відомий романс "Очи чёрные", присвятивши його своєму палкому коханню Марії Василівни Ростенберг, з якою  одружився в червні наступного року. Шлюб був у них добрий і щасливий.

Початковий варіант вірша мав лише три строфи, без будь-якого надриву, лише приправлений романтизмом. Твір був опублікований в «Літературній газеті» 17 січня 1843, а датою першої публікації романсу є 7 березня 1884 року. Федір Шаляпін ввів цей романс у свій репертуар та познайомив з ним світ під час своїх гастролей. Крім того, Шаляпін додав до тексту кілька куплетів, мабуть, написаних власноруч. Він присвятив їхній своїй майбутній дружині італійці Іолі Торнагі.

„Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные!

Как люблю я вас!

Как боюсь я вас!...”

Світова естрада нещодавно визначила три найпопулярніші у ХХ столітті естрадні пісні. Перше місце віддано іспанській поетесі Консуело Веласкес за романс на її слова «Бесаме мучо». а на другому місці — наш земляк Євген Гребінка з романсом «Очи черные». Його з успіхом виконують на всіх континентах.

Почав багатотомне видання своїх творів. 4 томи вийшли в 1847 р., ще 4 - в наступному. Смерть письменника припинила це видання, до якого увійшло 17 повістей і оповідань і один роман. Повне зібрання творів Гребінки було видане лише в 1862 р. (у 1903 р. - перевидано).

Помер  Гребінка" від туберкульозу - 15 грудня 1848 р., в столиці Російської Імперії Санкт-Петербурзі. Проте прах було перевезено і поховано на батьківщині, в селі Мар'янівка - біля хутора Притулок.

Усі твори Гребінки українською мовою були опубліковані у 1878 р.

За рішенням ЮНЕСКО, день народження Євгена Гребінки визнано знаменною датою. Його спадщина не тільки документ минулого - вона й нині несе людям світло гуманізму.

Гребінка Євген "Байки та вірші" В.:"Школа" 2009 р. 224 ст.

До видання увійшли твори відомого українського байкаря, поета, прозаїка Євгена Гребінки (1812—1848). Простота й легкість стилю, влучні характеристики персонажів зробили популярними байки Є. Гребінки. Його роман «Чайковський», присвячений подіям визвольної війни 1648—1654 років, Іван Франко називав улюбленим твором галицько-руської молоді 60—70-х років.
Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури.

Гребінка Є. Школяр Денис Київ: Веселка. 1988г. 40с., 

Відомий український байкар Євген Гребінка у своїх байках висміює людські вади, показує безправ'я селян та жорстокість поміщиків. Панів, які занадто пишаються своїм походженням, письменник висміює у байці «Пшениця». Він глузливо називає їх половою, що завжди, як сміття, плаває зверху. Читайте у цій ілюстрованій збірочці повчальні та широко відомі байки Євгена Гребінки: "Дядько на дзвіниці", "Сонце та Хмари", "Ведмежий суд", "Верша та Болото", "Віл", "Горобці та Вишня", "Рожа та Хміль", "Ячмінь", "Гай та Сокири", "Рибалка", "Будяк та Коноплиночка", "Соловей", "Лебідь і Гуси", "Школяр Денис", "Вовк і Огонь", "Пшениця", "Цап".

Київ, 1959 рік ,Видавництво "Молодь"

«Чайковський» Євгена Гребінки – це історичний роман, у якому автор опоетизовує «Запорозьку Січ», у героїчних тонах змальовує минуле. Мужніми і хоробрими постають рядові козаки-патріоти Микита Прихвостень та Касян. Романтизує твір і любовна лінія – кохання Марини і Олексія. Твір належить до найкращих зразків російськомовної прози Євгена Гребінки поруч з романом «Доктор», повістями «Кулик», «Ніжинський полковник Золотаренко» .

До збірки увійшла кращі прозові твори визначного українського письменника Є.Гребінки (1812–1848). Яскравими фарбами, широким привіллям, героїчним духом козаччини, цікавими і небезпечними пригодами, що їх переживають герої на шляху до свого щастя, приваблює історичний роман «Чайковський». У романі «Лікар» змальовується жаття інтелігенції в старому Петербурзі. В повісті «Кулик» розповідається про двох закоханих кріпаків, які відстояли своє кохання й свою людську гідність ціною життя. Цікава повість «Пригоди синьої асигнації» викриває соціальний лад царської Росії з його несправедливістю, продажністю, експлуатацією трудящих мас. Поміщено тут також повість «Водевіль у приватному житті» та інші твори письменника.

Гребінка Є.П. Вибране: байки, поезії, переклади / Є.П. Гребінка, Л.І. Глібов. Вибране. – Донецьк : Донбас, 2007.  – 192 с.

Літературну славу Гребінці принесли байки: «Ведмежий суд», «Зозуля та снігир», «Сонце да вітер» та інші. Наслідуючи кращі літературні й фольклорні традиції, вправно користуючись досвідом попередників, 

Гребінка-байкар збагатів свої байки українським колоритом.

Гребінка Є. Ведмежий суд: вибрані твори. – Київ : Веселка, 1967. – 152 с.

До видання увійшли байки, українськи та російськи поезії. Роман «Чайковський» (скорочено).

Гребінка Є. Байки // Українська байка. – Харків, 2006. – С. 80 – 101. – (Українська класика).

Байка – коротке, переважно віршоване, алегоричне оповідання. Здебільшого  у вчинках персонажів – звірів, птахів, рослин – вбачаються й висміються людські вади. Класична байка характерна для творчості Г. Сковороди, Л. Боровиковського, Є. Гребінки та Л. Глібова.

Гребінка Є. Поетичні твори. Повісті та оповідання / Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка. – Київ : Наукова думка, 1984. - 608 с. – (Дожовтнева українська література).

До видання увійшли байки, українськи та російськи поезії Євгена Гребінки. Переклад «Полтави» О.С. Пушкіна. Повісті та оповідання: «Двойник», «Кулик», «Нежинский полковник Золотаренко», «Сеня та «Приключения синей ассигнации».

Гребінка Є. Байки, поезії / авт. передм., приміт. С.Д. Зубков. – Київ : Дніпро, 1990. – 247 с. 

До видання увійшли ліричні поезії Євгена Гребінки та його байки, переклад поеми О.С. Пушкіна «Полтава».

читання в голос. 1 лютого

 

Коли у американського мільярдера Уоррена Баффіта запитують, в чому полягає формула успіху, інвестор відповідає: «Я просто сиджу в своєму офісі і читаю книги». Незважаючи на засилля хитромудрих гаджетів і потоки візуального контенту, в яких того й гляди захлинеться друкований текст, на чолі ментальних процесів, задіяних в обробці інформації, як і сотні років тому, лежать навички вдумливого читання.

    Найкраща форма залучення дитини до книги – це сімейне читання. Якщо ви хочете долучити своє чадо до книги, не варто чекати ентузіазму, якщо ви самі сидите за комп’ютером. Позитивний приклад для дитини, коли батько сам читає. І читає не тільки для себе, а вголос, щоб дитина це чула і слухала.

 

Дослідження показують, що матеріал, прочитаний вголос, набагато краще сприймається читачем. Не тільки в початкових класах школи, а навіть деякі пари в університеті побудовані таким чином, що студенту доводиться читати вголос.

Основні аргументи на користь читання вголос:

• Вплив на дикцію. При всьому бажанні читає «про себе» його дикція не розвивається, в той час як читання «вголос» значно покращує навик побудови речень. Мова стає красивішою, іншими словами.
• Поліпшується розуміння. Коли діти активно включені до історії, вони глибше розуміють те, що відбувається. Спостерігаючи за розвитком сюжету, ви можете перевірити, чи розуміє ваша дитина, що відбувається. Запитайте його, що буде далі, що він думає про героїв та їхні вчинки.
• Покращуються навички аудіювання. Читання вголос виховує розуміння багатства мови та допомагає розвинути  слух.
• Позбавлення від слів-паразитів. Вважається, що методика «вголос» краще справляється з цим завданням. Хоча, звичайно, потрібно враховувати, що саме читає людина.
• Поставлення ораторських навичок. «Про себе», безумовно, можна набрати базу знань, але дикцію і впевненість розвиває саме варіант «вголос».
• Підвищення ерудиції та комунікативних навичок.   Вважається і підтверджується статистично, що люди, які читають «вголос», більш комунікативні та гострі / швидкі на мову.

   РЕКОРД ШВИДКОСТІ ЧИТАННЯ ВГОЛОС: ЦІКАВІ ФАКТИ

Починаючи з першого і по четвертий клас норми читання можуть щорічно змінюватись, але до кінця цього періоду швидкість читання учня повинна в середньому становити 130-140 слів за хвилину. 

При читанні тексту вголос зріла людина здатна відтворити не більше 250-260 слів в хвилину, а багато людей читають і того повільніше. 

РЕКОРДСМЕНКА З УКРАЇНИ

Особистий рекорд швидкості читання киянка Іринка Іваченко поставила вже в 16 років. Він склав 163 333 слів в хвилину. До того ж їй вдалося повністю засвоїти зміст прочитаного матеріалу. Цей результат був зафіксований офіційно і є до цих пір неподоланним.

Євгенія Алексєєнко прочитала 1390 слів протягом однієї п'ятої секунди- за час, який потрібно, щоб моргнути. Їй було також запропоновано кілька журналів, романів і критичних оглядів, які вона знову прочитала без жодних видимих ​​зусиль.

Один із екзаменаторів написав: "Ми випитували у неї всілякі подробиці, і часто це була суто технічна інформація, яку нормальна людина її віку ніколи не зможе зрозуміти.

Проте відповіді, які давала тестована, доводили, що вона все чудово розуміє”.

Відомі актори мають свої уподобання, які охоче рекомендують для прочитання.

 Відомий режисер, сценарист, актор театру і кіно, лауреат театральної премії «Київська пектораль», заслужений артист АР Крим, Ахтем Сеітаблаєв

Я дуже люблю відкривати фізичну, «живу» книгу. Катастрофічно не можу читати в електронці. Можу, але тоді із великим задоволенням роздруковую на папері, сценарії в тому числі,мені подобається це тактильне спілкування із книгою, та й запам'ятовується краще.

Нещодавно прочитав ще не виданий роман «Таємниці старого лами» нашого сучасника, українського автора бурятського-монгольського походження Доржа Бату. Він відомий за серією історій про Франческу – співробітницю НАСА. «Франческа» – виробничий роман про працівників НАСА. Однак написано так елегантно, з таким почуттям гумору,  що відчуваєш, як автор дуже любить своїх персонажів.

«Таємниці старого лами» – дуже об’ємна у своєму гуманізмі. Блискуча композиція і траєкторії всіх героїв майстерно переплетені. Прочитав на одному подиху і написав потім Доржу листа зі своїм захопленням.

Богдан Бенюк, актор театру і кіно, Народний артист України, актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка:

 Раджу всім почитати роман «Століття Якова» українського письменника Володимира Лиса, та й не лише цей його твір, а й інші. Також, почитайте «Ромео і Джульєтту» Шекспіра в новому перекладі Юрія Андруховича. Ще мені дуже подобається як пише Любко Дереш, всі його твори гідні того, щоб ними захоплювались.

Ірма Вітовська, актриса театру і кіно, заслужена артистка України, актриса Київського академічного Молодого театру:

Зараз на читання залишається все менше часу, але я люблю хорошу книгу і читаю сучасну українську літературу, зараз почну «Коханці юстиції» Юрія Андруховича. Дуже люблю «Фелікс Австрія» Софії Андрухович і переконана, що її неодмінно потрібно екранізувати Всім раджу почитати роман Сергія Жадана "Інтернат", він зараз дуже на часі, бо розповідає про те, як змінилося життя людей, коли на Сході України почалась війна. Мені дуже подобається книга нашого визнаного майстра оповідання Олеся Ульяненка «Яйця динозавра». 

Дмитро Ступка, актор театру і кіно, актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

До своїх найулюбленіших книг, які варто б читати всім, я відніс: «Тартюф, або дурисвіт» Мольєра, пьєсу-казку "Турандот" Карло Гоцці.  Ще мені дуже подобаються твори Стівена Кінга, особливо, його роман «Крістіна» – про машину, яка поводить себе, як жінка. Раджу почитати український переклад знаменитої книги найвідомішого сучасного англійського фізика, космолога Стівена Гокінга «Коротка історія часу». 

Пропонуємо до вашої уваги уривок роману Джеймса Гедлі Чейза "Орхідей для міс Блендіш не буде."