Походження української лайки.Лайка існує майже у кожній мові світу, хоча в цивілізованому суспільстві її вживання вважається- ознакою неосвіченості (як наслідок вкрай обмеженого словникового запасу),
- диктаторського домінування (уявного приниження співрозмовника через образливий зміст),
- кічу (спосіб відзначитися серед інших за допомогою епатажу в гонитві за моментом слави).
Цікаво, що в українських етнічних традиціях сучасне трактування не відповідає історичній дійсності – лайка (в тому числі брудна, яку сучасне суспільство називає нецензурною) служила засобом захисту від зла. Загалом культура національної лайки існувала на українській землі з давніх-давен,
Традиційно саме жінки були носительками ненормативної лексики, яка вважалася їхньою зброєю проти нечистого та всіх його потойбічних служок. Так, якщо сім’ю спіткали негаразди чи якесь лихо, хранителька тепла домівки використовувала колоритні матюки у вигляді закляття від чорних сил з ціллю вигнання демонів з хати. Чим вишуканішою та віртуознішою була жіноча лайка, тим поважнішою людиною на селі вважали її виконавицю (деяких чоловіки навіть боялися та обходили десятою дорогою, вважаючи за відьом).
Чоловік мав право лаятися вдома (безпосередньо в хаті чи на подвір’ї) лише з дозволу дружини, коли його накривала туга-журба нез’ясованого походження, яка «не сонце, а сушить добре», і аусвайс цей діяв лише до захід сонця (в крайніх випадках міг бути подовжений ще на день).
На вулиці лайка використовувалася без обмежень.
Загалом, коріння лайки українського етносу уходять в глибини людських потреб на самовираження та зняття психоемоційного напруження. Різнобарвна і колоритна українська лайка була своєрідною легкою психологічною терапією та запобіжником від нервових зривів, затяжних депресій, безсоння…
Навіть на стінах Святої Софії до сьогодні збереглися лайливі старокиївські надписи-графіті наприклад
«…Асилонь твои кокошь. Аминь» (Щоб тобі ноги сплутало. Амінь).
Хоча в пізньому Середньовіччі, коли тільки-то формувалися правила сучасної етики, європейці намагалися навіть законодавчо забороняти лайку, як те що принижує людську гідність обох опонентів Підключившись до цього процесу, церква просувала тезу, що образа іншої людини дорівнює хулі на самого Бога.
При цьому всьому в давнину значення сучасних материних слів було геть іншим: так згідно першого збереженого словника українських слів «Лексис» Лаврентія Зизаного (1596 рік)
слово «блядь» чи «блядина» (від польського — «шахрайство» чи «помилка») означає «байка», «баламутня», «жарт», «бридня»,
а проста «корова» чи «курова» пізніше трансформувалось в «курву» (до речі: саме порівняння з будь-якою твариною вважалася найобразливішим, бо це позбавляло людину високої честі носити звання Божого створіння думаючого).
А чого варті лише одні «смачні» епітети та образливі вислови, якими пересипаний знаменитий лист козаків до турецького султану: «чорт турецький», «самого Люцеферя секретар», «голою сракою їжака не вб’єш», «висрана твоя морда», «сукiн син», , «твою мать», «вавилонський жихась», «македонський колісник», «єрусалимський броварник», «олександрійський козолуп», «Великого і Малого Єгипту свинар», «вірменська злодиюка», «татарський сагайдак», «кам’янецький кат», «свиняча морда», «кобиляча срака», «рiзницька собака», «нехрещений лоб», «плюгавче», «поцілуй в сраку», «всього світу i пiдсвiту блазень».
Українське суспільство, завжди ґрунтувалось на почутті сорому («що люди скажуть»), тому приниження гордості (особливо публічне) для українців у всі часи було найстрашнішим, а вражене самолюбство — головна мета для гострого язика опонента, який разом з тим значно підвищував власну самооцінку.
Характер української нецензурної лексики має «анальний» характер, на відміну від російської, яка має яскраво виражений «генітальний» акцент.
«У нас все через «сраку».
Проте українські вислови про сраку після російських матюгів важко вважати лайливими. Людям хочеться іноді «смачно» сказати, але звучить це навіть якось не образливо, по-доброму. Одразу видно: у нас до сраки ставляться з повагою».
Отож, можете занотувати й собі кілька висловів, які вразять вашого теоретично недоброго співрозмовника тактом під час надто емоційної суперечки.- Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй)
- Як не гівно, то засрана тріска
- Пішов, як за море срати (коли довго когось нема)
- Насрав у торбу та й ся гонорує (дешеве вихваляння чимось)
- Гарна, як срака навиворіт
- Щоб тя гівно доганяло (щоб не мав спокою)
- Однією сракою всі базари обійшов
- Пасує, як в сраці фіранки!
- Сказав, як у воду перднув! (змолов дурницю)
- Сери-мели-їж! (робити купу справ водночас)
- Зарікалася свиня гівно їсти, біжить — аж дві лежить.
- А гімна мерзлого не хочеш? (надто багато бажаєш)
- А там того шумовиння, як на сраці ластовиння (про хайпову інформацію, яку важко чи неможливо перевірити)
Олітературнена лайка може допускатися в розмовно-побутовому стилі, у ЗМІ, публіцистиці з метою яскравішого емоційного забарвлення. А ось у науковому чи діловому стилі вона недопустима, звісно.
Суто українська лайка. Як висловлювали своє невдоволення наші предки.Улюблені лихослів’я на всі випадки життя.
Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).
Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми:
- насеру його матері!
- насеру твоїй матері (увага: твоїй вимовляється через два “т”)
- поцілуй мене в сраку!
- поцілуй собаку в сраку!
- йди ти в сраку!
- щоб ти всрався!
Матеріальні збитки підсумовуються виразом “собаці під хвіст”
Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімно з’їж!
Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена властивості пунктуації усного мовлення. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом “насеру його матері” та редукованими формами даного фразеологізму “насеру матері” і “серу-матері” (вимовляється як одне слово). Проте – будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази “насери собі в голови, щоб м’якіше спать було!”
Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індеферентні вирази:
- матері його ковінька
- трясця його матері
- сто копанок чортів тобі в печінку
Можливе використання евфемізмів: к чорту, к бісу, під три чорти,
галицизмів: холєра, шляг трафив.
Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею в побуті!
Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!
Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!
Лайливі вирази:
- А добра б тобі не було…
- А щоб в тебе пір’я в роті поросло…
- Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)
- Ти нечиста сило…
- А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…
- А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
- А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
- А щоб тобі чорне було…
- А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
- А щоб твоєю мордою просо молотили…
- А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
- А щоби твоя срака по шву розійшлася…
- А щоб ти щастя не знав…
- А щоб ти луснув…
- А щоб тобі заціпило…
- А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)
- А щоб тобі заклало…
- А щоб ти не діждав…
- А щоб ти всрався, як маленький був…
- А щоб вам пусто було…
- А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…
- А щоб тебе грім побив…
- А щоб тебе злидні обсіли…
- А щоб йому голова облізла…
- А щоб тебе Морана побила…
- А бодай тебе чорти вхопили…
- А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)
- А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)
- А щоб ти падло дристало та й дристало…
- А шоб тобі булька з носа вискочила…
- А щоб тебе муха вбрикнула…
- А шоб тебе колька сколола…
- А щоб тобі курка на ногу наступила…
- А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)
- А щоб тобі рачки лазити…
- А щоб ви згинули…
- А щоб ти скис!
- А щоб ти сказився!…
- Дурний як ціп…
- Стара кляча…
- Срав пес їхній матері…
- Най ті качка копне!…
- Всрався тай криво!…
- Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…
- Дідька лисого тобі дам…
- Сто чортів в печінку…
- Іди до бісової матері…
- Бісовий син…
- Вражий син…
- Вражі діти…
- Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…
- Дам по макітрі…
- Відвідаєш макогона…
- Бісова душа…
- Підлої матері син…
- Най би тебе пранці з’їли…
- Хай вам грець…
- Ти, гімно нероздушене!
Просто вирази: ( цікаві вирази):
- A, cобача кров!
- Дідька лисого…
- Дідько б його взяв (вхопив)!
- Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)
- Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
- Зацідить в зуби…
- За патли та в пику (потилицю)…
- Діждався сраної немочі…
- Морда — хоч пацюків бий…
- Морда — що й возом не об’їдеш…
- Стули пельку… (теж саме, що й «закрий рота»)
- Тю (тьху), на тебе!
- Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)
- Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)
- Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)
- Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)
- Тиць моя радість…
Слова:
- бздун (бздюха)
- бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)
- бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)
- біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2. Уживається як лайка. ** Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні! де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса — нащо, для чого. Один біс — однаково, все одно. У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — уживається для вираження здивування. Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)
- блазень (1. застаріле — Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе — Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)
- бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)
- бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)
- вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)
- вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)
- виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)
- вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину)
- відлупцювати (Сильно побити когось)
- волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь.)
- гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)
- гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида — дуже багато.)
- гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)
- глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)
- дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо? для чого? Якого дідька? — чого? чому?)
- дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)
- дурбелик
- дупа (галицизм. Сідниця)
- занедбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)
- запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)
- збоченець
- злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)
- злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)
- знайдибiда
- йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного — бовдур, телепень.)
- карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, длярозв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний)
- кепсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким — чим — погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький.)
- кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)
- курва (вульг., лайл. Повія, шлюха)
- лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)
- лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче»)
- лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)
- лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)
- лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)
- мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)
- набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)
- навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)
- наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)
- нацицюрник (аналог бюстгальтера)
- нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.)
- нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)
- незґраба (розм. 1. Незґрабна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.)
- недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін.3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)
- недотепа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)
- непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)
- одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)
- падлюка (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
- підлюка (-и, ж. і ч., лайл. Підла людина.)
- плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)
погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)
покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)
потвора (1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)
пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)
пришелепкуватий (Нетямущий, безтолковий.)
скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)
срака (вульг. зад, сідниці)
стерво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)
схиблений
телепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.)
тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)
хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)
шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)
шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.)
шльондра (1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха)
шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) трафив кого, зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь.
шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)
Матері його ковінька (ковінька — палиця із загнутим кінцем).
Сто копанок чортів тобі в печінку.
А щоб твоєю мордою просо молотили.
А щоб ти щастя не знав.
А щоб тебе підняло і гепнуло.
А щоб тобі булька з носа вискочила.
А щоб тебе муха вбрикнула.
А щоб тебе колька сколола.
А щоб тобі курка на ногу наступила.
Най тебе качка копне!
Мати Василева!
Йосип голий!
Ах ти ж когут общипаний!
Кнур ефіопський!
Бодай тебе чорти вхопили!
Ах ти свиняче рило!
Ти, гімно нероздушене!
Най би ті всі зуби випали крім одного, який би тобі болів усе життя.
Комбінація тобі з трьох пальців!
Дати джмелика
На ґузік варте
Гробом крити
