“Я українець з прадіда і діда”

До 90- річчя із дня народження Миколи Сома - поета, публіциста, журналіста, в бібліотеці №11, відбулися поетичні читання. Бібліотекарі познайомили відвідувачів з життєвим і творчим шляхом поета, читали вірші, співали пісні. 

Микола Данилович Сом — український поет-шістдесятник, публіцист. Член Спілки письменників України з 1958 року. Лауреат премій імені Володимира Сосюри та Остапа Вишні за літературні твори, премій фонду Тараса Шевченка, імені Дмитра Нитченка за журналістську й громадську діяльність та премії Олекси Гірника. Єдиний із київських поетів за вчительську працю удостоєний звання "Відмінник освіти України", відзначений державною нагородою "Заслужений діяч мистецтв України".

Микола Сом народився 5 січня 1935 року в селі Требухів Броварського району Київської області в родині сільського коваля. Навчався в Требухівській школі та на факультеті журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка.

Микола Данилович — автор поетичних книг: "Йду на побачення", "Хроніка воєнного дитинства", "Присвяти і послання", "Сто епітафій", книжок прози "З матір'ю на самоті" та "Як я Сталіна хоронив", а також відомих ліричних пісень: "Мрія" ("Без вітру не родить жито"), "Вишиванка", "Пливе Дніпро до моря синього", "В парі линуть голуби", "Квіти говорять", "Польова царівна", "Подаруй мені зорю". Широко популярна патетична "Дума про землю", сповнена ніжності "Вірна дружина моя", схвильовано-піднесена "Ода матерям" (написана разом з О. Білашем).

Відома всім з дитинства колискова "Рученьки-ніженьки" на слова Миколи Сома протягом 24 років лунала в ефірі телепрограми "На добраніч, діти" та увійшла до Книги рекордів Гіннеса.

 Із розповіді самого Миколи Сома: "В 1960 році у телепередачі "На добраніч, діти!" пішла в ефір моя пісня "Рученьки, ніженьки". Кажуть, писати на замовлення — гріх, а це зроблено якраз на замовлення, і дуже швидко. Так само швидко композитор Сандлер написав і мелодію. Василь Симоненко зателефонував із Черкас, каже: "Миколо, що ти наробив! Ти приспав усю Україну!". Пісня з березня 1960-го лунала щовечора 24 з половиною роки. Ніяка пісня в світі не звучала так довго. Але що характерно — жодного разу автора не називали. Мало хто й знав, що то я. Чому? Бо я був у немилості у керівництва Спілки письменників. І вони мстилися: мовляв, нема такого поета Сома. Я був ніби фольклорний поет."

Пісні, написані на вірші поета, звучали в кінофільмах "Коли починається юність", "Хлопчики", "Артист із Коханівки", "Чорноморочка", "Місяць травень", "Їхали ми, їхали" та інших.

На нашому заході в бібліотеці, ми також слухали пісні покладені на його вірші та співали. 

Миколи Даниловича Сома не стало 27 березня 2013 року. У вересні 2016 р. в Требухові було відкрито пам’ятник Миколі Сому. Виготовлено і встановлено його за підтримки Фонду Миколи Томенка "Рідна країна". Автори – відомі скульптори О.Сидорук та Б.Крилов.

Микола Сом залишається у вдячній пам’яті дуже багатьох людей, адже він любив і вмів спілкуватися, охоче дарував свої книжки. Часто підписував листи і книги так: "Б’ю чолом! Микола Сом". Він залишається у своїх поезіях і піснях – неймовірно красивий і неповторно ліричний.