Цим Законом закладалися основні функції бібліотеки: розповсюдження знань, підтримка наукової діяльності, збирання пам’яток (друкованих і рукописних) духовного життя українського народу та України. Очолював її перший президент УАН В. Вернадський. За його задумом установа мала бути триєдиним комплексом – бібліотечним, інформаційним та освітнім, провадити науково-дослідну роботу.
"...Завдання бібліотеки – закласти на Вкраїні велику книгозбірню всесвітнього типу, яка гуртувала б в собі все, що витворено людською думкою та знаттям по всіх науках, – таку книгозбірню, щоб давала спромогу, не виїздячи з країни, познайомитися в якнайповнішій мірі з світовою літературою по всіх паростях людського знаття, писаною геть усіма мовами..."
Як окреме важливе завдання ставилася мета організувати відділ україніки (Ucrainica), "щоб збирати все, що друкувалося будь-коли і будь-де українською мовою <...> літературу, писану всіма мовами про історію і культуру українського народу, його фольклор, мову, словесність, мистецтво, побут, соціальні та економічні умови життя і т. ін.", про природу України, народи, які живуть на її території, їх духовне життя та історію, економічні й соціальні відносини. Бібліотека була покликана виконувати не лише суто бібліотечні функції, а й бути науковою, книгознавчою, бібліографічною, освітянською, культурно-просвітницькою установою, довідковим, інформаційним, каталогізаційним центром.
Станом на 1923 р. у бібліотеці було сконцентровано універсальний науковий та національний за змістом і складом спеціалізований українознавчий книжковий фонд, колекції та зібрання – загалом понад 1 млн пр. видань.
З початком Другої світової війни співробітників НБУ та частину її найцінніших фондів удалося евакуювати в тил. Із серпня 1941 р. до повернення в Київ у травні 1944 р. бібліотека працювала в евакуації у столиці Башкирії Уфі.
У період нацистської окупації НБУ було реорганізовано спочатку в Центральну бібліотеку рейхскомісара України, а потім – у Крайову бібліотеку при Київському управлінні архівів, бібліотек, музеїв. Книгозбірня під владою окупантів зазнала значних збитків: до Німеччини було вивезено понад 320 тис. унікальних, рідкісних, цінних видань і колекцій, однак повернути у повоєнний час до Києва вдалося не все.
У період нацистської окупації НБУ було реорганізовано спочатку в Центральну бібліотеку рейхскомісара України, а потім – у Крайову бібліотеку при Київському управлінні архівів, бібліотек, музеїв. Книгозбірня під владою окупантів зазнала значних збитків: до Німеччини було вивезено понад 320 тис. унікальних, рідкісних, цінних видань і колекцій, однак повернути у повоєнний час до Києва вдалося не все.
Загальні втрати бібліотеки під час війни було оцінено в 38 млн 832 тис. 642 руб.
У 2011 році Німеччина повернула Україні 210 писанок та керамічну таріль
Фонди НБУ є універсальними як за змістом, так і за видами документів на різних носіях – від клинописних табличок і єгипетських папірусів до книг, журналів, продовжуваних видань, колекцій карт, нот, образотворчих матеріалів, рукописів, стародруків та рідкісних видань, газет, електронних бібліографічних баз даних і цифрового ресурсу книжкової культурної спадщини.
У 2019 р. сукупний обсяг фондів становив 15,9 млн од. зб., за цим показником НБУ входить до числа найбільших бібліотек світу.
Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань, історичних колекцій, архівний фонд України та депозитарій НБУ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2001 р, внесено до Переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання України.
У фондах НБУ зібрано абсолютну більшість книжок, виданих українською мовою і мовами інших народів України та світу. Здійснюється активне поповнення виданнями у відділі зарубіжної україніки.
Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам’яток слов’янської писемності та рукописних книг 10–12 ст., писемні пам’ятки культур різних народів, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури, у т. ч. видатних українських письменників 19–20 ст., загальним обсягом майже 600 тис. од. зб.
Серед унікальних пам’яток писемності, що зберігаються в Інституті рукопису НБУ: Київські глаголичні листки (10 ст.) – один із найдавніших слов’янських рукописів;
Фонд рукописів, стародруків, рідкісних видань, історичних колекцій, архівний фонд України та депозитарій НБУ, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2001 р, внесено до Переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання України.
У фондах НБУ зібрано абсолютну більшість книжок, виданих українською мовою і мовами інших народів України та світу. Здійснюється активне поповнення виданнями у відділі зарубіжної україніки.
Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам’яток слов’янської писемності та рукописних книг 10–12 ст., писемні пам’ятки культур різних народів, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури, у т. ч. видатних українських письменників 19–20 ст., загальним обсягом майже 600 тис. од. зб.
Серед унікальних пам’яток писемності, що зберігаються в Інституті рукопису НБУ: Київські глаголичні листки (10 ст.) – один із найдавніших слов’янських рукописів;
Пересопницьке Євангеліє (1556–1561), яке є символом української державності (на ньому присягають президенти України під час інавгурації); грецькі, латинські, польські, єврейські, східні та інші рукописи 11–18 ст., колекції історичних документів.
Унікальний фонд документів та рукописних книг налічує понад 400 тис. од. зб.
Маємо надію, що той розвиток бібліотечної справи ,який 100 років тому почав Гетьман П.Скоропадський, сьогоднішня влада не тільки збереже, а й відновить, розширить та знову почне популяризувати, адже всім відомо, що "На початку було Слово...". Українське слово.
Немає коментарів:
Дописати коментар