«Український Бонапарт»

 

15 травня 1873 року народився гетьман України Павло Петрович Скоропадський (1873-1945), після революції 1917 український військовий і політичний діяч; гетьман України з 29 квітня по 14 грудня 1918 року, один із ідеологів українського монархізму з родини поміщиків.

    Праправнук брата гетьмана Івана Скоропадського (1646-1722). Учасник російсько-японської війни, в чині генерал-майора взяв участь у Першій світовій війні. Генерал-ад'ютант Миколи II. Проголошений гетьманом України 29 квітня 1918 року в Києві на Всеукраїнському з'їзді хліборобів (поміщиків і великих селянських власників, близько 7000 делегатів). Тим самим була скасована Українська Народна Республіка і встановлена Українська держава.

  Прийняв офіційний титул: «Його Світлість Ясновельможний Пан Гетьман Всієї України». Спирався на підтримку німецьких військ і співчуття офіцерських кіл колишньої російської армії. В ході реформ Скоропадського були створені Українська академія наук та Український університет у Кам'янці-Подільському. У середині грудня 1918 року Київ було взято військами Директорії УНР, сформованої 13 листопада 1918 року на чолі з Симоном Петлюрою та Володимиром Винниченком. Сам Скоропадський 14 грудня 1918 року зрікся престолу і таємно покинув Україну, виїхавши в Берлін.

 З ініціативи української громадськості та за підтримки гетьмана протягом

1918 р. були створені Українська Академія наук (що існує й донині, першим її президентом став В. Вернадський), засновані два державні українські університети — в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій, Національний архів, Національна бібліотека та інші навчальні й культурні заклади.

    Жив у Німеччині як приватна особа за адресою: Берлін-Ванзеє, Альзенштрассе, 17. Під час Другої світової війни послідовно відмовлявся від пропозицій співпраці, що надходили від нацистів. Допоміг звільнитися багатьом українцям (Бандера, Мельник, Стецько) з нацистського ув'язнення.

  Був смертельно контужений у результаті бомбардування англо-американською авіацією станції Платлінг поблизу Регенсбурга і помер через кілька днів у госпіталі Меттенського монастиря. Помер Павло Скоропадський у квітні 1945 року у Баварії, похований у м. Меттен (Баварія).