Лабораторія маленьких дослідників

  Як не дивно, але все життя ми вчимося! 

Знання збагачують наш світ, відкривають перед нами нові горизонти. В народі говорять:"Здобудеш освіту – побачиш більше світу". Коли ми вчимося, ми розвиваємося, стаємо досвідченішими, мудрішими, по-новому сприймаємо речі навколо. А вчимося ми завжди - кожну хвилину життя, не тільки по книгах і підручниках. Кожна пережита нами ситуація, кожна людина несуть нам нові знання про світ.
З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знищеним.
   Мета цього дня — сприяти усвідомленню людьми корисності науки, необхідності більш тісної взаємодії між наукою і суспільством.

  Наші бібліотекарі з дітьми старшої групи ЗДО 687, та школярів 324 школи провели цікаву дослідницьку діяльність,  розповідали дітям про професію вченого, про її важливість, адже науковці працюють для майбутнього всіх жителів Землі: саме вони придумали транспорт, комп’ютери та мобільні телефони, винаходять ліки від хвороб, попереджають людей про землетруси та буревії тощо. 

 

Також з вихованцями протягом дня були проведені цікаві досліди з водою та повітрям, де діти на практиці дізнавалися про основні її ознаки та властивості, залюбки визначали щільність води, спостерігали за зміною кольору.

Гра з повітрям допомогла дітям зрозуміти що таке вакуум.

 Також досліди допомогли дітям засвоїти, що одні предмети плавають, а інші тонуть у воді.

Отже, діти мали можливість протягом дня побувати в ролі дослідників та робити відкриття.

Вік - живи вік учись.

   Наука робить наше життя і комфортніше, і цікавіше, і простіше. Завдяки науці ми маємо ліки від багатьох хвороб. Сьогодні такий день, який нагадує про важливість науки. Це свято для науковців і всіх нас.
  Щорічно в усьому світі відзначають Всесвітні дні науки в ім’я миру та розвитку . Вони були засновані у 2001 році під егідою ЮНЕСКО. Всесвітні дні науки в ім*я миру і розвитку спрямованиі на підвищення рівня поінформованості громадськості про важливість науки, її популяризацію та ліквідацію розриву між наукою і суспільством.У рамках проекту "Дні науки" проводяться лекції, демонстрації, екскурсії та майстер-класи для всіх, хто цікавиться наукою, незалежно від віку чи рівня знань.

   Більшості своїх досягнень людина зобов’язана закладеної в неї Господом Богом здібності до спостереження, аналізу і розумінню явищ, що відбуваються навколо нього у просторі та часі. Систематизуючи отримані знання, людство помітило, що ці знання можна не тільки зберігати, передовати з покоління до покоління, але й доповнювати, розвивати і уніфікувати. Так з’явилася наука.
   Ніхто не знає коли саме це відбулося чи яка саме наука першою з’явилася на світ, однак достеменно відомо, що до цих пір людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напрямку. Це неймовірно, але це так.

Пропонуємо вашій увазі вікторину.

Дні героїчної оборони

  Вранці 6 листопада бійці нашої армії йшли Хрещатиком. Він був зруйнований і спалений. Страшний, безлюдний, згорілий та розбитий Київ зустрічав своїх визволителів. Осінній вітер ніс гар і перший сніг, тріпав прапори і вибивав сльози з очей солдатів. Чорні очниці порожніх вікон, провали та пустирі на місці красивих будинків, і руїни, руїни, руїни.

  Ніч із 5 на 6 листопада стала вирішальною в битві за Київ. По Брест-Литовському шосе (нині – Берестейський проспект) у місто пробились танкісти капітана Д. А. Чумаченка. Особливо жорстокі бої за Київ розгорнулися 5 листопада в районі Святошина, де проходив останній оборонний рубіж противника. Наприкінці дня був взятий і цей рубіж. Одним з перших прорвався у центр міста — на Хрещатик танк капітана Н. М. Шолуденка. Ступивши на рідну землю він раптом помітив групу гітлерівців, які стріляли у бійців. Никифор Микитович кинув у ворогів дві гранати, але недобитий фашист дав по танкісту автоматну чергу. Шолуденко встиг сказати своїм бойовим друзям, які підбігли до нього: «Нічого, Київ наш».

До чотирьох годин ранку 6 листопада опір противника в Києві був зламаний. 32 киян за звільнення Києва отримали найвищу нагороду.
7 листопада 1943 року біля пам'ятника Т. Г.Шевченка
відбувся мітинг мешканців Києва з нагоди визволення.
...Минули роки, десятиріччя, змінилися погляди, уявлення про минуле — життя триває в інших вимірах, і це цілком природно. Але спробуйте тепер пояснити правнукам учасників оборони Києва, як могло статися, що Вермахт 1941 року дійшов від західного кордону до Києва за двадцять днів! Тобто, десь 800 км по прямій — по 40 км за добу! Неймовірно, але — незаперечний факт: 22 червня стався "віроломний напад", а 11 липня передові частини 6-ї армії під командуванням генерал-фельдмаршала Вальтера фон Рейхенау вже вийшли на рубіж річки Ірпінь, що за 20 км від Хрещатика!
Для порівняння двох тогочасних збройних сил, двох тоталітарних держав нагадаймо ще й такий незаперечний факт: від 6 листопада 1943 до 28 жовтня 1944 року, тобто від дня визволення Києва і до дня визволення всієї України, "легендарна, непереможна, в боях пізнавша радість перемог" цілий рік гнала " ненависного ворога" за тим самим напрямком — від річки Ірпінь, від столиці України — до кордону. Двадцять днів і... цілий рік. Скільки б не намагатися пояснювати, чому так сталося, але так було... Про ці речі й досі не заведено згадувати, мовляв, цим можна образити ветеранів. Бо таки справді перемогли! От тільки якою ціною — їм так само неприємно, боляче згадувати.
Від самого початку тієї війни, незважаючи ні на що, велась потужна пропагандистська робота, спрямована на піднесення бойового духу армії та належного патріотичного виховання населення. Щодо останнього, то наші люди за двадцять передвоєнних років добре навчилися слухати між словами та читати між рядками. Отож, із початком війни кинулися запасатися сіллю, милом, сірниками та гасом, рештою — як вдасться. Ще у серпні 1941-го радіо повідомляло про бої "на Коростенському напрямку", а над Голосієвом висіли хмари диму та в Києві виразно чувся гуркіт канонади звідти...

  Окупація Києва тривала 778 днів. Величезне місто, яке налічувало до війни 900 тисяч жителів, спорожніло. До осені 1943 року в ньому залишилося лише 180 000 осіб. Німці перетворили на руїни багато вулиць, підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври, будівлю цирку, спалили ТЮГ, консерваторію, зруйнували Академію наук України, більшість медустанов міста, 140 шкіл, 900 будівель держзакладів, кінотеатрів.

Визволення Києва отримало широкий міжнародний відгук. 

   Бібліотекою підготовлено книжкову виставку, а також відеочитання.

Експозиція містить літературу, яка висвітлює, коментує, тлумачить події тих страшних днів. 

Читач має змогу вдивитися в обличчя людей на старих світлинах, розглянути краєвиди й будинки Києва, яких уже немає й уявити столицю України часів окупації.

“У вирі книжкових жахів, містики, пригод”

Наближається одне із найбільш страшних свят, а саме Хеловін.

 Світ його святкує у ніч із 31 жовтня на 1 листопада. Що цікаво, кожна держава це робить по-різному. 

За язичницькими віруваннями західних європейців у ніч Хелловіну відчиняються двері у потойбічний світ, і духи померлих приходять на землю, щоб знайти собі відповідне тіло. Тому від усіляких скелетів, вампірів та привидів, що можуть постукати у ваші двері, досвідчені люди радять відкупитися — насипати торбу гостинців-ласощів.

Хеллоуїн - це один з найцікавіших і незвичайних свят. Тому, що в цей день веселяться зомбі, привиди, відьми, чаклуни і всякі страшні монстри. Все популярнішою серед українців стає традиція святкування Хелловіна. 

З метою познайомити відвідувачів зі світом чарівних істот українського міфу, бібліотекарі організували Хелловін квест  в нашій бібліотеці. 

Дракула, привиди, відьми, зомбі, гарбуз, летючі миші, чорна кішка, мара -  книжкові герої фантастичних оповідань та пригод, і багато іншої нечисті, але зі світлими душами, веселими посмішками заполонили приміщення бібліотеки.

В ігровій формі діти познайомилися з українськими міфами та легендами. Поблукали стежками правічного лісу, послухали і потанцювали під чугайстрову сопілку, познайомилися з добрими, лагідними Хухами.  Завітали в гості до лісовика та  водяника і його підопічних русалок та морських людей. 

Побродили полями з житнім дідом та з іншими духами землі.

 З українськими чарівними духами нас познайомила письменниця Дара Корній, через серію своїх книжок «Чарівні істоти українського міфу», Василь Королів-Старий " Хуха-Моховинка" та забуті нами українські народні казки.

На кожному етапі квесту, дітей чекали веселі конкурси, вікторини, головоломки та ігри. Всі були трішки втомлені і задоволенні. 

Наприкінці заходу разом поласували  солодощами з чаєм. 

Свято було веселим, цікавим і зовсім нестрашним!

"Неймовірна круговерть" Гра до Дня української мови та писемності

27 жовтня, українці відзначають День української писемності та мови.

День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій – в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

До Дня української писемності і мови в бібліотеці провели мовну гру "Неймовірна круговерть". Розпочали його з історичного екскурсу, про тернистий шлях розвитку писемності і мови. Розповіли про Нестора -Літописця. 

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним з авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Дітям було цікаво дізнатися , як виглядала перша абетка, хто її створив, перший твір написаний українською сучасною мовою.

Сучасна літературна українська мова з’явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається “Енеїда” І.П. Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців, за різними оцінками, від 40 до 45 млн осіб, більшість з яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.

                              

Попрактикувалися і перевірили свої знання у мовних баталіях. Розгадували кросворд,  відгадували літературні загадки, одним із завдань було скласти відомі прислів’я та приказки, вивчили скоромовку. Познайомили дітей з цікавими книгами, які розповідають і допомагають нам досліджувати і вивчати українську мову.

Читали легенди і казки про мову. 

 

На згадку, про цей день виготовили листівку "День писемності і мови".