Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.
За значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на чотири групи:
Ті, що співвідносяться з іменниками (відповідають на питання хто?, що?) я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-що, казна-хто, ніхто, ніщо
Ті, що співвідносяться з прикметниками (відповідають на питання який? чий?) мій, твій, ваш, наш, їхній, той, цей, дечий, чийсь, нічий, ніякий
Ті, що співвідносяться з числівниками (відповідають на питання скільки? котрий?) скільки, стільки, скількись, казна-скільки, котрий, котрийсь, декотрий, котрий-небудь, ніскільки
Ті, що співвідносяться з прислівниками (відповідають на питання як? де? коли? куди? звідки? з якою метою?): так, там, тут, туди, тоді, звідти.
За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяють на розряди:особові - указують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вониЗверни увагу!
Для виявлення ввічливого ставлення до співрозмовника в українській мові займенники ти, твій замінюють займенниками Ви, Ваш у звертаннях до однієї особи. Ці займенники пишуться з великої літери:
Зворотний - зворотний займенник себе вказує на того, хто виконує дію. Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками.себе
взаємніодне одного, одне другого
Указують на приналежність предмета будь-якій особі: мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній, змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її — незміннімій, твій, ваш, наш, його, її, їхній
Вказівні цей, той, такий указують на один предмет, стільки — на невизначену кількість.
Займенники цей, той (отой), такий змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенник стільки змінюється лише за відмінкацей, сей, осей, той, такий
Означальні вказують на ознаку предмета (весь, сам, самий, всякий, кожний, інший, жодний) і змінюються, як прикметникивесь, всякий, кожен, самий, сам, жодний, інший
Питальні містять у собі запитання про особу (хто), предмет (що), ознаку (чий, який, котрий), кількість (скільки). Уживаються тільки на початку у питальних реченнях: Скільки зірок на небі? Хто написав цей твір?
Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками; чий, який, котрий — за родами, числами й відмінками, як прикметники.хто?, що?, скільки?, котрий?, чий?
Відносні (ті самі, що й питальні) уживаються тільки для поєднання простих речень у складне.Зверни увагу!
В український мові відносний займенник «що» збігається за написанням і звучанням зі сполучником «що», який також з’єднує залежне речення з головним у складному.Якщо ми можемо слово «що» замінити синонімічним йому «який», то це займенник:
Приклад: Вона так гарно намалювала сімейку грибів-боровиків, що (які) стали в коло на лісовій галявині (В. Чухліб).
Коли ж така заміна неможлива, то «що» — сполуч ник:
Приклад:І знали ми, що слави нам не буде (І.Франко)хто, що, скільки, котрий, чий (інколи два розряди об'єднують у питально-відносний)Неозначені вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість, утворюються додаванням часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь до питальних займенників: будь-хто, що-небудь, казна-скільки, хтось, абиякий, дехто.
Неозначені й заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні, від яких вони утворюютьсяабихто, абищо, деякий, дечий, хтось, щось, котрийсь, будь-хто, будь-що, скільки-небудь, казна-скільки, хтозна-як
Заперечні вказують на відсутність особи, предмета, ознаки чи кількості, утворюються додаванням префікса ні до питальних займенниківніхто, ніщо, ніяк, ніскільки, аніщо, анічий, аніякий
За значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на чотири групи:
Ті, що співвідносяться з іменниками (відповідають на питання хто?, що?) я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-що, казна-хто, ніхто, ніщо
Ті, що співвідносяться з прикметниками (відповідають на питання який? чий?) мій, твій, ваш, наш, їхній, той, цей, дечий, чийсь, нічий, ніякий
Ті, що співвідносяться з числівниками (відповідають на питання скільки? котрий?) скільки, стільки, скількись, казна-скільки, котрий, котрийсь, декотрий, котрий-небудь, ніскільки
Ті, що співвідносяться з прислівниками (відповідають на питання як? де? коли? куди? звідки? з якою метою?): так, там, тут, туди, тоді, звідти.
За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяють на розряди:особові - указують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вониЗверни увагу!
Для виявлення ввічливого ставлення до співрозмовника в українській мові займенники ти, твій замінюють займенниками Ви, Ваш у звертаннях до однієї особи. Ці займенники пишуться з великої літери:
Зворотний - зворотний займенник себе вказує на того, хто виконує дію. Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками.себе
взаємніодне одного, одне другого
Указують на приналежність предмета будь-якій особі: мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній, змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її — незміннімій, твій, ваш, наш, його, її, їхній
Вказівні цей, той, такий указують на один предмет, стільки — на невизначену кількість.
Займенники цей, той (отой), такий змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенник стільки змінюється лише за відмінкацей, сей, осей, той, такий
Означальні вказують на ознаку предмета (весь, сам, самий, всякий, кожний, інший, жодний) і змінюються, як прикметникивесь, всякий, кожен, самий, сам, жодний, інший
Питальні містять у собі запитання про особу (хто), предмет (що), ознаку (чий, який, котрий), кількість (скільки). Уживаються тільки на початку у питальних реченнях: Скільки зірок на небі? Хто написав цей твір?
Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками; чий, який, котрий — за родами, числами й відмінками, як прикметники.хто?, що?, скільки?, котрий?, чий?
Відносні (ті самі, що й питальні) уживаються тільки для поєднання простих речень у складне.Зверни увагу!
В український мові відносний займенник «що» збігається за написанням і звучанням зі сполучником «що», який також з’єднує залежне речення з головним у складному.Якщо ми можемо слово «що» замінити синонімічним йому «який», то це займенник:
Приклад: Вона так гарно намалювала сімейку грибів-боровиків, що (які) стали в коло на лісовій галявині (В. Чухліб).
Коли ж така заміна неможлива, то «що» — сполуч ник:
Приклад:І знали ми, що слави нам не буде (І.Франко)хто, що, скільки, котрий, чий (інколи два розряди об'єднують у питально-відносний)Неозначені вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість, утворюються додаванням часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь до питальних займенників: будь-хто, що-небудь, казна-скільки, хтось, абиякий, дехто.
Неозначені й заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні, від яких вони утворюютьсяабихто, абищо, деякий, дечий, хтось, щось, котрийсь, будь-хто, будь-що, скільки-небудь, казна-скільки, хтозна-як
Заперечні вказують на відсутність особи, предмета, ознаки чи кількості, утворюються додаванням префікса ні до питальних займенниківніхто, ніщо, ніяк, ніскільки, аніщо, анічий, аніякий
Немає коментарів:
Дописати коментар