Українська музична культура

Нещодавно в бібліотеці №11 відбулася чудова подія – заняття українського мовного простору, присвячене нашій багатій музичній культурі. Ми поринули у світ звуків, мелодій та історій, які творили видатні українські композитори ХХ-ХХІ століть.

Бібліотекарі підготували захопливу подорож у часі, розповівши про творчість таких майстрів, як Мирослав Скорик, Валентин Сильвестров, Євген Станкович та багато інших. Ми дізналися про їхній внесок у розвиток української музики, про їхні унікальні стилі та твори, які стали справжньою гордістю нашої нації.

Добірка цікавих фактів про життя видатних українських композиторів ХХ–ХХІ століття:

Борис Лятошинський (1895–1968)

 Один із засновників українського музичного модернізму. У своїй ранній творчості орієнтувався на європейських модерністів, зокрема Скрябіна та Дебюссі.

Був не лише композитором, а й педагогом – викладав у Київській консерваторії, серед його учнів були Іван Карабиць, Валентин Сильвестров та Євген Станкович.

 Був відомий у Європі, але через радянську цензуру багато його творів не виконувалися в СРСР або піддавалися змінам. Наприклад, фінал його Третьої симфонії (1951) довелося переробити на більш "оптимістичний".

 Писав музику до кіно. Один із найвідоміших його кінопроєктів – фільм «Тарас Шевченко» (1951).

Мирослав Скорик (1938–2020)

 Походив із родини, яка постраждала від радянських репресій – його сім'ю в 1947 році депортували до Сибіру.

Навчався у Львові та Москві, де здобув освіту композитора та музикознавця.

 Його творчість відзначалася надзвичайною різноманітністю – від симфонічних творів до джазових обробок українських народних пісень.

 Написав музику до фільму «Тіні забутих предків» (1965), який став світовою кінокласикою.

«Мелодія» Скорика стала неофіційним гімном України – її виконують на державних заходах, а також вона звучала на Майдані під час Революції Гідності.

 Був художнім керівником Київської опери та активно впливав на розвиток української музичної культури.

Валентин Сильвестров (нар. 1937)

 Спочатку працював у авангардному стилі, але згодом перейшов до мінімалізму та неоромантизму.

 Його стиль називають "музикою після музики" – він прагне передати відлуння вже знайомих мотивів, роблячи їх надзвичайно ніжними та ліричними.

 Його музику виконують у найкращих концертних залах світу, серед його прихильників – німецький диригент Рейнхард Гьбель та режисер Стівен Спілберг.

 Через війну в 2022 році емігрував до Німеччини, але продовжує писати музику, часто присвячену Україні.

Євген Станкович (нар. 1942)

 Його творчість поєднує сучасні техніки з народними мотивами – він часто використовує гуцульські та бойківські мелодії у своїх симфоніях.

 Написав понад 6 симфоній, балети, камерні твори та музику для кіно.

 Автор «Київських фресок» – твору, який свого часу вважався надто сміливим для радянської влади.

 У 2017 році отримав звання «Герой України» за свій внесок у культуру.

Алла Загайкевич (нар. 1966)

Алла Леонідівна Загайке́вич (нар. 17 грудня 1966) — українська композиторка, учасниця багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, Франції, Швеції, Японії, Китаї, Росії, Чехії, Литві, Канаді, Німеччині, Польщі. Авторка численних музикознавчих статей у наукових збірках і журналах в Україні та за кордоном.

 Одна з найвідоміших українських композиторок, що працює з електроакустичною музикою.

 Створила саундтрек до першого українського фільму, номінованого на «Оскар» – «Мамай» (2003).

 Використовує електронну музику, поєднуючи її з традиційними мотивами.

 Є лауреаткою багатьох міжнародних премій у сфері сучасної музики.

Ці композитори не тільки змінили українську музику, а й здобули визнання далеко за її межами. Їхні твори звучать у найкращих концертних залах світу, а їхній вплив на сучасне мистецтво неможливо переоцінити.

Особливою частиною заняття стало знайомство з українськими музичними інструментами. Ми дізналися про їхнє походження, особливості звучання та навіть спробували зіграти кілька простих мелодій. Виявляється, опанувати музичний інструмент не так вже й складно, як здається!

А щоб зробити наше заняття ще цікавішим, бібліотекарі підготували різноманітні ігри. Учасники грали в "Словесні піжмурки", де потрібно було відгадати назву пісні за описом, у "Вгадай мелодію", де ми змагалися у знанні відомих українських композицій, та у "Вправного музиканта", де кожен міг проявити свої музичні здібності. Між іграми, робили музичні паузи, під час яких наша юна читачка Анастасія  грала нам на скрипці.

Цей день був наповнений позитивними емоціями, новими знаннями та незабутніми враженнями. Ми вкотре переконалися, наскільки багата та різноманітна наша українська культура. І ми вдячні бібліотеці №11 за можливість доторкнутися до цього скарбу!

Приєднуйтесь до нас!

Якщо ви хочете дізнатися більше про українську культуру, якщо ви любите музику, українські традиції та хочете провести час цікаво та з користю, приєднуйтесь до наших занять українського мовного простору в бібліотеці №11. Ми завжди раді новим учасникам!

До зустрічі на наступних занятттях!