Ділова мова. Звертання .

Сьогодні в нашій бібліотеці в рамках мовного простору "Мовограй" пройшло заняття з української мови присвячене діловій мові,а саме - звертанню.

Відвідувачі мали змогу ознайомитись з новими правилами правопису, переглянути відео,

виконали дидактичні вправи

В українській мові існує багато форм звертань, найпоширенішими з яких є :

пане (пані, панове),добродію (добродійко, добродії),брате (сестро),козаче,друзі,колеги. Товариш, товаришко ,товариство, громадо, а також утворені з двох слів пане-брате, друже-козаче...

Вони можуть супроводжуватися означеннями :

дорогий,рідний,ласкавий, шановний,шляхетний, вельмишановний, високоповажний. 

При виконанні службових обов'язків до послів звертаються Ваша Високоповажносте. Цей титул у порядку ввічливості використовують, звертаючись до президентів, прем'єр-міністрів, спікерів парламентів, міністрів, послів, зокрема й колишніх. У деяких країнах (Франції, Польщі, США) так титулують лише іноземних послів і державних діячів. високодостойний,(Британія),глибокоповажний, які підкреслюють достоїнства особи, до якої ми звертаємось.

 Також українці часто вживають пестливі форми звертань:братоньку,сестронько, товаришеньку, пануню, козаченьку, 

ріднесенький, милесенький,голубоньку...

Ще є жінко, жіночко,чоловіче.

Сьогодні популярним є звертання пане (пані, панове), яке поєднується з прізвищем, ім’ям або назвою особи за фахом чи видом діяльності. Ці слова вживають: з назвами посад: Шановний пане Президенте!, Шановна пані Голово! Ці звертання найбільш офіційні, їх вживаються стосовно високопосадовців.

 Воно може також поєднуватись з іншим словом-звертанням: пане-добродію, пане-брате, пане-товаришу...

Зауважимо, що це звертання вживалось в українській мові не менш як сім століть (!) і, на думку науковців, було праслов'янським запозиченням з іранської мови, яке мало первинне значення охоронець, захисник. Слово-регулятив пан присутнє в усіх західнослов'янських мовах і в етикетному застосуванні є засвідченням поваги до адресата.

Звертання добродію (добродійко, добродії) вважається давньою почесною назвою особи, яка чинить добро. Воно є шляхетним і зручним, бо можемо так звертатися як до знайомих, так і малознайомих людей.

Традиційним українським звертанням є й товаришу (товаришко, товариші, товариство). Як свідчить народна творчість, це звертання вживали козаки, січові стрільці, чумаки, виявляючи тим свою повагу, довір’я, дружбу. Проте у радянський час воно набуло дещо негативного відтінку і сьогодні втратило популярність.

Усі слова звертання вживаємо в кличному відмінку: пане Богдане, панно Софіє, друже Анатолію.

Отож, звертання чоловічого роду твердої групи у кличному відмінку мають закінчення -е: брате, пане, козаче, друже.

Звертання чоловічого роду м’якої та мішаної груп – -у, -ю: добродію, товаришу. Закінчення -ю мають іменники м'якої групи (основа закінчується на м'який приголосний і деякі іменники з основою, що закінчується на -р): Юрію, Василю, Валерію, Григорію, Сергію, Дунаю, краю, князю, володарю, гаю, бійцю, знавцю, каменю, кобзарю, лікарю.

Згідно з новою редакцією правопису до чоловіків з іменами Ігор, Лазар правильно звертатися Ігорю, Лазарю, бо це іменники м'якої групи, які в кличному відмінку мають закінчення - ю. Порівняйте: лікар — лікарю, Ігор — Ігорю. (за аналогією до іменників кобзар, секретар, косар

Чоловіче ім'я по батькові від Ігор — Ігорьович, а не «Ігорович».

  В імені Олег правильними є дві форми звертання: «Пане Олеже!» та «Вельмишановний Олегу Олеговичу!» 

Звертання жіночого та чоловічого роду твердої групи – -о: панно, сестро, колего.

Найпоширеніша помилка трапляється під час привітання. Часто у листах виникає питання яку форму обрати «Добрий день» чи «Доброго дня». Сучасні мовознавці рекомендують вживати: «Добрий день, Олено Петрівно», «Добрий вечір, Ірино Миколаївно», а форму «доброго» вживати з іменником «ранку»: «Доброго ранку, колеги»

Найпоширеніша форма звертання – за допомогою імені та по батькові, які вживаємо у кличному відмінку. Тоді змінюються закінчення і в імені, і у по батькові. Як правило, до них додається присудок ввічливості «шановний» або «шановна», «пан» або «пані»:

«Шановна Ліліє Олександрівно!», «Пані Олено!»,

«Шановний Сергію Миколайовичу!», «Пане Юрію!» .

Всередині звертання в жодному разі не потрібна кома, вона ставиться лише після нього.

 В імені Олег правильними є дві форми звертання:

«Пане Олеже!» та «Вельмишановний Олегу Олеговичу!»

Етикетні формули звертання, вітання і прощання  відрізнятимуться. Обираючи, пам’ятайте: ввічливість породжує і викликає ввічливість

Кожне з наведених звертань є українським. Перевагу надаємо тому, яке нам до душі та відповідає особі, до якої звертаємось.

До речі: вислів Спасибі! є східнослов'янським явищем, яке виникло після прийняття християнства. Первинно це двослівна мовна формула вдячності Сьпаси богь з вихідним значенням побажання спасіння богом того, кому дякували. Цікаво, що в західнослов'янському аналогічному побажанні закладена ідея „Хай Бог заплатить тому, кому дякували".