Розпізнай насильство, зупини його.

   У рамках Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства", що триває з 25 листопада до 10 грудня, бібліотекарі організували вуличну акцію під назвою “Розпізнай насильство, зупини його”. Вони розповіли про способи виявлення насильства, його різновиди, а також про те, куди звертатися у випадку його проявів, і чому ця акція проводиться саме в зазначений період.

Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» має на меті привернути увагу суспільства до проблеми подолання насильства в сім'ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Дати початку та завершення акції обрані не випадково: вони формують символічний ланцюг, поєднуючи заходи проти насильства з діями на захист прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства є порушенням прав людини.

Період кампанії «16 днів проти насильства» охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Чоловік постійно критикує. Що робити?
Якщо між подружжям виникло непорозуміння, перш за все потрібно розібратися в причинах невдоволення партнера, а потім діяти.
Ось деякі з можливих причин постійної критики з боку чоловіка:
      1. Модель батьківської сім'ї.
Можливо, він виріс в сім'ї, де критикувати один одного було нормою. І він не знає, як вести себе по-іншому.
Тоді говорите саме про це, запропонувавши змінити модель взаємин.

      2. Несповнена потреба бути важливим для вас і коханим
Наприклад, ваш чоловік ненавидить безлад у домі. Він багато разів просив вас підтримувати порядок, але в оселі маленькі діти, і ідеального порядку немає. Його потреба бути почутим не задоволена. І він починає злитися вже не через безлад, а через те, що його словам не надають значення.
Скажіть, що ви його чуєте, розумієте його роздратування, але у вас не виходить робити те, що він просить, тому що... (поясніть вашу причину).

    3. Накопичені образи
Це відбувається, коли в стосунках багато нерозуміння і невдоволення. Тоді в парі у кожного "своя біль", яка шукає виходу.
В цьому випадку потрібно не боротися з критикою, а знижувати "градус ворожості" в парі, відновлювати теплі відносини.

    4. Він – перфекціоніст
Коли ми ставимо собі жорсткі рамки, ми ставимо їх і іншим. Можна спробувати допомогти партнеру усвідомити це: "Ти занадто суворий до себе і до нас. Іноді дуже важко бути з тобою поруч". Якщо не вийде, шукайте професійної допомоги у психолога.

   5. Емоційне насильство
Критика, образи, приниження, контроль – це ознаки аб’юзу (залежні, принизливі відносини, в яких одна людина порушує особисті кордони іншої). Якщо це ваша ситуація, мені дуже шкода. Що б ви не зробили, як би ви не старалися, це не змінить домашнього тирана.
Будь ласка, не залишайтеся один на один з такою ситуацією. Шукайте професійної допомоги у психолога або психотерапевта! 

      Як утриматися від насильства під час сварки.
-Якою б гарною не була ваша сім'я, але сварок і конфліктів між подружжям не уникнути. Однак можна уникнути насильства при з'ясувати ваших відносин. Ці ж рекомендації будуть корисні вам також в спілкуванні з вашою дитиною.
 Не застосовувати насильство під час конфліктних ситуацій, вам допоможе дотримання таких правил вираження ваших зауважень або точки зору:

  1. Візьміть паузу і не приступайте до розмови до тих пір, поки емоції всіх учасників розмови не заспокояться. Для цього можна вийти в іншу кімнату, умитися холодною водою, прогулятися на вулиці, прийняти душ, глибоко подихати, зробити кілька спортивних вправ.
   2. Не починайте розмову в стані втоми, пізно ввечері або вночі.
  3. Починаючи розмову, не використовуйте ні активну, ні пасивну агресію. Будь-яка агресія сприймається як напад, а значить друга сторона зосередиться на своєму захисті або буде нападати у відповідь, і, як наслідок, не зможе почути ваших аргументів. До пасивної агресії відносяться: деструктивна критика, знецінення, ігнорування, "багатозначне мовчання", маніпуляції, звинувачення, присоромлення, газлайтінг
  4. Для вираження своєї точки зору або претензій до вашого чоловіка/дружини або дитини використовуйте таку схему: (1) опис ситуації в «Я»-повідомленнях – (2) мої почуття – (3) конкретне прохання.

Коли людина говорить про себе і свої почуття, вона знаходиться "на своїй території". У такому випадку ваш співрозмовник не відчуває, що на нього нападають (немає загрози для "його території"), а значить з'являється шанс, що він почує вас.

Коли людина просить, а не вимагає, то ймовірність виконання прохання підвищується в багато разів, у той час як вимоги та накази зазвичай ігноруються. Прохання передбачає, що інша людина є вільною та може відмовити, а тому набагато краще сприймається вашим співрозмовником.

Давайте на конкретних прикладах подивимося, як ця схема неагресивного вираження ваших претензій працює на практиці.

Ситуація 1

Не правильно: «Знову ти розкидав речі! Нормальні люди так не роблять! Скільки можна мені це терпіти?»

Правильно: «Коли я бачу розкидані речі, я засмучуюся, злюся, мій настрій псується, тому що для мене дуже важливий порядок. Будь ласка, коли заходиш додому, складай речі на полиці».

Ситуація 2

Не правильно: «Я скоро збожеволію від цього дому, від цих дітей, від тебе! Скільки я всього роблю, а нікому діла немає! Пощастило ж Марічці! Її чоловік для неї найняв помічницю по хатніх справах!»

Правильно: «Коли я займаюся дітьми і хатніми справами з ранку до вечора щодня, я дуже втомлююся, відчуваю себе загнаною, в розпачі, починаю дратуватися через дрібниці. Будь ласка, давай домовимося, що ти будеш гуляти з дітьми після роботи 1 годину, щоб я могла відпочити, прийняти ванну, подбати про себе.»

Ситуація 3

Не правильно: «Знову ти на своїй хвилі! Тобі плювати на мене! Ні слова тепер від мене не почуєш!»

Правильно: «Коли я важко працюю, роблю це, а мої зусилля не знаходять підтримки і знецінюються, я спантеличений, відчуваю образу, сум, розчарування, свою непотрібність. Будь ласка, підтримай мене словами, скажи мені: чи важливий/важлива я для тебе і мій внесок в сім'ю?»

    Крик не допоможе! Як же випустити агресію?
Поговоримо про помилкові способи звільнення від негативних емоцій.
  Існує МІФ, що треба звільняти себе від негативних емоцій, нібито необхідно випускати агресію, і що це розряджає і дуже допомагає. Скільки б ви не кричали в лісі – це не допомагає. Скільки б ви не рвали папір – це не вирішує вашу задачу. Скільки б ви не били посуд з ідеєю звільнити себе від агресії – це лише створить ілюзію самодопомоги.

Якщо ви не розумієте адресата агресії, і які ваші потреби за нею стоять, якщо ви не відчуваєте ЩО глибше, чого ви боїтеся, всі ваші старання знизити напругу криком, спортом, стрільбою – не допоможуть!

Існують дослідження, що такі способи, навпаки, можуть посилити агресію, з якою ви не зустрілися, не розібралися, і яку ви не розумієте.

Єдине, що допомагає – УСВІДОМЛЕННЯ себе: помічати свої потреби (дефіцити), говорити про свої почуття з іншими і шукати шляхи вирішення тих завдань, які провокують агресію. І з повагою ставиться до непростих почуттів, які при уважному вивченні себе, допоможуть налагодити ваше життя.
Якщо пасивна агресія діє на рівні страху, то альтернативою такої поведінки є відносини побудовані на любові, довірі, прийнятті, взаємопідтримки. 

Булінг.

Булінг - це небажана агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей шкільного віку по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.
небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

Причин — безліч, а жертвою може стати кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу.
40% жертв ні з ким не діляться проблемою,навіть з батьками.
67% дітей стикалися з випадками булінгу за останні 2-3 місяці.
Соромязливі та закриті до спілкування діти стають жертвами булінгу в 2 рази частіше.
Більшість дітей булять інших дітей за те, що вони виглядають, говорять, думають не так, як більшість дітей що їх оточує.
24% українських школярів зараховують себе до числа жертв булінгу
44% школярів - спостерігачів ігнорували булінг, тому що їм було страшно за себе.