Правильна вимова часто вживаних слів

Сьогодні в нашому мовному просторі "Етномовники" пройшло ще одне заняття з української мови.

Тема: ознайомлення з книжкою Б.Антоненка-Давидовича "Як ми говоимо".

На закріплення теми, як завжди цікаві практичі завдання

Що таке грамотність? Це поняття значно ширше, ніж просто вміти писати і читати. Це не лише вміння здобувати знання, а й розуміння як їх використати. І, насамперед, потрібно вміти чітко висловлювати свої думки. Говорити не просто красиво, а й правильно. Бо мова – це духовне обличчя людини. Нам здається, що ми добре володіємо українською мовою. Але на практиці часто наша мова переповнена російськими кальками та суржиком. А хочеться говорити так, щоб навіть розмова на буденну тему звучала як музика.

Часто ми чуємо, як кажуть: “На протязі року”, “на протязі 2-х годин” і так далі. Це типова калька з російської. “На протязі” у зворотньому перекладі звучить як “на сквозняке”. Тому слід вживати “протягом року” або ж “впродовж”. А “на протязі” можна стояти. Хоча не варто.

Як розрізнити “у рамках” і “у межах”? Майже кожного дня ми бачимо повідомлення у ЗМІ, про те, що “у рамках заходу відбулося…” чи “у рамках візиту президента до США…”. А які ж у заходу чи візиту можуть бути рамки?! Правильно говорити – “у межах заходу”. А “у рамці” висить картина на стіні.

“Чи можемо ми поговорити на рахунок підвищення моєї зарплатні?” – грамотний керівник відмовив би. Це теж калька з російської – “говорить насчет работы”. Тому варто говорити “щодо підвищення зарплати”, “з приводу”. А “на рахунок” можна покласти гроші.

Часто ми говоримо: “я засипаю” (російською – я засыпаю). Доречніше вжити у цьому випадку “я засинаю”. А “засипати” можна яму піском.

Хто шукав житло, той не раз бачив в оголошеннях “зніму будинок, квартиру, кімнату…”. Звідки знімеш?! “Знімати” можна посуд з полиці чи кота з дерева. А житло “винаймають”.

Досить часто ми не задумємось яке слово вжити: башта чи вежа? “Якщо глибше проаналізувати всі ті випадки, – зазначає Б. Антоненко-Давидович, – де трапляються ці слова, то можна зробити такий висновок: слово башта треба ставити там, де мовиться про військові споруди давноминулих або минулих часів загальної й української історії (доба козаччини), як це бачимо в “Енеїді” І. Котляревського: “Для ночі вдвоє калавури по всіх поставили баштах, ліхтарні вішали на шнури, ходили рунди по валах”. Слушним це слово буде й у сучасній військовій техніці (наприклад, башта в танку). А ось там, де йдеться про будови, що втратили військове значення, або про архітектурні об’єкти, надто ґотичного типу, більше пасуватиме слово вежа. Так само в технічних конструкціях слід користуватися словом вежа, наприклад, телевізійна вежа.

Кольорові символи Великодня

9 квітня бібліотекарі Бібліотеки для дорослих №11 завітали до учнів 4 класу спеціалізованої школи № 324, щоб познайомити дітей з українськими великодніми традиціями та провести творчу майстерку «Кольорові символи Великодня».

Під час зустрічі школярі дізналися про давні традиції українського писанкарства. Бібліотекарі розповіли, що у давнину люди уявляли світ як велике яйце: його шкаралупа символізувала небо, білок — воду, а жовток — сонце та вогонь. Дітям також пояснили, що кожен елемент на писанці має особливе значення, адже орнаменти та лінії є своєрідними символічними побажаннями добра, здоров’я та щастя.

Окрему увагу приділили великоднім символам та традиціям підготовки до свята. Учні дізналися про значення паски — святкового хліба, який у народі вважається символом достатку і родинного благополуччя. Бібліотекарі також пояснили різницю між писанкою та крашанкою: крашанки зазвичай фарбують в один колір і використовують для великодніх ігор, тоді як писанки розписують складними орнаментами та зберігають як обереги. Стародавні українці "записували" на писанках свої побажання: здоров’я, гарного врожаю чи захисту від грози. Коли ви тримаєте писанку, ви тримаєте в руках зашифрований лист із минулого.

Справжню зацікавленість викликала розповідь про Музей писанкового розпису у місті Коломия — унікальний музей у формі великої писанки, де зберігається понад 12 тисяч писанок з різних куточків України та світу.

Українська писанка така гарна, що їй ставлять пам’ятники по всьому світу:

Вегревіль (Канада): Там стоїть величезна писанка-флюгер (має висоту понад 9 метрів та довжину 5,5 метра). Вона зроблена з алюмінію, важить 2,5 тонни і повертається за вітром! Її збудували нащадки українських емігрантів. 

Сучава (Румунія): Тут знаходиться одна з найбільших писанок у Європі, заввишки понад 7 метрів.

Хортиця (Україна): На славетному острові козаків також є пам’ятник писанці, розписаний традиційними орнаментами, які приносять удачу.

Вижниця (Чернівецької області): Писанка виготовлена з бетону, морозостійкої плитки та природних матеріалів. Розписували яйце в гуцульському стилі студенти Вижницького коледжу прикладного мистецтва.

Діти також дізналися цікаві факти про великодні традиції різних країн Європи, зокрема про легенду про великоднього зайця, який приносить дітям святкові подарунки та крашанки.

На завершення заходу було проведено творчий майстер-клас, під час якого учні власноруч створювали яскраві великодні паперові прикраси, поєднуючи елементи української крашанки та європейських святкових традицій.

Захід відбувся у щирій та доброзичливій атмосфері, сприяв розширенню знань дітей про українські традиції та надав можливість реалізувати творчі здібності учнів.

Бависта писанка

8 квітня в бібліотеці для дорослих №11 відбувся майстер клас для учнів 1-д класу Спеціалізованої школи 324.

Мета майстер-класу «Барвиста писанка» — відродження та збереження українських народних традицій. Ознайомити з технікою розпису, різновидами орнаментів, символічним значенням кольорів та знаків; розвивати дрібну моторику, творчу уяву, естетичне ставлення до світу; пояснити різницю між писанкою та крашанкою.

На майстер-класі діти дізналися про Великодні звичаї: від символізму паски та прикмет на добробут до відмінностей між крашанками й писанками та правил збирання святкового кошика.

Свято Великодня – найбільше християнське свято після Різдва Христового. Святкують цей день в Україні ще з 

Х століття і припадає він щороку завжди на неділю. Великдень в Україні завжди асоціюється з писанкою.

Писанка – символ Христового Воскресіння. Її освячують в церкві разом із Паскою і завжди вдома ставлять на святковий стіл. Їдять та вбитки грають лише крашинками, писанки використовують як оберіг. Яйце займало важливе місце в українських традиціях як уособлення відродження природи та витоків життя. Воно виконувало роль захисного амулета, який оберігав оселю від злих сил і сприяв сімейному щастю.

Як найдорожчу пам’ятку українці брали її з собою, коли вирушали в далеку дорогу. Ось чому наша писанка стала відома в усьому світі.

    Згадайте, що таке писанка?
Писанка – це декоративне яєчко, розмальоване різними візерунками. А оздоблювати писанку можна різними матеріалами. 

До світлого свята першокласники власноруч створили паперові об’ємні писанки, прикрасивши їх яскравими візерунками, квітами та символічними малюнками. Ці барвисті вироби не лише створюють святковий затишок у домі, а й дарують чудовий настрій. 

 

Щиро дякуємо талановитим учням та їхній викладачці Олені Василівні за творчість! Бібліотекарі бібліотеки для дорослих №11 завжди рада бачити вас на наших майбутніх заходах.
   

“Бібліо-дзен: пошук гармонії через книгу”

Сучасний світ диктує свої правила: ми прагнемо бути активними, стежимо за харчуванням, займаємося спортом, щоб підтримувати тіло у формі та відчувати себе енергійними. Проте, не менш важливо дбати й про наш ментальний стан. Саме тут на допомогу приходить читання – потужний інструмент для розвитку розуму, зняття стресу та розширення світогляду. Можливість читати книги українською мовою сьогодні робить літературу доступною для кожного, дозволяючи поєднувати фізичну активність з інтелектуальним розвитком, де б ви не були – в спортзалі після тренування чи вдома під час відпочинку.

До Всесвітнього дня здоров'я в нашій бібліотеці пройшов тематичний дайджест:"Бібліо-дзен:пошук гармонії через книгу".

Читаючи художню літературу, ми не просто розширюємо кругозір, покращуємо словниковий запас і відпочиваємо. Ми ще й навчаємося. Навчаємося на чужому досвіді, а також переживаємо власний.
Звісно, книжка не може замінити психотерапевта, але може бути терапевтичною. Вона може стати містком до глибших переживань і трансформацій. Історії лікують, а їх обговорення дає усвідомлення.Завдяки широкому вибору сучасних видань, кожен може знайти щось для себе. 

Чому відпочинок для мозку так само важливий, як і для м’язів?

Інтенсивні тренування, суворі дієти та щоденні турботи про зовнішність вимагають значних ресурсів від нашого організму. М’язи потребують регенерації, а нервова система – перезавантаження. Якщо постійно тримати мозок у напрузі, це призводить до емоційного вигорання, погіршення сну та загального зниження ефективності. Читання ж, на відміну від перегляду стрічки новин чи серіалів, активує інші ділянки мозку, дозволяючи йому «відпочити» від повсякденних проблем. Це своєрідна медитація, яка знімає стрес і покращує когнітивні функції.
На перший погляд, може здатися, що спорт і читання – це зовсім різні світи. Проте, між ними існує глибокий зв’язок. Спорт виховує дисципліну, силу волі та вміння ставити цілі. Читання ж допомагає розвивати уяву, емпатію та критичне мислення – якості, які також є важливими для успіху в будь-якій сфері життя, включаючи досягнення спортивних результатів. Книги є незамінним джерелом позитивних емоцій та відволікання.

   Особливе місце у бібліотеці людини, яка дбає про себе, займають книги, що надихають та дарують позитивні емоції. Це можуть бути біографії успішних людей, які досягли неймовірних результатів у спорті чи житті, або ж, що не менш важливо, художні твори, які зігрівають душТакі книги чудово підходять для вечірнього читання після важкого дня, допомагаючи переключитися з фізичного навантаження на емоційне розвантаження.

Як читання впливає на якість сну та боротьбу зі стресом?
Для всіх, хто веде активний спосіб життя, якісний сон є фундаментальним фактором відновлення. Проте, через стрес, перевантаження та надмірну стимуляцію гаджетами, багато хто стикається з проблемами засинання. Читання паперової книги або книги з електронного пристрою без підсвічування екрана перед сном – це ефективний спосіб заспокоїти розум. Це допомагає відмовитися від синього світла, яке порушує вироблення мелатоніну, і натомість зосередитися на сюжеті, поступово занурюючись у стан релаксації.
Також, занурення у вигаданий світ допомагає відволіктися від щоденних турбот та переживань. Це знижує рівень кортизолу – гормону стресу, що позитивно впливає на загальне самопочуття, імунітет та навіть метаболізм. Помірна інтелектуальна активність перед сном, яку забезпечує читання, значно покращує якість відпочинку.

Книги про правильне харчування та догляд за собою.
Крім художньої літератури, існують тисячі книг, присвячених безпосередньо тематиці здорового способу життя. Це посібники з дієтології, кулінарні книги з рецептами здорових страв, книги про основи фітнесу, йоги, медитації та догляду за шкірою. Читання такої літератури дозволяє поглибити свої знання, розвіяти міфи та знайти нові, ефективні методи для покращення свого здоров’я та краси.
Важливо обирати перевірені джерела та авторів, які є експертами у своїй галузі.Такий підхід гарантує, що ви отримуєте лише корисну та достовірну інформацію.

Читання як частина ритуалу краси.
Краса – це не лише зовнішній вигляд, а й внутрішнє відчуття. Догляд за собою часто включає приємні ритуали: маски для обличчя, розслаблюючі ванни, догляд за волоссям. Читання в цей час може стати чудовим доповненням. Уявіть: ви лежите у ванні з піною, на обличчі маска, а в руках – улюблена книга. Це не просто догляд, а справжня пауза для відновлення, яка поєднує фізичне розслаблення з інтелектуальним задоволенням.
Цей час, присвячений собі, є вкрай важливим для підтримки психоемоційного балансу. Це допомагає почуватися не лише красивими зовні, а й спокійними та гармонійними всередині.
Висновок:
Здоровий спосіб життя – це комплексний підхід, який включає не тільки фізичну активність і правильне харчування, а й турботу про ментальне здоров’я. Читання книг українською мовою є одним з найдоступніших та найефективніших способів досягти цієї гармонії. Воно допомагає зняти стрес, розвиває розум, надихає та дарує естетичне задоволення.

Нехай ваша щоденна рутина буде наповнена не лише тренуваннями та здоровою їжею, а й захопливими історіями, новими знаннями та емоціями, які подарує світ літератури. Завжди пам’ятайте, що інвестиції у свій інтелект так само важливі, як і інвестиції у своє тіло.

Писанка — символ сонця і життя

Сьогодні, 2 квітня, стіни Бібліотеки для дорослих №11 наповнилися особливим дитячим щебетом та атмосферою творчого зосередження. До нас завітали учні молодших класів спеціалізованої школи №324, щоб разом підготуватися до найсвітлішого весняного свята.

Головною подією дня став майстер-клас зі створення великодньої писанки, який провела неймовірна пані Наталія з організації «Мандруй Сюди».

Діти не просто розписували яєчка, а занурювалися в історію, яку розповів би нам кожен символ на шкаралупі. Пані Наталія допомогла малечі зрозуміти, що писанка — це не лише прикраса, а давній оберіг, де кожен штрих має значення:

Сонце — символ світла та нового життя.
Дубовий листок — знак сили та витривалості.
Нескінченник (хвильки) — символ води та плину часу.

                                 

                

Ми згадали, що традиція писанкарства в Україні налічує тисячі років. Колись вірили, що доки люди пишуть писанки, доти у світі пануватиме любов і добро.                      

                                       

Під чуйним керівництвом майстрині кожен учасник створив свою цікаву писанку. Хтось обирав яскраві весняні кольори, хтось — класичні орнаменти, але всі без винятку забрали з собою часточку тепла та святкового настрою.

Дякуємо пані Наталії за професіоналізм та вміння зацікавити історією, а учням школи №324 — за щирі усмішки та невичерпну фантазію!

Солом’яна фантазія

Напередодні світлого свята Великодня у бібліотеці для дорослих №11 відбувся творчий захід для учнів 3 класу спеціалізованої школи №324 — майстер-клас “Солом’яна фантазія”. Провела його пані Наталія Мартиненко з організації «Мандруй сюди».

 

Діти поринули у світ традиційного українського народного мистецтва — роботи із соломою. Цей природний матеріал здавна використовувався українцями для створення оберегів, декоративних прикрас та святкових атрибутів. Ще з давніх часів солома вважалася символом добробуту, родючості та сонячної енергії. Саме тому її часто використовували під час календарних свят, зокрема й у великодніх обрядах. 

У традиційній українській культурі до цього свята готувалися заздалегідь: прикрашали оселю, випікали паски, розписували писанки та виготовляли різноманітні декоративні прикраси.

Пані Наталія познайомила дітей з традицією плести або майструвати пташок на Великдень в Україні – це давній звичай, який поєднує християнські мотиви з глибокими язичницькими символами весни, пробудження і відродження. Ще до прийняття християнства українці вважали птахів вісниками тепла, сонця й нового життя. Вони «приносили весну на своїх крилах». На Великдень плетених або спечених пташок часто клали до пасхального кошика разом із писанками, паскою й крашанками, а також дарували рідним чи сусідам — «щоб у домі водилося добро й мирно жили всі, як пташки в гнізді».

Символіка великодніх пташок

Ластівка — символ весни, надії та родинного добробуту.
Голуб — знак Святого Духа, миру й любові.
Жайворонок — провісник відродження природи; з ним пов’язували віру в щасливий рік і щедрий урожай.

 

 Під час майстер-класу учасники власноруч виготовляли солом'яних птахів вкладаючи у свої  роботи старанність та гарний настрій.

Захід пройшов у творчій атмосфері. Діти не лише опанували нові навички, а й більше дізналися про українські традиції, народне мистецтво та символіку великодніх свят.

Бібліотека для дорослих №11 щиро дякує пані Наталії Мартиненко з організації «Мандруй сюди» за цікаву зустріч, а учням спеціалізованої школи №324 — за активність, щирі емоції та творче натхнення. Сподіваємося на нові зустрічі та спільні культурні події!