Слідами мовних скарбів

З нагоди Європейського дня мов, який весь світ відзначає 26 вересня, 24 вересня у бібліотеці для дорослих №11 бібліотекарі провели лінгвістичний бібліо-квест «Слідами мовних скарбів», учасниками якого стали наші найповажніші та найактивніші читачі.

Мета заходу: Розширити та збагатити словниковий запас учасників, поглибити їхні знання про українську мову, її багатство, самобутність і мовну спадщину; зацікавити маловідомими, давніми та призабутими словами; розвивати мовну кмітливість, логічне мислення, пам’ять, увагу.
Популяризувати українську мову як важливу складову національної культури та сприяти підвищенню інтересу до вивчення мов, міжкультурного спілкування й мовного різноманіття в межах відзначення Європейського дня мов.

Учасники вирушили у незвичайну подорож, під час якої перевіряли свою мовну кмітливість, уважність, пам’ять та вміння знаходити приховані значення слів. На них чекали цікаві завдання, мовні загадки та справжні «скарби» української лексики.

 

Учасники вирушили у незвичайну подорож, під час якої перевіряли свою мовну кмітливість, уважність, пам’ять та вміння знаходити приховані значення слів. На них чекали цікаві завдання, мовні загадки та справжні «скарби» української лексики.

Учасники розгадували значення слів — «фальшивих друзів перекладача» (як-от sklep, čerstvý, гора), демонструючи гнучкість мислення та вміння працювати з довідковою літературою.

Особливе зацікавлення викликало завдання «Вгадай слово». Учасникам пропонували незвичні та призабуті слова — «банітечка», «мигалка», «горнятко», «кварта», «очкур», «патріарх», «кобиляча голова», «каламар», «світлиця», «болонь». Спочатку потрібно було самостійно припустити, що вони означають, а вже потім перевірити свої здогадки.


Кожне слово ставало маленькою мовною загадкою, а правильна відповідь — черговою знахідкою у скарбниці української мови. Учасники переконалися, що мова зберігає безліч цікавих слів, які можуть здивувати навіть тих, хто добре володіє українською.

Присутні з цікавістю дізналися про етимологію та європейське коріння щоденних запозичених слів, які міцно увійшли в український побут (наприклад, апельсин, бутерброд, жалюзі, светр, помідор та інші).

Квест подарував не лише нові знання, а й гарний настрій, живе спілкування та можливість поглянути на українську мову по-новому. Адже мова — це не просто слова. Це пам’ять поколінь, культура, традиції та історія народу.

 

Європейський день мов став чудовою нагодою ще раз переконатися: вивчати мови — цікаво, відкривати нові слова — захопливо, а берегти й любити рідну мову — важливо.

Дякуємо всім учасникам за активність, допитливість і гарний настрій!
Нехай мовних скарбів у нашій скарбниці стає дедалі більше!

Українські імена, зашифровані в ребуси

20 вересня в Публічній бібліотеці 11 пройшло заняття з української мови для дорослих : "Імена зашифровані в ребусах."

Метою заняття було поглибити знання про походження та специфіку українських власних імен, закріплення правил правопису та відмінювання імен, розвиток логічного мислення та навички декодування текстово - графічної інформації. Стимулювати мовну здогадку, швидкість реакції та когнітивну гнучкість у людей старшого віку. Підтримувати інтерес до етнокультури та повагу до національних традицій.

Заняття розпочалося з короткої лекції - дискусії про історію українських імен(слов'янські, запозичені, сучасні).

Процес розгадування викликав жваве обговорення, оскільки правила ребусів ( заміна літер, перевернуті слова, просторове розміщення) вимагали нестандартного підходу.

Використання ребусів довело свою ефективність для дорослої авдиторії. Гейміфікація процесу навчання допомогла зняти мовний бар'єр та втому. Учасники відзначили, що такий формат допомагає "перезавантажити" мозок, покращує візуальну пам'ять, робить навчання легким і невимушеним.

Завдання👇

ВІдповіді👇

Григорій, Ігор, Квіта, Костянтин, Леля, Леся, Галина, Ганна, Володимир,Вогнедар, Василь, Аскольд, Антоніна, Андрій.

Обличчя емоцій

Сьогодні в Публічній бібліотеці 11 пройшов психологічний артворкшоп «Обличчя емоцій»,тобто терапевтичне малювання абстрактного портрета, натхненого естетикою африканських племінних масок. Це практика самодослідження, що допомагає звернутися до власної ідентичності, прихованих емоцій, внутрішніх ресурсів та архетипних образів.
У психотерапевтичному контексті маска може символізувати Персону — соціальну роль і образ, який ми демонструємо світові, — а також Тінь — ті частини особистості, які ми схильні приховувати, заперечувати або витісняти. Образ традиційної африканської маски додає психотерапевтичній практиці архаїчної символіки та дає можливість досліджувати теми первісної сили, інстинктів, захисту, приналежності та трансформації. Водночас важливо сприймати цей образ не як буквальне відтворення конкретної культури, а як творче натхнення для роботи із символами та особистими асоціаціями.

Абстрактна форма допомагає зменшити страх «намалювати неправильно» чи «некрасиво».

Кожен учасник отримав свободу виражати свій внутрішній стан через колір, лінію, форму, фактуру та характер мазка, частково відходячи від раціонального контролю.

На початку заходу учасники заплющили очі, зосередилися на диханні та власному внутрішньому стані, а потім звернулися до образу маски.
Для внутрішнього діалогу були запропоновані такі запитання:
Яку маску я ношу у повсякденному житті?
Що ця маска допомагає мені показати іншим?
Що вона захищає всередині мене?
Які почуття або якості я зазвичай приховую?
Яка моя внутрішня сила прагне проявитися?
Що я хочу забрати із цього образу як власний ресурс?

Після візуалізації учасники перенесли свої відчуття та асоціації на папір, створюючи власний абстрактний портрет-маску.

Перед заходом, бібліотекарі коротко познайомили учасників із традицією використання масок у різних африканських культурах: їхньою роллю в обрядах, символікою захисту, зв'язку зі спільнотою, духовним світом, предками та образами тварин. Важливо, під час творчої роботи ставитися до культурних образів з повагою й не копіювати сакральні символи буквально.

Результатами для учасників стали:

• Емоційне розвантаження. Можливість виразити складні або важко вербалізовані переживання через колір, форму, лінію та експресивний мазок.
• Дослідження тіньових якостей. Безпечне знайомство з тими сторонами себе, які можуть здаватися незручними, суперечливими, імпульсивними чи вразливими, та пошук способів прийняти їх як частину власної цілісності.
• Контакт із внутрішнім ресурсом. Створення особистого художнього образу, який нагадує про власну силу, стійкість, межі та здатність захищати себе.
• Особистий арт-артефакт. Завершена робота стає символічним нагадуванням про пережитий досвід і ресурсний стан, до якого учасник може повертатися через образ, колір та власні асоціації.
  
  
  
  

З’єднай слова

У бібліотеці для дорослих №11 відбулося чергове заняття клубу української мови «Етномовники». Цього разу учасники не просто вивчали українські слова, а перетворили заняття на захопливу мовну гру — «Мовне доміно».
Мета заняття — розширити словниковий запас учасників, пригадати українські слова, пов’язані з традиціями, культурою та побутом українців, розвивати мовну пам’ять, увагу й логічне мислення. Важливим завданням було також заохотити учасників до активного спілкування українською мовою та створити атмосферу невимушеного спілкування, взаємодії.
Розпочали зустріч із простого, але дуже теплого завдання: кожен учасник називав слово, яке асоціюється з домом, родиною або Україною. Так поступово утворився наш перший мовний ланцюжок:
дім → родина → калина → пісня → рушник → традиція → Україна.

Учасники отримували картки з українськими словами завданням було з’єднати їх у логічний ланцюжок. Але головна умова — не просто знайти пару, а пояснити, чому саме ці слова пов’язані між собою.
Так, від вишиванки ми дійшли до сорочки, від орнаменту — до вишивки, від рушника — до обряду, а далі — до традиції, спадщини, родини та дому.

І, звичайно, не обійшлося без улюблених українських реалій: хата, піч, борщ, вареники, вишня, сад, калина, пісня, бандура, гопак.
Кожне слово ставало маленькою підказкою до наступного, а разом вони склали цілу мовну історію — про український дім, родину, культуру та традиції.
Таке мовне доміно допомогло учасникам не лише поповнити словниковий запас, а й потренувати мовну пам’ять, увагу, логічне мислення та вміння швидко знаходити асоціативні зв’язки.

Поспілкувалися українською у дружній та невимушеній атмосфері. Адже мова найкраще запам’ятовується тоді, коли її вдосконалюєш в ігровій формі, обмінюючись думками, їдеями.
Заняття клубу «Етномовники» вкотре довели: українська мова — це не лише правила та словники. Це наша культура, пам’ять, традиції та безліч слів, які єднають нас із Україною.

До нових мовних зустрічей у бібліотеці для дорослих №11!

Завдання: підібрати логічний ланцюжок від поданих слів. Кількість - довільна.

Приклад: Сонце ➡ тепло ➡ літо ➡море ➡ пляж ➡ відпустка.

Лелека➡

Колиска➡

Береза➡

Зима➡

Писанка➡

Земля➡

Мак➡

Весна➡

Навчання починається з книги

Перше вересня — це завжди про старт, енергію та нові горизонти. По всій країні лунають шкільні дзвоники, а двері нашої книгозбірні радо відчиняються для юних дослідників світу. До Дня знань в Публічній бібліотеці для дорослих № 11, бібліотекарі підготували пізнавальну лотерею для учнів шкіл району.

Мета заходу — формувати в дітей позитивне ставлення до навчання, підвищувати інтерес до читання та ознайомити з книжковим фондом бібліотеки. Через цікаві завдання, ігри й книги ми розвиваємо логіку, кмітливість і критичне мислення, показуючи, що сучасна книга — це не про нудні правила, а про знання, відкриття та справжню суперсилу, доступну кожному.

Простір бібліотеки перетворився на «середовищний роутер знань» із книжково-ілюстративними виставками «BookPower: Книги, що змінюють світ».

Діти випробували свої сили в інтерактивній вікторині, де бібліотеку було представлено як найпотужніший у світі сервер знань, а книжки — як файли із суперсилами. 

Учасники дізналися цікаві факти про сучасних лідерів і винахідників, чий шлях до успіху розпочався саме з читання:

Ілон Маск у дитинстві читав по 10 годин на день. Прочитав усю «Британську енциклопедію» у віці 9 років (Сторінок: 32 640 Статей: понад 65 000 Ілюстрацій та карт: понад 24 000. І опанував ракетну інженерію завдяки книгам;Білл Ґейтс щороку бере «тиждень читання» в повній ізоляції від гаджетів. Читає близько 50 книг на рік (приблизно одну на тиждень);
Джефф Безос (Засновник Amazon).

Amazon починався саме як книжковий інтернет-магазин, бо Безос вважав книги найкращим товаром для старту електронної комерції. Книга Кадзуо Ішіґуро «Залишок дня» навчила Безоса аналізувати життя через призму «мінімізації жалю», що підштовхнуло його звільнитися з Волл-стріт і створити свій бізнес;

Опра Вінфрі (Медіамагнатка та філантропка)

Народилася в бідній родині, і читання стало її «квитком у вільний світ». Вона навчилася читати у 3 роки. Створила «Книжковий клуб Опри» (Oprah's Book Club). Будь-яка книга, яку вона там рекомендує, миттєво стає світовим бестселером (так званий «ефект Опри»);

Воррен Баффет (Один із найуспішніших інвесторів світу). Починав кар'єру інвестора з читання 600–1000 сторінок фінансових звітів щодня. Досі витрачає близько 80% свого робочого часу виключно на читання книг, газет та аналітики. Вказуючи на стос книг, Баффет сказав: «Читайте по 500 сторінок щодня. Так працюють знання — вони накопичуються, як складні відсотки»;

 Ігор Сікорський (Авіаконструктор)

Коли Ігорю було 11 років, він прочитав науково-фантастичний роман Жюля Верна «Робур-Завойовник» про велетенський повітряний корабель-гвинтокрил. Книга настільки вразила хлопця, що того ж року він змайстрував свою першу мінімодель гелікоптера, що запускалася за допомогою звичайної резинки, а згодом — перетворив фантастику на реальність.

  Іван Франко (Письменник)

Іван Франко володів феноменальною пам'яттю. Він міг дослівно цитувати величезні уривки з книг, які читав лише один раз у житті. Попри бідність у студентські роки, він відмовляв собі в їжі, щоб купити нову книгу. Його особиста бібліотека налічувала понад 12 000 томів. Він став першим українським професійним письменником, який заробляв на життя виключно інтелектуальною працею та літературою.

Валерій Залужний навіть під час найскладніших оборонних операцій знаходить час для вивчення військово-історичних праць.

Юні ерудити пройшли кілька випробувань:

«Дешифратор цитат» — за допомогою порядкових номерів українського алфавіту розкодували патріотичні вислови.

«Книжковий Інстаграм» — швидко шукали на полицях книги за тематичними чек-листами.
«Мінне поле фейків» — вчилися критично аналізувати інформацію, відрізняючи історичні факти від вигаданих інтернетом міфів.

Учасники отримали символічні подарунки.

Навчання справді починається з книги, а розумну та читаючу націю — неможливо здолати!
 Двері Публічної бібліотеки для дорослих № 11 завжди відчинені для наших мудрих і допитливих читачів!