БібліоВечір із Миколаєм

Сьогодні в нашій бібліотеці пройшов сторітелінг-вечір для дорослих.

 Це спеціальний захід, де відвідувачі зібралися, щоб розповідати й слухати історії (реальні чи вигадані) з метою розваги, самопізнання, налагодження зв'язків, обміну досвідом та емоцій. Це розповіді, що викликають емпатію та запам'ятовується, на відміну від сухих фактів.

Вечір був присвячений Дню Святого Миколая.

 Відсутність світла додала особливої атмосфери, а цікаві невимушені ігри додали піднесеного настрою.

Ключові аспекти сторітелінг вечора:

Атмосфера: створили затишну, довірливу обстановку, де кожен міг бути собою.

Емоційний зв'язок: історії не просто інформували, а викликали сильні емоції (радість, сум, натхнення), що сприяло глибшому сприйняттю.
Участь: активна участь всіх присутніх — хтось розповідав, хтось ділився враженнями, хтось ставив запитання.

Тематика: від Дня Святого Миколая до особистих історій про успіх чи невдачу, подорожі, стосунки, та  містичних чи філософських оповідей.
Ціль: зміцнення дружби, пошук підтримки, розвиток креативності, навчання через приклади, просто гарно провести час.

Презентація книги "По лінії найбільшого опору"

У Бібліотеці для дорослих №11 – відбулася літературна зустріч, що зібрала поціновувачів сучасної української літератури та історії. Ми мали честь приймати чудову письменницю, Ірину Власенко, яка завітала до нас із творчою зустріччю та презентацією своєї нової, глибокої та значущої книги. Ірина Володимирівна приїхала до нас з іншого містечка. 

Зустріч розпочалася з щирої розповіді пані Ірини про її творчу діяльність. Письменниця поділилася з гостями своїми секретами, розкривши завісу над процесом створення книг: від першої ідеї, збору матеріалів, до моменту, коли рукопис перетворюється на готове видання.

Нам було дуже цікаво дізнатися, як народжуються її герої, як відбувається пошук джерел та як вона знаходить своє особисте натхнення для роботи над новими творами.

Після розповіді про свою творчість Ірина Володимирівна, презентувала свою нову книгу "По лінії найбільшого опору" . 

Презентуючи цей твір, Ірина Володимирівна Власенко не просто розповіла про сюжет, а розкрила перед присутніми складне та героїчне життя письменника Івана Багряного (справжнє прізвище – Лозов’ягін).

Іван Багряний – це постать, чиє життя було справжньою боротьбою за свободу та українську ідентичність. Його біографія є ілюстрацією того, що означає йти «по лінії найбільшого опору» тоталітарній системі.

Пані Ірина провела паралелі між історичними подіями та викликами, з якими зіткнувся Багряний, і сучасними реаліями. Гості мали змогу відчути глибину трагедії та велич духу письменника-емігранта, який ніколи не припиняв своєї боротьби за Україну.

Кожен, хто завітав до нас, отримав не лише нові знання, але й потужний заряд натхнення та глибоких роздумів.

Ми дякуємо Ірині Власенко за змістовну та важливу зустріч. 

Запрошуємо всіх наших читачів до бібліотеки! Книга «По лінії найбільшого опору» вже зовсім скоро чекатиме на вас на наших полицях. Приходьте, читайте, відкривайте для себе величні постаті української історії. 

Казкові шахи

Сьогодні, 7 грудня, в бібілотеці для дорослих №11, віблулося заняття гуртка "Казкові шахи", наші юні шахісти провели насичене й змістовне тренування під керівництвом досвідченого тренера Івана Георгійовича Косінцева. Протягом заняття  розглянули одразу кілька важливих тем, що допомагають поглибити розуміння позиційної гри та мистецтва ведення ендшпіля.

1. Структура пішаків
Учні ознайомилися з тим, як зміни в пішаковій структурі впливають на стратегічні плани в партії. Детально обговорили:

• подвійні та ізольовані пішаки;
• переваги пішакових ланцюгів;
• слабкі та сильні поля, що виникають завдяки розташуванню пішаків.

Діти вчилися бачити, що навіть одна правильна чи неправильна пішакова хода може визначити хід гри на багато ходів уперед.

2. Гра в ендшпілі
Далі всі занурилися в світ ендешпіля — завершальної стадії партії. Учні дізналися про принципи активності короля, значення віддаленого прохідного пішака та важливість точних розрахунків. Тренер пояснив, чому ендшпіль часто стає моментом, коли проявляється справжня сила шахіста.

3. Розгляд партії Флора
Разом ми проаналізували одну з класичних партій видатного шахіста Сало Флора. Це дало можливість дітям побачити, як теоретичні знання оживають у практичній грі. Навчалися:

• знаходити ключові моменти;
• бачити стратегічні замисли майстра;
• розуміти, як дрібні позиційні переваги накопичуються у вирішальну перевагу.

4. Позиційна гра
В окремому блоці діти вивчали правила та інструменти позиційної боротьби: контроль центру, простір, розвиток фігур і створення слабкостей у таборі суперника. Іван Георгійович чудово продемонстрував, як логіка позиційної гри допомагає приймати правильні рішення без поспіху.


5. Перехід в ендшпіль
Завершальною темою стало вміння правильно переходити з середини партії до веншпіля. Тренер пояснив, коли вигідно спрощувати позицію, які фігури варто міняти, а які – зберігати, і як готувати собі позиційну перевагу ще задовго до закінчення гри.

Діти активно працювали, ставили запитання та з ентузіазмом розбирали нові ідеї. Такі заняття не лише формують технічні навички, а й розвивають логічне мислення, уважність та вміння передбачати наслідки власних рішень.

Увага!!! 27 -28 грудня турнір, в бібліотеці заняття не буде. 

Майстерня добрих чудес

На порозі найочікуваніші свята року — Свято Миколая, Різдво та Новий Рік. Це той чарівний період, коли навіть повітря ніби наповнюється теплом, передчуттям дива та запахом мандаринок. Ми дістаємо коробки з прикрасами, прикрашаємо ялинки й оселі, запалюємо гірлянди та неодмінно створюємо новорічний настрій власноруч. Адже немає нічого приємнішого, ніж зробити щось особливе своїми руками — щось, що зігріє й подарує усмішку.

Напередодні Святого Миколая, бібліотекарі Бібліотеки для дорослих №11 вирішили подарувати трохи зимового настрою учням 4-го класу школи №324, завітали в школу, щоб провести святковий майстер-клас із виготовлення екологічних та надзвичайно милих новорічних прикрас — Лісовичків-Домовичків.

Наші маленькі охоронці затишку та лісової краси створені з натуральних матеріалів, головний з яких — звичайна ялинова шишка. Додавши трішки пряжі, клаптиків тканини та багато фантазії, учні перетворили прості природні дари на справжні дива. 

Метою цього майстер-класу було не просто створення красивої іграшки, а також надихнути дітей на творчість і навчити важливим навичкам, зокрема:

розвиток дрібної моторики: вдосконалення точності рухів, терплячості та вміння працювати з різними матеріалами (клей, ножиці, нитки).

 Показати, як можна використовувати природні матеріали для створення прикрас, замість купованих, заохочуючи до бережного ставлення до природи.

Зробити новорічним звичаєм щорічно створювати власну, особливу новорічну прикрасу, яка зберігатиме тепло рук та приємні спогади про спільний час з родиною. 

Всі учні створили свого цікавого, неповторного Лісовичка-Домовичка. Кожна іграшка вийшла індивідуальною, зі своїм характером та "зачіскою". 

Під час майстер класу, діти навчилися:

працювати з природним матеріалом (шишкою) як основою;
декорувати прикрасу, використовуючи різні техніки.

Тепер їхні домівки будуть прикрашені не просто іграшками, а справжніми талісманами затишку, створеними власними маленькими ручками! 

Дякуємо викладачу Світлані Миколаївні за можливість подарувати дітям казковий настрій. Такі зустрічі доводять, що свято починається там, де є доброта, творчість і щире бажання дарувати радість.

Стань поколінням, вільним від СНІДу!

1 грудня до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом в бібліотеці для дорослих № 11 відбувся тематичний день інформування “Стань поколінням, вільним від СНІДу!”, присвячений підвищенню обізнаності про ВІЛ/СНІД, шляхам профілактики та важливості відповідального ставлення до власного здоров’я.

 

ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) — це вірус, який поступово послаблює імунну систему людини.
СНІД (синдром набутого імунодефіциту) — це пізня стадія ВІЛ-інфекції, коли імунітет сильно ослаблений і організм не може боротися з інфекціями.

Бібліотекарі ознайомили присутніх з інформаційними матеріалами та тематичною літературою; резентували та прослухали бесіду про сучасні підходи до профілактики ВІЛ;
учасник дізналися, чому регулярне тестування та інформованість — важливий крок до збереження здоров’я.
Всі бажаючі отримати пам’ятки та символічні червоні стрічки як знак підтримки людей, які живуть із ВІЛ.

ВІЛ не виникає сам по собі — він передається через кров, незахищені статеві контакти та від матері до дитини під час пологів або грудного вигодовування (але цього можна уникнути за сучасного лікування).

 ВІЛ - не передається побутовим шляхом: через дотики, обійми, посуд, воду, повітря, басейн чи укуси комах.

 Людина з ВІЛ може жити повноцінно та довго, якщо регулярно приймає антиретровірусну терапію (АРТ).

Сучасне лікування дозволяє знизити вірусне навантаження до рівня, за якого ВІЛ не передається статевим шляхом (принцип “Невизначається = Не передається”).

 Найкращий спосіб профілактики — безпечна поведінка, використання презервативів, одноразових медичних інструментів, відповідальне ставлення до здоров’я.

Мета заходу — підтримати культуру відповідальності, толерантності та обізнаності, а також нагадати, що кожен із нас може зробити свій внесок у формування покоління, вільного від СНІДу.

Тестування на ВІЛ — це швидко, безкоштовно та анонімно. Раннє виявлення — шлях до ефективного лікування.

 Люди, які живуть із ВІЛ, мають ті ж права, що й усі інші, а стигма та дискримінація є неприпустимими.

Дякуємо всім, хто долучився! Разом ми робимо важливі кроки до здорового та інформованого суспільства.

Майстерня Святкових Сюрпризів

 У бібліотеці для дорослих №11 відбувся майстер-клас «Майстерня Святкових Сюрпризів», який подарував дітям справжній новорічний настрій та можливість створити власне маленьке диво.

Особливою гордістю нашого майстер-класу стало те, що його провела неймовірно талановита юна 12-и річна художниця — Миго Марися (в цьому році Марися вже презентувала свої художні роботи в бібліотеці №11) 

Сьогодні під чуйним керівництвом Марисі, діти вчилися правильно наносити фарби, створювати візерунки та додаючи кожній деталі індивідуального характеру та новорічного сяйва.

Марися дала важливі поради: перед розфарбовуванням  дерев'яних іграшок важливо правильно підготувати поверхню, яку потрібно зашліфувати, як поєднати кольори. 

Головною метою цього заходу було:

• надати дітям можливість проявити свою фантазію та художні здібності;
• навчити їх працювати з натуральним матеріалом — деревом;
• показати, що свято можна створити власними руками;
• підтримати молоді таланти, демонструючи приклад юної художниці Марисі;
• об’єднати дітей навколо спільної творчої справи та подарувати їм відчуття тепла й натхнення.

Атмосфера була напрочуд тепла: сміх, кольорові бризки фарби та сяючі очі учасників створили відчуття справжнього свята. 

Виготовили чудові ялинки із фоамірану та розмалювали новорічні прикраси із дерева.

На кожному етапі Марися допомагала та розповідала дітям як краще зробити новорічні прикраси.

Кожен учасник пішов додому не лише зі своєю зробленою з любов'ю іграшкою, а й з "багажем" нових навичок та гарним святковим настроєм.

Дякуємо Миго Марисі за її талант і час! Чекаємо всіх охочих на нові творчі зустрічі в Бібліотеці №11!

Українське житло

Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.
За значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на чотири групи:
Ті, що співвідносяться з іменниками (відповідають на питання хто?, що?) я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-що, казна-хто, ніхто, ніщо
Ті, що співвідносяться з прикметниками (відповідають на питання який? чий?) мій, твій, ваш, наш, їхній, той, цей, дечий, чийсь, нічий, ніякий
Ті, що співвідносяться з числівниками (відповідають на питання скільки? котрий?) скільки, стільки, скількись, казна-скільки, котрий, котрийсь, декотрий, котрий-небудь, ніскільки
Ті, що співвідносяться з прислівниками (відповідають на питання як? де? коли? куди? звідки? з якою метою?): так, там, тут, туди, тоді, звідти.
За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяють на розряди:особові - указують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вониЗверни увагу!
Для виявлення ввічливого ставлення до співрозмовника в українській мові займенники ти, твій замінюють займенниками Ви, Ваш у звертаннях до однієї особи. Ці займенники пишуться з великої літери:
Зворотний - зворотний займенник себе вказує на того, хто виконує дію. Він не має ані роду, ані числа і називного відмінка; змінюється за відмінками.себе
взаємніодне одного, одне другого
Указують на приналежність предмета будь-якій особі: мій, наш, твій, ваш, його, її, їхній, змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенники його, її — незміннімій, твій, ваш, наш, його, її, їхній
Вказівні цей, той, такий указують на один предмет, стільки — на невизначену кількість.
Займенники цей, той (отой), такий змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники. Займенник стільки змінюється лише за відмінкацей, сей, осей, той, такий
Означальні вказують на ознаку предмета (весь, сам, самий, всякий, кожний, інший, жодний) і змінюються, як прикметникивесь, всякий, кожен, самий, сам, жодний, інший
Питальні містять у собі запитання про особу (хто), предмет (що), ознаку (чий, який, котрий), кількість (скільки). Уживаються тільки на початку у питальних реченнях: Скільки зірок на небі? Хто написав цей твір?
Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками; чий, який, котрий — за родами, числами й відмінками, як прикметники.хто?, що?, скільки?, котрий?, чий?
Відносні (ті самі, що й питальні) уживаються тільки для поєднання простих речень у складне.Зверни увагу!
В український мові відносний займенник «що» збігається за написанням і звучанням зі сполучником «що», який також з’єднує залежне речення з головним у складному.Якщо ми можемо слово «що» замінити синонімічним йому «який», то це займенник:
Приклад: Вона так гарно намалювала сімейку грибів-боровиків, що (які) стали в коло на лісовій галявині (В. Чухліб).
Коли ж така заміна неможлива, то «що» — сполуч ник:
Приклад:І знали ми, що слави нам не буде (І.Франко)хто, що, скільки, котрий, чий (інколи два розряди об'єднують у питально-відносний)Неозначені вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість, утворюються додаванням часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь до питальних займенників: будь-хто, що-небудь, казна-скільки, хтось, абиякий, дехто.
Неозначені й заперечні займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні, від яких вони утворюютьсяабихто, абищо, деякий, дечий, хтось, щось, котрийсь, будь-хто, будь-що, скільки-небудь, казна-скільки, хтозна-як
Заперечні вказують на відсутність особи, предмета, ознаки чи кількості, утворюються додаванням префікса ні до питальних займенниківніхто, ніщо, ніяк, ніскільки, аніщо, анічий, аніякий