До 250 - річчя з дня народження Вальтера Скотта

 

Вальтер Скотт народився в Единбурзі в сім'ї адвоката Вальтера Скотта (1729 – 1799), мати, Ганна Резерфорд (1739 — 1819), була дочкою професора медицини Единбурзького університету. У сім'ї було 12 дітей, вижило шестеро, Вальтер був 9 - м. У ранньому віці перехворів на тоді поширений поліомієліт, що спричинив параліч із розвитком надалі атрофії м'язів правої ноги і довічної кульгавості. Незважаючи на фізичну ваду, вже у ранньому віці він приголомшував гарним розумом і феноменальною пам'яттю.

Вальтер Скотт

Ганна Резерфорд

У 1786 році Вальтер Скотт вступив на навчання до контори батька, а з 1789 по 1792 роки готувався стати адвокатом. Разом зі своїми друзями організував в коледжі «Поетичне товариство», вивчав німецьку мову і знайомився з творчістю німецьких поетів. У перші роки адвокатської практики Вальтер Скотт їздив по країні, збираючи народні легенди і балади про шотландських героїв минулого. Він захопився перекладами німецької поезії, анонімно опублікував свої переклади балади Бюргера «Ленора».

У 1791 році він познайомився зі своїм першим коханням — Вільяміною Белшес, дочкою единбурзького адвоката. Скотт п'ять років намагався добитися взаємності Вільяміни, проте дівчина зважила на Вільяма Форбса, сина заможного банкіра, за якого і вийшла заміж 1796 року через вимогу батька. Нерозділене кохання стало для юнака сильним ударом: частинки образу Вільяміни потім неодноразово виявлялися в героїнях романів письменника. У 1797 році одружився з Шарлоттою Шерпантьє. 

Вільяміна Белшес

Шарлотта Шерпантьє

У 1799 став шерифом графства Селкерк, а у 1806 — секретарем суду. У 1830 – 1831 роках Скотт зазнав три інсульти, після першого в нього відбувся параліч правої руки, і зрештою помер у 1832 році від четвертого інсульту.

Творчість

Романи Скотта поділяються на дві основні групи.

Перша присвячена недалекому минулому Шотландії. До неї відносяться такі твори, як: «Веверлі», «Гай Маннерінг» (Gay Mannering, 1815), «Единбурзька в'язниця» (The Heart of Midlothian, 1818), «Шотландські пуритани» (Old mortality, 1816), «Ламермурська наречена» (The bride of Lammermoor, 1819), «Роб Рой» (Rob Roy, 1817), «Монастир» (The Monastery, 1820), «Абат» (The Abbot, 1820), «Води св. Ронана» (St. Ronan's Well, 1823), «Антиквар» (The Antiquary, 1816).

Друга група романів Скотта присвячена минулому Англії і континентальних країн. До неї відносяться такі твори, як: «Айвенго» (Ivanhoe, 1819), «Квентін Дорвард» (Quentin Durward, 1823), «Кенілворт», (Kenilworth, 1821), «Ганна Геєрштейнська» (Anne of Geierstein, 1829).

Українською мовою перекладено і видано такі твори, як: «Верховинська вдова», «Річард Левове Серце», «Айвенго», «Карло Сміливий», «Роб Рой», «Квентін Дорвард», «Два гуртоправи», «Пертська красуня».