22 серпня - Всесвітній день мозку.
Всесвітній день мозку проголошений в 2014 році Всесвітньою федерацією неврології, заснованою в 1957 році в Брюсселі. Заходи дня спрямовані на підвищення обізнаності громадян про важливість здоров'я мозку, необхідність досліджень захворювань мозку і методів їх лікування.
Мало хто може уявити наскільки потужний супер комп'ютер знаходиться в нашій голові. Вчені, які взялись досліджувати людський мозок сходяться на тому, що досі ми лише доторкнулись до вивчення цього дива природи.
Цікаві факти:
- У мозку знаходиться близько 80-100 мільярдів нейронів (нервових клітин). Вони виглядають приблизно так:
- Мозок розвивається з неймовірною швидкістю. Під час розвитку немовляти кожну хвилину з’являються 250 000 нейронів. До 2-річного віку мозок становить близько 80% від розміру дорослого мозку.
- Мозок не відчуває біль. Ви коли-небудь замислювалися, як нейрохірурги проводять операції на мозку без наркозу? Просто в мозку немає больових рецепторів. Зате вони є в мозкових оболонках і кровоносних судинах. Тому, коли ми відчуваємо головний біль, болить зовсім не сам мозок, а навколишні його тканини.
- У середньому мозок генерує від 25000 до 50000 думок на день. За оцінками, у більшості людей 70% цих думок є негативними. Крім того, у мозку кожну секунду проходить більше 100 000 хімічних реакцій.
- Мозок працює активніше, коли ми спимо. Працюючи, мозок створює електричні поля, які можна виміряти на поверхні шкіри голови за допомогою методу електроенцефалографії (ЕЕГ). Нам здається, що під час сну мозок вимкнений, але насправді він працює навіть активніше, ніж вдень. У період неспання він виробляє альфа- і бета-хвилі, а під час сну, особливо на його початкових стадіях, тета-хвилі. Їх амплітуда більше, ніж у інших хвиль.
- Для мозку багатозадачність неможлива. Більшість людей думають, що вони можуть одночасно виконувати дві або більше речей, але виявляється, що багатозадачність практично неможлива для людського розуму. Те, що ми робимо, називається перемиканням контексту – швидким перемиканням уваги між різними діями, а не одночасним їх рішенням.
- Стрес може змінити розмір мозку. Деякі дослідження показали ознаки зменшення розміру мозку в результаті стресу.
- Запах шоколаду стимулює роботу мозку. Запах шоколаду впливає на тета-хвилі мозку, які викликають відчуття розслаблення. Флавоноїди, на які багаті боби какао, покращують пам’ять та підсилюють можливості мислення під час вирішення логічних задач.
- Клітини мозку їдять самі себе. Коли людина голодує, нейрони відчуття голоду в мозку починають їсти самі себе. Цей акт самоканібалізму являється сигналом голоду для того, що людині потрібно швидко щось з’їсти. Це пояснює те, чому людям так важко дотримуватися дієти.
- Наш мозок використовує близько 20% кисню який надходить в організм людини. Недостатня кількість кисню вже через 5-10 хвилин призводить до незворотних пошкоджень головного мозку.
- Жир може зашкодити серцю, але він хороший для мозку. Більше половини мозку, в тому числі мієліну, складається з жиру.
- Наш мозок дуже швидко піддається впливу шкідливих факторів, вже через шість хвилин після вживання алкоголю клітини мозку реагують на його згубний вплив.
- Відсутність сну дуже негативно впливає на мозок людини. Перші прояви шкідливого впливу проявляються у сповільненні реакції, а в крайніх випадках з'являється помутніння свідомості та галюцинації.
- Цікавий факт: мозок Альберта Ейнштейна важив 1,2 кг, що трохи менше за середній розмір людського мозку – яскравий приклад того, що розмір таки не має значення.
- Втомилися читати цей текст? Позіхайте, це охолоджує мозок, в той час як відсутність сну підвищує його температуру.
- Хочете більше звивин? Спробуйте медитацію. Процес пізнання свого внутрішнього світу тісно пов’язаний зі збільшенням кількості звивин в області мозку, які відповідають за концентрацію, самоаналіз і емоційний контроль.
- Незвичні шрифти допомагають краще засвоювати інформацію. Варто було змінити шрифти в підручниках на не бачені раніше, і студенти краще здали іспити. Адже незвичне важче забути.
- Людські ж нейрони протягом дня самостійно виробляють достатньо енергії, щоб запалити електричну лампочку.
- На мозок, як і на м’язи, поширюється правило «Використовуй або втратиш». Ми можемо розширити свій когнітивний резерв, або вроджену здатність мозку відновлюватися, за допомогою різних видів навчання та нових вражень. Було доведено, що люди з більш розвиненим когнітивним резервом краще справляються з несподіванками. Але якщо мозок не використовувати, цей резерв буде скорочуватися.
- Наш мозок дарує нам практично необмежені можливості до пізнання. В нашому мозку, на відміну від комп’ютерів і телефонів, об’єм пам’яті ніколи не закінчується.
Якщо вам сподобалася наша добірка, або ж ви маєте інші цікаві факти про мозок, — пишіть про це у коментарях нижче.
Ще більш цікавих фактів про мозок, нам розкажуть книги:
Дін Бернетт " Наш дивакуватий мозок". У цій книжці 📑📖 йдеться про велике різноманіття відвертих дурниць, на які здатен наш мозок, та їхній вплив на наше існування. У ній також розглянуті деякі види діяльності мозку, з огляду на які він узагалі може здаватися нам відсталим і незграбним. Я щиро сподіваюсь, що після прочитання цієї книжки📑 ви краще зрозумієте, чому люди навколо (або ви самі) досить часто роблять і кажуть такі дивні речі, а також будете скептично підводити брови,👀 натрапляючи на псевдонаукові нісенітниці, що дедалі множаться. Якщо ця книжка 📕й може претендувати на щось справді високе, як-от аналіз глобальних проблем, то це саме так і є.
Вивчення людського мозку - одна з найглибших загадок природи - шлях до наукового пізнання людини. Намагаючись проникнути в таємниці «другого Всесвіту», як називають мозок, вчені досліджують психічні функції тварин від найпростіших організмів до приматів - найближчих «родичів» людей. У книзі розповідається про роботу біологів і зоопсихологів в цій області.
Рюта Кавашіма. Тренуй свою пам’ять. – Х.: Фабула, 2020 З розвитком інформаційних технологій мозок сучасної людини стає слабшим (хоча й здається, що навпаки). Коли у нас з’явилися комп’ютери та мобільні телефони, жити стало легше та зручніше, і необхідність використання розумових здібностей стала виникати все рідше. Чи можна покращити свою пам’ять, тренуючись лише п’ять хвилин на день? «Так»,— відповідає японський професор Рюта Кавашіма і доводить це своєю книжкою. Доктор медичних наук, провідний спеціаліст у галузі томографії, спираючись на результати сучасних досліджень, розробив комплекс тренувань, що лише за кілька тижнів зможуть поліпшити роботу вашого мозку. Нескладні щоденні вправи покращать вашу пам’ять і допоможуть повноцінно насолоджуватися життям.
Дік Франс Свааб. "Ми - це наш мозок". Науково-популярна книга всесвітньо відомого нідерландського нейробіолога й одного з найавторитетніших у світі дослідників мозку є захоплюючою мандрівкою в цю справжню terra incognita людини. Нові наукові дослідження головного мозку людини зайвий раз доводять, як мало ми знаємо про найважливішу частину нашого організму і як багато дивовижних відкриттів чекає попереду. Дік Свааб — лікар та вчений-нейробіолог зі світовим ім’ям, який з 1978 по 2005 рік був керівником Нідерландського інституту головного мозку при Нідерландській королівській академії наук, почесний професор нейробіології в Університеті Амстердаму, лицар Ордену нідерландського лева — є автором більш ніж 540 наукових статей і співавтором близько 200 книг.
Прокачай свій мозок! Цікаві вправи для тренування Г. Мур Стати генієм… за 40 днів Ви — це ваш мозок. І він чекає, коли ви зможете використати весь його потенціал. Ідеальна нагода — влаштувати 40-денний марафон «мозкового штурму». Персональний тренер з інтелектуальної прокачки Ґарет Мур підготував круті вправи на всі «групи м’язів». День за днем, крок за кроком долайте невеликі, прості етапи, які ґрунтуються на найновіших наукових досягненнях і вчать сповна використовувати вроджені здібності. Складайте власний графік тренувань і займайтесь у вільний час! Бо для розв’язання деяких завдань вам знадобиться не один день…
Дік Свааб. Наш творчий мозок. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2019 Ця книжка - сенсація в науково-популярній літературі. Питання, на які вона відповідає, варті уваги кожного з нас, адже кожен має мозок, проте не будь-який мозок - творчий. Тож чим є творчі здібності з погляду нейрофізіології? Звідки виникає креативність? Як оточення впливає на мозок та вибір професії? Мистецтво - це ліки для мозку чи хвороба? Яку роль у таланті художників відіграють їхні мозкові захворювання? І який стосунок до цього мають філософія та карне право? Автор - лікар та вчений-нейробіолог зі світовим ім’ям, який у 1978-2005 роках був керівником Нідерландського інституту головного мозку при Нідерландській королівській академії наук, почесний професор нейробіології в Університеті Амстердама - розповідає про взаємодію мозку із середовищем, оскільки саме це, на його думку, робить нас людьми. І не просто людьми, а унікальними особистостями. Ось чому ця книжка - немов рентгенівське світло. Якщо готові побачити знімок власної свідомості – вона для вас.
Рік Генсон, Форрест Генсон. Незламність. Як закласти міцний фундамент спокою, сили та щастя. – К.: КМ-Букс, 2019
Цей практичний посібник доктора філософії, психолога, старшого наукового співробітника Наукового центру Greater Good Science Center у Берклі містить конкретні правила, практичний досвід, особисті приклади автора, ефективні способи взаємодії з іншими людьми - відновлення та поглиблення важливих стосунків. Підхід доктора Генсона базується на науці про позитивну нейропластичність. Він пояснює, як подолати негативність мозку, звільнити хворобливі думки і почуття, і замінити їх на співчуття, тверезу самооцінку, радість і внутрішню гармонію та спокій. У своїй книзі, за допомогою свого фірмового стилю подачі матеріалу - суміші неврології та позитивної психології – він показує нам, як розробити дванадцять життєвих внутрішніх сил, закріплених у вашій нервовій системі. Тоді незалежно від того, як і куди кидатиме вас життя, ви завжди будете відчувати себе менш напруженими та впевнено шукати можливості, залишатися при цьому спокійними і зосередженими перед обличчям проблем.
«Дивачка, що закохалася в мозок» автора Біллі Фіцпатрік, Венді Судзукі. Чи можливо кардинально змінити життя в дорослому віці й стати найкращою з можливих версій самого себе? «Так!» — стверджує відома нейробіолог і палка популяризаторка здорового способу життя, професорка Нью-Йоркського університету Венді Судзукі. У своїй нон-фікшн автобіографії вона дохідливо розповідає про історію та сучасні досягнення науки про мозок, функції різних його ділянок, а також зв’язок розумової діяльності з фізичними вправами. А ще в книжці є корисні «Струси мозку» — лайфхаки, що активізують роботу різних мозкових структур.
Будьте обізнаними, читайте книги!
«Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким ми можемо бути.» – Вільям Шекспір.
«Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким ми можемо бути.» – Вільям Шекспір.
Немає коментарів:
Дописати коментар