Витязь молодої української поезії.

В нашій бібліотеці представлена виставка, з нагоди 85-річчя від дня народження Василя Симоненка. Читачів ознайомили з цікавими фактами з життя поета. 

Псевдоніми - В.Щербань, С.Василенко, Симон.

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в давньому козацькому селі Біївці на Лубенщині, глибоку синівську любов до якого проніс через все своє коротке життя. Хоча народився він на Різдвяні Свята, пережив важке дитинство з матір’ю-колгоспницею, яку після народження сина покинув чоловік. А ще війна, голодомор 1946–1947 років, до школи треба було ходити пішки 9 км...
  Успішно закінчив середню школу й у 1952 році поступив на журналістику до Київського університету. 
У 1957-1960 рр. працював в обласних газетах "Черкаська правда",  "Молодь Черкащини"(1960-1963 рр.), власним кореспондентом "Робітничої газети" , а також займався літературною творчістю. 
     Товаришував з Л. Костенко, І. Драчем та А. Горською, разом з якими відвідував Клуб творчої молоді у Києві.

  Отримав двокімнатну квартиру, де оселилася його мати, одружився, народився син Олесь. 13-го грудня 1963 року поет помер у черкаській лікарні.
 За все коротке життя Василя Симоненка встигли побачити світ лише дві книги – «Тиша і грім» (збірка поезій) та «Цар Плаксій і Лоскотрон». Його вірші вийшли друком у Мюнхені. Решта праць вийшла вже після смерті поета за допомогою його друзів.
 Василеві Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т.Шевченка, у 1995 р.