Цей куточок — місце пам’яті, вдячності та пошани. Тут ми згадуємо тих, завдяки кому маємо можливість жити, працювати, читати, зустрічатися й будувати майбутнє. Їхній подвиг назавжди залишиться частиною історії нашої держави та пам’яті кожного з нас.
Одним із представлених у куточку пам’яті є фото Максима Олійника, позивний «Мінор». Максим навчався у 159-й школі, що розташована поруч із нашою бібліотекою. Він був частиною нашої громади — людиною, яка жила, мріяла, навчалася, будувала своє майбутнє, а згодом стала на захист рідної землі.
Пам’ять про Максима зберігається не лише у світлинах та спогадах. Ангеліна Олійник написала книгу «Прийду! (Щоденник вдячності)» — щиру й проникливу розповідь про любов, втрату та силу, яка допомагає жити далі після смерті близької людини.
Свою книгу авторка присвятила Максиму Олійнику та всім Захисникам і Захисницям України, які віддали життя або втратили здоров’я у боротьбі за незалежність нашої держави.
Ця книга — про біль, який неможливо виміряти словами. Але водночас — про вдячність. Про любов, яка сильніша за час. Про пам’ять, яка не дозволяє забути.
Бібліотекарі для виставки, підібрали книги про мужніх українських воїнів, письменників і поетів, які загинули або зникли безвісти, а також твори авторів, які самі пройшли через війну та залишили нам свої спогади, думки й поетичні рядки.
Кожна книга на цій виставці — це окрема історія. І водночас — частинка великої історії нашої країни.
.jpg)
Пам’ятаємо кожного.
Шануємо кожного.
Дякуємо кожному.
Пам’ять про Максима зберігається не лише у світлинах та спогадах. Ангеліна Олійник написала книгу «Прийду! (Щоденник вдячності)» — щиру й проникливу розповідь про любов, втрату та силу, яка допомагає жити далі після смерті близької людини.
Свою книгу авторка присвятила Максиму Олійнику та всім Захисникам і Захисницям України, які віддали життя або втратили здоров’я у боротьбі за незалежність нашої держави.
Ця книга — про біль, який неможливо виміряти словами. Але водночас — про вдячність. Про любов, яка сильніша за час. Про пам’ять, яка не дозволяє забути.
Бібліотекарі для виставки, підібрали книги про мужніх українських воїнів, письменників і поетів, які загинули або зникли безвісти, а також твори авторів, які самі пройшли через війну та залишили нам свої спогади, думки й поетичні рядки.
.jpg)
📖 Сергій Лойко «Аеропорт»
Роман, написаний на основі реальних подій, переносить читача у героїчну та трагічну оборону Донецького аеропорту. Це історія незламності українських військових, яких ворог назвав «кіборгами». Книга розповідає про мужність, побратимство, силу духу та ціну свободи.
📖 Максим Птеренко «Спокійної ночі»
Роман-щоденник про війну очима людини, яка опинилася безпосередньо в її реальності. Це розповідь про фронт, бойове братерство, страх і відвагу, про людей, які щодня роблять свій вибір на користь свободи та життя своєї країни.
Максим Петренко загинув у 2022 році.
📖 Денис Галушко «Брат. #запискидилетантазсу»
Щира історія про досвід людини, яка стала до лав Збройних Сил України. Спогади про киянина, добровольця, батька трьох дітей Дениса Галушка (позивний «Брат»), який загинув на війні 8 січня 2023 року під Бахмутом. Багато людей стежили за Денисом у соцмережах. Свої дописи він підписував хештегом #запискидилетантазсу. «Я боронив Київ зі зрозумілих причин. Це моє рідне місто. А потім Харків і села навколо, а тепер Донеччина. Іноді сам питаєш, навіщо це все, і що я роблю саме тут? А все просто. Річ у тому, що у мене немає дому. Мій дім — це соборна Україна! Мій Київ, мій Макарів, мій Харків, моє Шестакове, Кутузівка, моя Донеччина!» — писав Денис Галушко.📖 Ольга Донеччанка «Все буде добре, побратими»
Книга про долю українського воїна Івана Баранича, який став Героєм сучасної війни. Через його спогади та події однієї доби розкриваються дитинство, життєвий шлях і фронтові реалії. Твір показує силу бойового братерства, внутрішній світ військового та його переживання. За словами, які звучать у назві, — «Все буде добре, побратими» — стоїть велика віра в Перемогу та майбутнє України.
Книга про долю українського воїна Івана Баранича, який став Героєм сучасної війни. Через його спогади та події однієї доби розкриваються дитинство, життєвий шлях і фронтові реалії. Твір показує силу бойового братерства, внутрішній світ військового та його переживання. За словами, які звучать у назві, — «Все буде добре, побратими» — стоїть велика віра в Перемогу та майбутнє України.
📖 Максим Кривцов «Вірші з бійниці»
Поетична збірка Захисника України Максима Кривцова, який загинув на війні. Його поезія народжувалася безпосередньо з фронтової реальності — у бліндажах, окопах, серед щоденних випробувань війни. У його віршах — любов до життя, біль, іронія, ніжність і незламність. Це голос людини, яка боролася за Україну не лише зброєю, а й словом.
📖 Борис Гуменюк «Блокпост»
Книга письменника та військовослужбовця, який особисто пройшов через війну. «Блокпост» — це чесна й емоційні розповіді та вірші про Майдан та фронтову дійсність, про солдатів, побратимство, людські характери та життя на війні.
📖 Володимир Тимчук «Вогнити! Вижити! Перемогти!»
Особливе місце на виставці посідає ця збірка віршів, в якій присвячено багато віршів загиблим воїнам, яких автор знав особисто та з якими воював пліч-о-пліч у 2014 -2015 роках. Це поетична пам’ять про побратимів, які віддали життя за Україну. У кожному рядку — біль втрати, вдячність, повага та прагнення не дозволити забути тих, хто загинув.
Особливо важливо, що серед представлених видань є й збірка віршів нашої колеги Тетяни Олійникової, яка особисто пережила страшну втрату — її чоловік загинув на війні, захищаючи Україну та кожного з нас.
Її поезія — це особистий біль, який перетворився на слово. Це пам’ять про найдорожчу людину, про любов, яка не закінчується зі смертю, і про незламність тих, хто продовжує жити, пам’ятати та чекати Перемоги.
Напередодні Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих Героїв.
Пам’ятаємо кожного.
Шануємо кожного.
Дякуємо кожному.
Немає коментарів:
Дописати коментар