В нашій бібліотеці представлена книжкова виставка до 120 - річчя з дня народження відомого українського письменника-новеліста, перекладача - Григорія Косинки. Бібліотекарі ознайомили читачів з творчістю та життєвим шляхом письменника.
Григорій Михайлович Косинка (справжнє прізвище - Стрілець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селі Щербаківка Обухівського району Київської області.
Рано довелося йти на заробітки малому Григорію - працювати в панських економіях. З чотирьох років навчився грамоти від діда, закінчив двокласну школу в селі Красний кут. Особливо заохочував малого Григорія до навчання брат матері, згодом - відомий прозаїк Калістрат Анищенко. Коли Григорію минуло 14 років, він вирушив до Києва, сподіваючись кращими заробітками якось підтримати матір, що після смерті батька залишилася з п'ятьма малими дітьми на руках.
У Києві Косинка працює чистильником чобіт, канцеляристом і відвідує вечірні гімназіальні курси. В їхньому домі на Володимирській вулиці часто збиралась тогочасна інтелігенція, Косинка читав свої «свіжі» твори всім охочим слухачам. Цензура все менше і менше давала йому можливість друкуватись, та і за маленькі новели давали маленькі гонорари. Аби заробити грошей, Косинка починає працювати диктором Українського радіомовлення, спочатку у Києві, потім у Харкові. Він мав чітку дикцію, і зичний голос, і його виступи на радіо користувались не меншою популярністю ніж виступи уживу. Сам Григорій Михайлович не здавався і продовжує писати нові твори. Він жив повноцінним життям, багато подорожував Україною. Косинка дуже любив грати в шахи, більярд і баскетбол, хоч і мав невисокий зріст.
Творчий дебют прозаїка відбувся 1919 року, коли в одному з літніх чисел київської газети "Боротьба" з'явилося його перше оповідання - "На буряки".
Публікації 1920-го року чисельніші: в київському альманасі "Гроно" з'являються оповідання "Під брамою собору", "Мент", "За земельку", а 1922-го - перша книжка новел та оповідань "На золотих богів".
У Києві Косинка працює чистильником чобіт, канцеляристом і відвідує вечірні гімназіальні курси. В їхньому домі на Володимирській вулиці часто збиралась тогочасна інтелігенція, Косинка читав свої «свіжі» твори всім охочим слухачам. Цензура все менше і менше давала йому можливість друкуватись, та і за маленькі новели давали маленькі гонорари. Аби заробити грошей, Косинка починає працювати диктором Українського радіомовлення, спочатку у Києві, потім у Харкові. Він мав чітку дикцію, і зичний голос, і його виступи на радіо користувались не меншою популярністю ніж виступи уживу. Сам Григорій Михайлович не здавався і продовжує писати нові твори. Він жив повноцінним життям, багато подорожував Україною. Косинка дуже любив грати в шахи, більярд і баскетбол, хоч і мав невисокий зріст.
Творчий дебют прозаїка відбувся 1919 року, коли в одному з літніх чисел київської газети "Боротьба" з'явилося його перше оповідання - "На буряки".
Публікації 1920-го року чисельніші: в київському альманасі "Гроно" з'являються оповідання "Під брамою собору", "Мент", "За земельку", а 1922-го - перша книжка новел та оповідань "На золотих богів".
У листопаді 1934 року Григорія Косинку було арештовано і кинуто до Лук’янівської тюрми за свою творчість та погляди. Вже 18 грудня його було розстріляно
Немає коментарів:
Дописати коментар