На початку серпня в бібліотеці проходив літературно-мистецький тиждень до 200-річчя з дня народження
П.Куліша. Читачі бібліотеки знайомились з літературною творчістю та біографією українського письменника, фольклориста, мовознавця, перекладача, етнографа.
Пантелеймон Олександрович Куліш народився 7 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж Чернігівської губернії (тепер Сумська область) у сім’ї заможного козака.
Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно в дворянських училищах та гімназіях. З кінця 1830-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Дістав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі. Згодом працює в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», запрошують його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету.
Через два роки Петербурзька Академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу на декілька років, куди він вирушає із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Михайлівною Білозерською, з якою побрався 22 січня 1847 року. У Варшаві Куліша як члена Кирило-Мефодіївського товариства заарештовують і повертають до Петербурга. Його ув’язнили на два місяці в арештантське відділення шпиталю, а звідти відправили на заслання в Тулу. Після довгих клопотань здобув посаду у канцелярії губернатора, а згодом почав редагувати неофіційну частину «Тульских губернских ведомостей». У 1850-х повертається до Петербурга, де продовжує творити, хоча друкуватися деякий час він не мав права.
В кінці 1850-их років Куліш уклав першу фонетичну абетку для української мови, в якій не було церковнослов'янських літер ѣ та ы, з'явилася літера g (на позначення ґ). Загалом саме правопис Куліша лежить в основі сучасної української абетки, хоча для цього первинна кулішівка пережила значну трансформацію.
З 1876 року кулішівку було заборонено в Російській імперії, натомість у 1890-их роках її у видозміненому вигляді було впроваджено у школах Галичини, що дало поштовх до розвитку цього правопису.
П. Куліш був першим перекладачем Біблії українською мовою.
Заслуга П. Куліша в тому, що він намагався передати як зміст, так і форму творів зарубіжних класиків. І. Франко вказував, що Куліш «дав нам переклад «Гамлета», з яким можемо без сорому показатися в концерті європейських перекладів великого британця».
П. Куліш водночас займався видавничою діяльністю, був активним співробітником в українському журналі «Основа».
Останні роки життя провів на власному хуторі Мотронівка на Чернігівщині. Тут і помер 14 лютого 1897 р.
Твори Пантелеймона Куліша:
– історичний роман «Чорна рада»
– гумористичні оповідання: «Циган» «Пан Мурло» «Малоросійські анекдоти»
– оповідання на тему нещасливого кохання: «Гордовита пара» «Дівоче серце»
– історичні оповідання: «Мартин Гак» «Брати» «Січові гості»
– роман «Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад»
– романтично-ідилічне оповідання «Орися»
– інші твори: «До кобзи» «Заспів» «Маруся Богуславка» «Рідне слово» «Святиня»
Немає коментарів:
Дописати коментар