Книжкова веселка

На початку квітня діти і дорослі всього світу святкують день народження дитячої книги. Свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги, відзначається щороку, починаючи з 1967, 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

З моменту появи на світ людина починає вчитися. Вона вчиться ходити, говорити, пізнає навколишній світ. ЇЇ вчать сонячний промінь і метелик, який сів на квітку, кумедна картинка і добра пісня, весела гра і улюблена книга.

Книга! Вона поруч із самого народження. Перші казки, вірші читають нам мама і тато, братик і сестричка. Книга розповідає нам про казкових богатирів, про шкільне життя, про далекі країни. З книгою кожен із нас може мандрувати в минуле і в майбутнє. Про все на світі розповідає книга.

В нашій бібліотеці проходить виставка дитячих книг, які завжди можна взяти та почитати,

а також пройшла цікава вікторина - інтерактивний спосіб заохотити дітей до читання, розвиток уваги, мислення та знайомство з улюбленими літературними творами. перевірити знання казок та познайомити з історією книги. Питання охоплюють казкових героїв, будову книги та цікаві факти, що підходить для дітей різного віку.

Цікаві факти про дитячі книги та їхніх авторів.

• Ганс Крістіян Андерсен виявляв незадоволення, коли про нього говорили, як про дитячого казкаря. Автор вважав, що його казки написані не тільки для дітей, але й для дорослих. Також він наказав, щоб на монументі, де разом з казкарем мала бути зображена малеча, не було жодної дитини.
• «Колобок» вважається суто слов’янською казкою. Проте подібний сюжет зустрічається в оповідях інших країн. Так, в США, це була казка про пряничного чоловічка, якого також з’їла лисиця. Аналогічні казки можна віднайти в німецькому, англійському та середньоазійському фольклорах.
• Відомі німецькі казкарі брати Грімм також були видатними вченими-філологами та засновниками науки германістики. Письменники брали активну участь у створенні першого словника німецької мови.
• Самуїл Маршак часто використовував в дитячих казках події, пов’язані з вогнем. Наприклад, «Дім кицьки», «Пожежа», «Розповідь про невідомого героя». І це зовсім не випадково, адже в дитинстві сам автор став ледь не став жертвою пожежі. Ця подія закарбувалася у спогадах майбутнього письменника та яскраво відбилася в його творчості.
• Авторка багатьох дитячих творів, відомих у всесвітній літературі, Астрід Лінгред, володіла навичками стенографістки. Тому багато її робіт, а зокрема «Пеппі – Довга панчоха» спочатку була застенографована.

Пташина майстерня

1 квітня, до Міжнародного дня птахів, у бібліотеці для дорослих №11 відбувся пізнавально-творчий захід для дітей під назвою «Пташина майстерня».

День птахів — екологічне свято, започатковане в 1894 році Чарльзом Альманзо Бебкоком, директором шкіл міста Ойл-Сіті. Це стало першим у США святом, присвяченим вшануванню птахів. Бебкок прагнув привернути увагу до збереження пташиного світу, підкреслюючи його моральну та екологічну цінність.

Головною метою заходу було: 

• розширити знання дітей про світ птахів
• сформувати дбайливе ставлення до природи
• звернути увагу на важливість охорони пернатих
• розвивати творчі здібності через практичну діяльність

 Під час заходу учасники відкрили для себе багато цікавого:

•  дізналися про походження птахів — вони є нащадками давніх хижих динозаврів-тероподів
•  зрозуміли, що пір’я — це видозмінені лусочки, які з’явилися в процесі еволюції
•  ознайомилися з роллю птахів у природі та їх значенням для екосистеми
•  почули цікаві факти та дивовижні здібності птахів з усього світу

 

Вважається, що птахи походять від динозаврів групи терапод, і археологи дійсно знаходять скелети перших птахів, близькі за будовою до ящірок. І навіть саме пір'я, що покриває пташині тіла, є просто видозміненими лусочками!

Найбільшим рядом є Горобцеподібні, що включає понад 5 тис. видів.

Загрози: Значна кількість видів (близько 156+) перебуває під загрозою вимирання, а чисельність багатьох звичайних видів зменшується через втрату середовищ існування та зміну клімату.

В Україні налічується близько 360 видів птахів, які гніздяться, а разом із тими, що залітають — близько 456 видів.

Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapilla) — одна з найменших і найяскравіших пташок Європи, зокрема України. Вага 4,5–7 г, довжина тіла 8–9 см.

Коли ми говоримо про зміну клімату, часто уявляємо танення льодовиків чи рекордну спеку. Проте ці глобальні процеси вже змінюють не тільки пейзажі – вони змінюють саму анатомію живих істот. І птахи – одні з перших, у кого ці зміни видно особливо чітко.

Нове дослідження австралійських орнітологів доводить: понад 100 видів птахів змінили форму свого тіла за останні десятиліття, щоб пристосуватись до дедалі спекотнішого клімату.

Орнітофауна України нараховує близько 424–436 видів птахів, за різними науковими даними. З них регулярно гніздяться в країні понад 265–270 видів, інші є зимуючими, перелітними або залітними. Понад 90 видів птахів занесено до Червоної книги України. 

Після пізнавальної частини та веселих вікторин діти перейшли до творчості.

 Кожен учасник створив власну яскраву пташку, проявив фантазію та креативність,

отримав позитивні емоції та нові знання.

Дякуємо всім, хто завітав до нас в бібліотеку на захід.

На крилах науки до зірок

З нагоди Всесвітнього дня авіації та космонавтики, 1 квітня бібліотекарями було організовано та проведено тематичну екскурсію для користувачів бібліотеки для дорослих №11, до Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при Національному технічному університеті України «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Метою нашої поїздки було не просто побачити унікальні експонати, а глибше пізнати внесок українських геніїв у світову науку та надихнути читачів на вивчення науково-технічної літератури з фондів бібліотеки.
Програма розпочалася у відділі історії КПІ, де науковий співробітник музею Андрій провів ґрунтовну лекцію про становлення інституту. Учасники ознайомилися з територіальними масштабами закладу та вагомим внеском академіка Бориса Патона у фундаментальну науку. 

Особливий інтерес викликала експозиція, присвячена генезису обчислювальної техніки. Користувачі простежили технічну еволюцію: від механічних рахівниць до складних цифрових систем. 

Цікавий факт: Мало хто знає, що саме в Києві у 1951 році під керівництвом Сергія Лебедєва було створено МЕСМ — першу в континентальній Європі електронно-обчислювальну машину.

У відділі авіації та космонавтики блок було присвячено постатям світового значення Ігорю Сікорському та Сергію Корольову також екскурсанти ознайомилися з деталями проектування перших літальних апаратів та еволюцією гелікоптеробудування.
Учасники оглянули зразки авіаційних двигунів та макет першого штучного супутника Землі.

Особливу увагу привернув автентичний спускний апарат космічного корабля. Можливість оглянути капсулу зсередини дозволила відвідувачам усвідомити складність технічних умов, у яких перебували перші космонавти під час виконання місій.

Цікавий факт: Ігор Сікорський, випускник КПІ, встановив світовий рекорд, створивши у 1913 році перший у світі чотиримоторний літак «Ілля Муромець», що став прототипом важкої авіації. 

Завершальним етапом візиту стало відвідування мистецького корпусу КПІ, де розгорнуто постійну виставку картин видатного українського художника, лауреата Шевченківської премії Григорія Синиці. Ознайомлення з його самобутньою технікою «флоромозаїки» стало гармонійним завершенням насиченого дня. 

Попри втому, учасники висловили щире задоволення від глибини отриманої інформації. Проте, пам’ятаючи про виклики сьогодення, делегація бібліотеки та читачі не залишилися осторонь благодійності. Під час заходу було наголошено на важливості підтримки співробітників інституту, які нині захищають територіальну цілісність України у лавах Збройних Сил. Збір донатів на потреби захисників залишається нашим незмінним пріоритетом. 

Бібліотека висловлює вдячність адміністрації Державного політехнічного музею імені Бориса Патона за сприяння в організації екскурсії та професійний підхід до висвітлення історичної спадщини української науки.