Візерунків тексти "вишиті"

17 травня у бібліотеці з нагоди Дня вишиванки відбулася народознавча година. Зазвичай, це свято в Україні відзначають у третій четвер травня починаючи з 2006 року, коли ідея заходу була запропанована Лесею Воронюк, на той момент, студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича:  «Це свято - функціонально і психологічно на декількох уровневнях. Простіше всього в ньому - це красиві і натхненні Українці на одвічних сорочках. А найскладніше, найважливіше значення - це формування суспільства, яке цінує і розуміє свою історію і традиції, а значить, може бути єдиним і будувати майбутнє, адже тільки свідомі нації стають сильними і розвиненими. В жодній успішній країні громадяни не сперечаються про своїх споконвічних традиціях і культурі і не переводять ці цінності у тимчасові політичні площині ».

Під час народознавчої години були порушені такі питання, як історія та географія вишиванки, значення орнаментів.

Так, цікаво було дізнатися, наприклад, що в українській вишивці існує три види орнаментів: геометричні, рослинні та зооморфні.

Вишиті знаки вогню традиційно вважалися чоловічими – це решітка у вигляді ромба, знаки сонця з променями і крапками.

А ось прямі лінії у вигляді знаків землі вважалися жіночими. Також на таких вишиванках зображували знаки води у вигляді спіралей, змійок і хвиль.

Маки вишивали на сорочці для захисту від зла, адже ця квітка символізує продовження роду. Але також мак є квіткою війни. І якщо в родині чоловік гинув під час бойових дій, дружина вишивала сорочку з червоними маками.

Калину можна було побачити на вишиванках у заміжніх жінок. А все тому, що це символ материнства і безсмертя роду.

Сорочки з візерунком хмелю носили неодружені хлопці, адже це символ буйства, любові і молодості.

А ось виноград на білій сорочці символізував радість і благополуччя сімейного життя.