Шахи для всіх

"Шахи для всіх" у бібліотеці №11: граємо, вчимося, розвиваємося.

13 квітня у бібліотеці №11 пройшла захоплива пізнавальна година «Шахи для всіх». На зустріч завітали як діти, так і дорослі, які з цікавістю долучилися до світу шахових стратегій.

Ті, хто прийшов уперше, знайомилися з основами цієї древньої інтелектуальної гри: вивчали правила, назви фігур, базові стратегії та перші ходи. А для юних шахістів, які вже мали попередній досвід, Іван Георгійович підготував огляд шахових партій і пояснив особливості їх ведення.

Заняття проходило у теплій та доброзичливій атмосфері, де кожен мав змогу проявити свої здібності за шаховою дошкою. Спільна гра об’єднала учасників і створила справжнє свято розуму і логіки.

Шахи — це не просто гра. Це мистецтво мислення, яке допомагає розвивати пам'ять, увагу, аналітичні навички та вміння приймати рішення. Саме такі зустрічі відкривають дітям нові можливості для саморозвитку та навчають їх стратегії не тільки на дошці, а й у житті.

Бібліотека №11 щиро запрошує всіх охочих на наступне заняття, яке відбудеться 27 квітня!

Долучайтеся до нашої шахової родини та відкривайте для себе нові горизонти!

Чекаємо на вас!

Великодній настрій своїми руками.

Напередодні світлого свята Великодня у бібліотеці №11 панувала особливо тепла та творча атмосфера. Тут відбувся захопливий майстер-клас для дітей під назвою "Великодній настрій своїми руками".

Юні читачі бібліотеки занурились у чарівний світ творчості, виготовляючи  великодню прикрасу. Під керівництвом бібліотекарів діти втілювали свої найяскравіші ідеї, зображуючи традиційні символи свята – писанки, паски, курчаток та весняні квіти.

Атмосфера в бібліотеці панувала надзвичайно тепла, дружня та творча. Разом з дітьми у світ творчості поринули і дорослі.

Діти не тільки виготовили прекрасні подарунки для своїх рідних і близьких, але й отримали порцію позитивних емоцій, а також нові знання про українські великодні традиції та техніку торцювання.

Майстер-клас "Великодні барви" в Бібліотеці №11 став чудовою нагодою для дітей проявити свою фантазію, розвинути творчі здібності та долучитися до культурної спадщини українського народу.

«Візерунки України: регіональні особливості писанкарства»

Українські писанки – обов’язковий атрибут Великодня.
Це чудовий подарунок для рідних, оберіг, символ життя і пробудження, а процес розпису – ще одна нагода наблизитись до традицій.
Сьогодні ми поринули в світ писанкарства.

 

Розглянули варіанти оздоблення яєць в різних техніках та можливих елементів розпису,

Познайомилися з традиціями розпису писанок в різних регіонах України.

Освоїли техніку створення писанки "сорокаклинки".

Звичай розпису яєць зародився із традиції вшанування яйця, як символу народження Всесвіту.
Точна дата появи писанкарства невідома. У Києві археологи знаходили писанку з кераміки часів Київської Русі, прикрашену орнаментом, який нагадує павутиння, а на Рівненщині – глиняну писанку, виготовлену 950 років тому.
Найдавніша знайдена писанка в Україні датується Х століттям, але яйця розписували ще у дохристиянські часи. Про це свідчать символи, якими їх досі прикрашають – свастики, шестикутні зірки, місяці, півмісяці, п’ятикутні зірки і хрести, які на той час не були пов’язані з християнством.Церква боролася з дохристиянськими звичаями, але не змогла їх викорінити.

Люди вірили у надзвичайні здібності писанок.Ними лікувалися, гасили пожежу, оберігали поля від шкідників або підвищували посіви, спілкувалися з померлими родичами. Їх дарували на знак кохання.

Писанкарство було необхідним атрибутом весняних свят, а також люди вірили, що через яйця жінки могли "замовляти" та керувати силами природи. Фарбувати яйця починали від Стрітення, коли зима зустрічається з літом, а закінчували на початку Зелених свят.

Саме за природній вміст людина шанувала яйце як символ відродженого Життя, символ Багатства, символ Бога. Саме повним яйцем (а колись і писанкою) українські знахарки «викачували» хвороби, освячували зерно для посіву; «билися» крашанками на Великдень, та інші весняні свята. Писанки обносили, як оберіг, навколо хати, поля, череди домашніх тварин, навколо полонин та пасовищ; підкладали під стріху хати від пожежі, до вулика, де знаходилася матка, до місця, де телилася корова чи вівця. На писанках гадали на врожай, на здоров’я, на кохання; ними ворожили і причаровували... А що зараз ними роблять?
Колись у нашому народі добре знали, а гуцули пам’ятають і досі, що подарувати комусь порожню писанку означало: жінці на безпліддя, господарю на злидні й порожнечу в господарстві, маленькій дитині на припинення росту і розумового розвитку, а хворій людині на смерть. Якщо колись з недобрими намірами зловмисник підкидав порожні яйця, то тепер люди, переважно від невігластва, дарують своїм друзям, а ще краще — купують для себе і своєї сім’ї за власні гроші гарненькі символи безпліддя і злиднів. Якщо колись видування яйця-писанки вважалося гріхом перед Богом і людьми, то тепер це стає нормою писанкарства в Україні і в світі.

У більшості областях України писанкарки працювали писачками у вигляді конусоподібної трубочки чи лієчки. Зазвичай їх робили з м’якого металу, а коли його не було – використовували "позлітки" на іконах, прикраси з тонкої фольги навколо образа.Відривали шматочок цієї "фольги", скручували її у трубочку, прикріпляли до палички й занурювали в гарячий віск.
Деякі писачки робили з гусячого пера або курячої кістки.
Також яйця розписували за допомогою шпильки або цвяха, які занурювали в гарячий віск й прикладали до поверхні яйця. Схожі візерунки створювали за допомогою "лемківського писачка" зі шпильки або голки. Які писанки роблять у регіонах України?

Розписані яйця знаходили на території всіх областей, крім сучасної Луганщини, Запоріжжя та Криму.
Символи повторюються у різних регіонах, але писанки різняться за кольорами та технікою розпису.

На Тернопільщині часто зустрічаються писанки, прикрашені хвильками, безконечником, кривульками, павучками та квітами.

На Хмельниччині переважають червоний, чорний та жовтий кольори, розпис білими лініями.

На Волині писанки часто пофарбовані одним кольором і також мають білі лінії та переважно червоно-чорні барви.

У Рівненській області писанки вирізняються червоно-зеленими візерунками та жовтими лініями

На Запоріжжі не збереглося свідчень про писанкарство, але у відносно сучасних традиціях домінують червоно-чорно-жовті барви.
З Донеччини відома лише одна писанка, але яйце могло потрапити туди випадково, тому по ньому важко зрозуміти особливості тамтешніх виробів. На цьому яйці зображені білі грабельки та жовто-червоні візерунки на коричневому фоні.

На Львівщині відомі сокальські, бойківські, лемківські писанки. Для сокальських здебільшого притаманні візерунки квітів та рослин, а бойківських та лемківських – символи з крапок.

Лемківська техніка передбачає створення візерунків із видовжених крапель, "сліз" та крапок за допомогою цвяха, сірника, шпильки, патичка.

На Закарпатських яйцях часто писали гілочки-сосонки, хрести, спіралі.

Найпопулярнішими на Івано-Франківщині є космацькі писанки із села Космач, яке вважають центром писанкарства в області. Оздоблення цих писанок доволі дрібне, переважають помаранчеві, червоні й жовті елементи на темному тлі.

В селі Чорний потік тієї ж області писанки геть інші – на чорному тлі обов’язково на присутня біла лінія та сині, фіолетові чи рожеві крапки. А також ви можете побачити зображення рослинного, тваринного, геометричного походження на чорному блискучому тлі.

На Чернівецьких писанках популярні крупні геометричні малюнки та розети, червоне або чорне тло, білі смужки, яскраві плями кольору.

На Київських писанках є багато червоних, жовтих, зелених барв.

На Черкащині багато зелених, коричневих, бурих, теракотових відтінків. Жителі Черкащини часто зображують на писанках схід сонця – символ нового життя. Зазвичай тут використовується солярна символіка, поєднана зі знаками води.

Писанки Житомира – це теракотові писанки з синьо-жовтими трилисниками, писанки "огірочки" у схожій гамі, а також чорні яйця з синьо-жовтими розетками.

На півдні, наприклад, на Херсонщині рідко трапляються синій та фіолетовий кольори, але є рожеві.

Є писанка на яку завжди кажуть, що це Херсон – червоно-зелена сорокаклинка. Насправді вона родом з Кропивниччини

Для писанок Кропивниччини характерне чорне тло. Традиційна писанка "Сакви" , а також писанка "Чобітки".

Миколаївські писанки містять доволі крупні елементи й червоно-білі барви.

Також є одно- та двоколірні писанки з Одещини,

На Слобожанщині переважають червоний, коричневий і чорний кольори для писанок, також є багато жовтих, зелених, земляних кольорів. Часто зображаються квіти, а також солярні символи, зірки.

Традиційні писанки Сумської області

На Дніпропетровщині майстри поєднують геометричні та рослинні орнаменти, використовуючи насичені кольори.

Що означають прадавні знаки та кольори, зображені на писанках.

Традиційна символіка кольорів писанки:

Червоний — радість, любов до ближнього;
Помаранчевий — сила, гостинність;
Жовтий — небесний вогонь, сонце, місяць, зорі, врожай;
Зелений — рослини, весна, надія;
Блакитний — небо, вода, дощ, здоров'я, добрі побажання;
Фіолетовий — віра;
Коричневий — земля;
Чорний — вічність, вшанування предків;
Білий — чистота.

Поширені символи на писанках:

Олень — влада, визнання;
Крапки — сльози Діви Марії;
Баран — багатство;
Замкнена стрічка — невпинність життя;
Трикутник — Божа Трійця;
Грабельки — процвітання;
Риба — християнство (, риба — перший символ
християнства);
Півень — родючість;
Сітки — послідовники Христа (зокрема Петро та Андрій, яких Христос зустрів, коли ті рибалили);
Метелик — воскресіння;
Злаки — добре здоров'я;
Ружа — любов;
Драбина — віряни;
Вічнозелене дерево — молодість.
Рак _ достаток і багатство,
Ялинки - здоров'я,
Зірки - удачу,
Хрест - Bселенну, чотири сторони світу, чотири вітри, чотири пори року;
Спіраль - рух Сонця, еволюцію Вселенної, час;
Круги, Сонце і його символічні зображення - душу і ін.